Вибори чи війна: як буде розвиватися ситуація на Донбасі

Конфлікт на Донбасі знову зайшов у глухий кут, бойові зіткнення припиняються, але мирного врегулювання немає.

Через місяць після підписання других мінських домовленостей в їхній реалізації настав переломний момент.

Сторони конфлікту неодноразово звинувачували один одного в зриві виконання угод, але в підсумку визнали відведення важких озброєнь з обох сторін.

І хоча встановлений мир щодня порушується обстрілами, серйозних зіткнень немає вже протягом довгого часу.

Тепер прийшла черга політичної частини мінських домовленостей, яка передбачає прийняття нового закону про особливий статус захоплених сепаратистами територій, конституційну реформу та місцеві вибори на Донбасі.

Поки з реалізацією цих положень ні офіційний Київ, ані сепаратисти не поспішають.

Корреспондент.net розбирався, що очікує Донбас в майбутньому.

Що говорить договір

Згідно з "Комплексом заходів з виконання Мінських угод", підписаним 12 лютого в перший день після відводу озброєнь, слід було розпочати діалог про модальність проведення місцевих виборів на Донбасі відповідно до українського законодавства. Це не було зроблено.

Також в угоді зазначено, що не пізніше 30 днів з дати підписання документа слід було прийняти постанову Верховної Ради із зазначенням території, на яку поширюється особливий режим місцевого самоврядування на основі лінії, встановленої в Мінському меморандумі від 19 вересня.

Крім того сторони домовилися забезпечити помилування і амністію шляхом набуття чинності закону, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, що відбулися в окремих районах Донецької та Луганської областей України.

Ще одним пунктом мінських домовленостей є проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової конституції, яка передбачає як ключовий елемент децентралізацію і прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.

Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після політичного врегулювання до кінця 2015 року за умови виконання пункту про конституційну реформу.

Як ми бачимо, на реалізації цих положень мінські домовленості застопорилися.

З ким говорити про нову Конституцію?

3 березня президент України Петро Порошенко створив Конституційну комісію.

Очолив комісію голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Згідно з указом президента, комісія створюється з метою вироблення узгоджених пропозицій щодо вдосконалення Конституції з урахуванням сучасних викликів та потреб суспільства, і буде збиратися не рідше одного разу на два місяці.

Гройсман вважає, що консультації щодо змін до Конституції України повинні проходити за участю законно обраної влади Донецької та Луганської областей, але без представників самопроголошених "Донецької народної республіки" і "Луганської народної республіки".

"Я вважаю, що до процесу консультацій повинна бути долучена законно обрана влада. На мій погляд, зараз законно обрана влада, навіть на тимчасово окупованих територіях, це та, кого обрали люди на місцевих виборах у 2010 році", - сказав глава парламенту.

Гройсман наголосив, що готовий обговорювати реформу Конституції з обраним мером Донецька Олександром Лук'янченком, а не з представниками ДНР.

Також спікер зазначив, що готовий відвідати Донецьку і Луганську області для обговорення децентралізації влади, але лише після проведення там місцевих виборів в поточному році.

Але в цьому питанні в парламенті немає єдиної думки. Заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд, наприклад, вважає, що мер Донецька Олександр Лук'янченко до обговорення конституційної реформи не повинен залучатися.

Сироїд вважає, що підготовка змін до Конституції є професійним процесом, яким повинні займатися конституціоналісти, а не представники місцевої влади.

"У Донецьку сьогодні немає законно обраної влади. Олександр Лук'янченко, який обіймав посаду мера Донецька з 2002 року, не може мати ніякої легітимності. Він несе відповідальність за нинішню окупацію, оскільки за 12 років на посаді міського голови Донецька не зробив нічого, щоб запобігти зовнішній загрозі українській державності", - зазначила віце-спікер.

Сепаратисти теж хочуть міняти Конституцію

Самопроголошені "Донецька народна республіка" і "Луганська народна республіка" наполягають на своїй участі в процесі зміни Конституції України.

"Якщо київська влада збирається вести консультації про зміни Конституції з колишньою владою Донецької та Луганської областей, то нехай вони з ними домовляються і про решту питань: про припинення вогню, про відвід техніки і про обмін полоненими", - сказав Денис Пушилін.

Росія також вважає за необхідне узгодження з представниками самопроголошених "Донецької народної республіки" і "Луганської народної республіки" змін, напрацьованих Конституційною комісією.

"Згідно з комплексом заходів, проведення конституційної реформи має бути погоджено з представниками Донецька і Луганська - інакше це не буде сприяти усуненню причин української кризи", - зазначив постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін.

Глава "Народної Ради" самопроголошеної ДНР Андрій Пургін запропонував спікеру Верховної ради України Володимиру Гройсману прийняти представників ДНР і, в свою чергу, відвідати Донецьк для обговорення поправок до української Конституції.

ДНР, зокрема, пропонує Верховній Раді обговорити прийняття постанови із зазначенням районів Донбасу, що мають особливий статус, прийняття закону про муніципальні вибори в районах з особливим статусом і закону про амністію, реформу Конституції України та правові аспекти економічного і соціального відновлення Донбасу.

Поки в цих взаємних випадах конструктиву мало, а реальна робота так і не ведеться

Вибори коли?

Питання з місцевими виборами на Донбасі, які повинні відбутися на основі українського законодавства, теж зависло в повітрі.

За словами заступника міністра закордонних справ Вадима Пристайка вибори на контрольованій ДНР-ЛНР території можуть пройти тільки після відводу звідти озброєнь і військ, і цей факт повинен бути зафіксований ОБСЄ.

Ми не можемо проводити вибори, коли в регіоні перебуває невідома кількість іноземних збройних формувань і просто якихось клоунів. Хто братиме участь у виборах - донські козаки?

"Ми не можемо, і не будемо розмовляти з польовими командирами. Для цього є вибори і той, хто буде обраний (навіть Плотницький або хто завгодно інший законно обраний) представлятиме регіон і братиме участь у подальшому політичному процесі. А підсовувати якихось російських громадян або найманців і робити з них лідерів Донецька і Луганська - це несправедливо", - додав дипломат.

Арсеній Яценюк раніше також заявляв, що Україна не має наміру легітимізувати незаконне керівництво самопроголошених ДНР і ЛНР через місцеві вибори.

"Ми їх (місцеві вибори на непідконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей - ред.) проведемо. Заберіть своїх бандитів з автоматами і відновіть українську центральну владу - тоді ми проведемо там вибори. Але легітимізувати цих покидьків ми не будемо через місцеві вибори, які є незаконними, якщо там перебувають російські терористи", - сказав прем'єр.

Знову війна?

Коли мирне врегулювання заходить у глухий кут, зазвичай починає говорити зброя, що не можна відкидати і цього разу.

За словами політолога Вадима Карасьова імплементація положень мінських угод буде можлива тільки у випадку, якщо місія ОБСЄ зможе контролювати і забезпечувати режим припинення вогню в зоні АТО. Після цього наступними кроками української сторони будуть конституційна реформа і децентралізація.

"Повного припинення вогню немає ... Є великий ризик, що сепаратисти почнуть новий наступ. Це один з можливих сценаріїв", - наголосив політолог Володимир Фесенко.

Другий сценарій, на думку Фесенка, це початок переговорів, створення робочих груп для подальшої реалізації окремих пунктів мінських угод. "Ці переговори будуть тривалими, але, на мою думку, безрезультатними", - вважає він.