Корреспондент: Українські ліві шукають нову нішу

Ліві, що досягли свого електорального дна, намагаються випливти на хвилі соціального невдоволення.

У тому числі і з великим капіталом, пише Денис Рафальський у №9 журналу Корреспондент від 6 березня 2015 року.

Українські ліві почали перегруповування сил. Причому активність виявляє не Комуністична партія України (КПУ), яка, незважаючи на все, що сталося з нею після Євромайдану, залишається найбільш структурованою політичною силою, яка сповідує ліві ідеї.

Колишні члени колись потужної Соціалістичної партії України (СПУ) працюють над створенням нового політичного проекту зі схожою ідеологічною платформою. Партія Соціалісти вже має статут і програму і веде будівництво вертикалі.

У цей час сама СПУ не показує особливих ознак життя. Комуністи ж завмерли в очікуванні того, чим закінчиться судовий процес стосовно долі їхньої політичної сили.

Мороз дає добро

З'їзд партії Соціалісти, на якому була прийнята програма, відбувся 24 січня у столичному Будинку офіцерів. Її головою, так само як головою політради і виконавчого комітету, згідно з Держреєстром, є Василь Цушко, колишній міністр і екс-лідер СПУ. У бесіді з Корреспондентом він заперечував, що взяв на себе всю повноту повноважень у партії.

«Це неправильне формулювання. Хто зі мною працював, знають, що я, яку б посаду не обіймав, завжди беру на себе функцію модератора. Намагаюся дати людям можливості розкрити себе», - запевняє Цушко.

За його словами, Соціалісти будуть «партією консенсусу, а не вождистського типу».

«Щоб запропонувати суспільству щось, ми спочатку повинні знайти спільну мову між собою», - вважає Цушко.

Як розповів Корреспонденту член політради Соціалістів, який побажав зберегти анонімність, нова політсила будується на базі зареєстрованої у серпні 2014 року Партії робітників, селян, інтелігенції України.

В українській політиці такого типу партії прийнято називати технологічними. Вони створюються і продаються тим, хто не хоче проходити складну процедуру реєстрації політсили Міністерством юстиції, яка триває від трьох до шести місяців. Куплений політпроект потім легко можна перейменувати на з'їзді.

Таким шляхом свого часу пішло багато відомих українських партій. Наприклад, УДАР (Український демократичний альянс за реформи) спочатку називався Нова країна. А Українська радикально-демократична партія, яку Мін'юст зареєстрував у вересні 2010-го, 8 серпня 2011 року стала Радикальною партією Олега Ляшка.

За словами Цушка, як зразок для свого програмного документа Соціалісти взяли програму Болгарської соціалістичної партії, під час написання консультувалися із соціалістами Словаччини.

Зв'язки з ідеологічними побратимами в Європі – зона відповідальності колишнього міністра закордонних справ Леоніда Кожари, який перебуває в політраді і виконкомі партії. Нагадаємо, Кожара був депутатом Верховної Ради від Партії регіонів кількох скликань. І він, до речі, не єдиний представник колись провладної партії у керівному органі Соціалістів. До складу політради входить ще один в минулому парламентарій від ПР – Олексій Плотніков.

Втім, Цушко не бачить проблеми у членстві екс-регіоналів, як і колишніх членів інших партій.

«Створюють партію і люди, які раніше перебували в інших політичних силах, і ті, хто взагалі був безпартійний», - каже він виданню.

Знаковою можна назвати також участь у січневому з'їзді екс-спікера Верховної Ради і засновника Соцпартії Олександра Мороза. Він фігурував як засновника соцруху в Україні.

«Олександр Олександрович сказав, що допомагатиме у всьому, не претендуючи на жодні посади в партії, і назвав нас ідеологічними спадкоємцями СПУ. Я хотів би, щоб ми стали її наступниками і в електоральному плані», - розповідає Цушко.

Соціалістів – і колишніх, і нинішніх – у його партії чекають.

«Кілька обкомів Соцпартії в повному складі готові перейти. Але ми це питання не педалюємо. Намагаємося, щоб все йшло природним шляхом – вийшли звідти, зайшли до нас», - стверджує Цушко.

Він явно не поспішає з партійним будівництвом. І тут відіграє не останню роль той факт, що у нової політсили складне фінансове становище

Він явно не поспішає з партійним будівництвом. І тут відіграє не останню роль той факт, що у нової політсили складне фінансове становище, про що говорять джерела Корреспондента в партії і що підтверджує сам Цушко.

«Наші опоненти – з числа тих олігархів, які захопили СПУ, – розпускають чутки, що Цушко нібито отримав багато грошей від Росії або від інших олігархів. Ніхто мені грошей не дав. Не збираємося бути ні проросійською партією, ні політтехнологічним проектом. Будемо проукраїнською партією. Якщо ми покажемо ефективність з точки зору створення міцної ідеологічної партії, то гроші з'являться», - упевнений Цушко.

Правда, він так і не уточнив, звідки візьметься фінансування. Не захотів говорити і про те, кого має на увазі під «олігархами», які розпускають дезінформацію. За його словами, на поточні витрати партія збирає внески.

«А офіс друзі надали на місяць-два під нашу обіцянку, що будемо оплачувати колись», - розповідає Цушко.

За даними Корреспондента, до організації Соціалістів причетний екс-секретар РНБО Андрій Клюєв, з подання якого влітку минулого року почався запуск політпроекту

Зазначимо, що, за даними Корреспондента, до організації Соціалістів причетний екс-секретар РНБО Андрій Клюєв, з подання якого влітку минулого року почався запуск політпроекту.

Боротьба за крісло

Тим часом у самій СПУ не вщухає конфлікт навколо крісла голови. За право керувати партією соціаліст Петро Устенко судиться з Миколою Рудьковським, обраним лідером СПУ в червні 2014 року. Устенко запевняє, що його опонент на момент свого обрання керував іншою партією і тому є нелегітимним головою політсили.

«Чергове засідання суду має відбутися днями. Але я не думаю, що там буде прийнято остаточне рішення, тому будемо судитися далі», - каже Устенко.

Рудьковський на прохання Корреспондента прокоментувати судовий процес не відповів.

Політолог Євген Філіндаш, який раніше очолював Союз молодих соціалістів (молодіжна організація СПУ) в бесіді назвав Соцпартію «практично мертвою»

Політолог Євген Філіндаш, який раніше очолював Союз молодих соціалістів (молодіжна організація СПУ) в бесіді назвав Соцпартію «практично мертвою». Сам він приєднався до Цушка.

Однак Устенко запевняє, що СПУ, хоч і значно втративши в людях, зберегла структури на місцях.

«На обліку стоять 100 тис. осіб, але залишилися в кращому разі 45 тис. Решта шукає собі місце під сонцем. Однак партія зберегла місцеву мережу, в якій близько 780 юридичних осіб», - стверджує Устенко.

Перевірити стан партійної вертикалі на сайті СПУ не можна, оскільки ресурс не працює.

У недавніх позачергових парламентських виборах СПУ участі не брала. А Блок лівих сил, який пов'язують з Рудьковським, зупинився далеко від 5%-го прохідного бар'єру, набравши лише 0,07% голосів.

Тихіше води

На ситуацію в КПУ впливає судовий процес про її заборону. Член ЦК КПУ Георгій Крючков заявив Корреспонденту, що комуністи очікують, чим закінчиться розгляд Окружним адміністративним судом Києва позову Міністерства юстиції та Державної реєстраційної служби.

«Судовий процес сьогодні визначає наші справи, турботи», - оцінив становище партії Крючков.

За його словами, в КПУ побоюються арешту провідних комуністів, включаючи беззмінного лідера партії Петра Симоненка. Проте він, як запевняє Крючков, використовує будь-яку можливість, щоб відвідати обласні організації КПУ і «зміцнити зв'язки».

Джерело видання в ЦК КПУ стверджує, що від нинішньої влади Симоненко отримав негласне попередження «не висуватися, інакше вчинять як з Олександром Єфремовим і Михайлом Чечетовим»

Джерело видання в ЦК КПУ стверджує, що від нинішньої влади Симоненко отримав негласне попередження «не висуватися, інакше вчинять як з Олександром Єфремовим і Михайлом Чечетовим».

«Цим пояснюється його мляве ставлення і, відповідно, всієї партії до національної політики, в тому числі до запланованих на осінь місцевих виборів», - стверджує джерело видання.

За його словами, на випадок заборони партії у керівництва КПУ є варіант у вигляді паралельної політсили, куди перебереться актив. Крючков підтверджує наявність «запасного аеродрому».

На випадок заборони партії у керівництва КПУ є варіант у вигляді паралельної політсили, куди перебереться актив

«Якщо режим піде на розпуск партії, комуністи продовжать роботу, використовуючи всі можливості, надані українським законодавством. Ми вже переживали одного разу заборону Компартії. У нас є досвід, як діяти в такій ситуації. Тоді нам знадобилося два з гаком роки, щоб повернути собі партію. Зараз ми це зробимо за півмісяця. Принаймні подамо документи на нашу легалізацію. Назва, швидше за все, буде іншою. Але в ній обов'язково буде слово «комуністична», - запевняє Крючков, відмовляючись повідомити назву технологічної партії.

Керівник центру Третій сектор Андрій Золотарьов, який, за інформацією Корреспондента, був причетний до виборчої кампанії КПУ, вважає, що основна сьогоднішня проблема для партії аж ніяк не судовий процес.

Політолог: КПУ має потребу в зміні поколінь. Але поки не видно, чи можуть комуністи оговтатися від наслідків Євромайдану. Активність партії вкрай низька

«Є проблема внутрішньоорганізаційна, а не суд. КПУ має потребу в зміні поколінь. Але поки не видно, чи можуть комуністи оговтатися від наслідків Євромайдану. Активність партії вкрай низька», - заявляє експерт виданню.

Екс-член ЦК КПУ Олександр Голуб, виключений з партії в липні 2014 року, згоден, що його колишня політсила потребує внутрішніх змін. Він прогнозує, що їхня відсутність, а також мінімальна участь у найближчих місцевих виборах може погано позначитися на організації.

«КПУ, звичайно, спробує десь виставитися. Але це буде швидше формальна участь, ніж реальна боротьба за проходження в місцеві органи влади. На жаль, є ризик, що КПУ буде і надалі маргіналізуватися і розділить долю партій [Наталії] Вітренко та Мороза», - зазначає Голуб.

Ліві перспективи

Золотарьов каже, що економічна криза в країні і падіння рівня життя дає лівим силам, які розігрують карту соціальної справедливості, хороші електоральні шанси.

«Загальний соціально-економічний тренд працюватиме на руку всім лівим партіям. Ліва ніша в українському політикумі ніколи не була менше 30%. Інша справа – її ніколи не могли повністю освоїти», - стверджує експерт.

Політолог: Загальний соціально-економічний тренд працюватиме на руку всім лівим партіям. Ліва ніша в українському політикумі ніколи не була менше 30%

Директор Інституту української політики Костянтин Бондаренко також вважає, що у партій лівого спрямування непогана перспектива.

«Проте у нинішніх лівих немає яскравих лідерів, які могли б повести за собою народ», - каже експерт.

Він прогнозує появу в країні абсолютно нових лівих проектів.

На думку Голуба, українські ліві для досягнення серйозних цілей у політиці повинні створити коаліцію, на зразок СІРІЗА в Греції.

«Сьогоднішня ситуація підвела лівих до того, що вони могли б нарешті махнути рукою на свої амбіції і старі образи і створити коаліцію», - вважає екс-нардеп.

Цушко не виключає блокування між представниками своєї партії та інших лівих політсил на місцевим виборах.

«А що стосується майбутньої парламентської кампанії, подивимося, які ліві партії користуватимуться попитом у суспільства. Тоді й вирішимо», - підсумовує лідер Соціалістів.

***

Цей матеріал опубліковано в №9 журналу Корреспондент від 6 березня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.