Amnesty: за рік у Криму запанувала "атмосфера страху"

Доповідь ґрунтується на результатах візиту фахівців Amnesty на півострів.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила доповідь, у якій вказала на переслідування кримських татар у Криму, а також придушення свободи слова та переслідування проукраїнських активістів на півострові.

Доповідь ґрунтується на результатах візиту фахівців Amnesty на півострів у лютому.

Під час цієї поїздки вони зустрілися з представниками кримськотатарської громади, юристами, правозахисниками та кримськими посадовцями, зазначає організація.

Викрадення й тортури

В перші місяці після анексії Криму Росією на півострові були викрадені й зазнали знущань щонайменше 12 людей, констатується у доповіді.

Доля семи з них невідома і жодного винного у цих викраденнях кримська влада так і не виявила, зазначає Amnesty. Одного чоловіка, кримського татарина Решата Аметова, знайшли мертвим зі слідами тортур, нагадують автори доповіді.

Крім того у звіті згадується про українського режисера Олега Сенцова, якого "арештувала ФСБ Росії і незаконно переправила до Росії".

Організація наголошує, що режисера арештували за кримінальною справою з "дуже сумнівними звинуваченнями у організації терористичної групи й плануванні терористичних актів".

"Де-факто влада Криму говорить нам, що розслідує всі випадки викрадення й тортур, але ми не побачили жодних конкретних доказів цього", - каже керівник європейського та центральноазійського департаменту Amnesty International Джон Далхусейн, якого цитує прес-служба організації.

Придушення свободи ЗМІ

Після "окупації й анексії" півострова Росією свобода слова у Криму була суворо обмежена, кажуть автори доповіді.

Вони наголошують, що фактично кримська влада для придушення ЗМІ та діяльності неурядових організацій створює "атмосферу страху через залякування і обмежувальні закони", які діють в Росії.

"В результаті, через рік після анексії плюралізму в місцевих ЗМІ стало помітно менше - як у друкованих так і онлайн-виданнях, а особливо у проукраїнських", - заявляє Amnesty International і наголошує, що влада "більше не толерує" висловлення політичних поглядів у пресі.

Автори доповіді також згадують випадки із в офісі кримськотатарського каналу ATR, який стався у січні, та виїзд з острова деяких журналістів та блогерів через побоювання переслідувань, а також позбавлення частот радіостанцій.

"Замовкніть або йдіть геть"

З часу анексії на півострові було "суттєво обмежене" право на свободу мирних зібрань, а кількість громадських зібрань і вуличних протестів з березня 2014 року помітно скоротилася, вказано у доповіді.

Кримська влада "використовує російські обмежувальні закони та адміністративні формальності, щоб приборкати будь-які протести чи інші зібрання, які можна розглядати як такі, що протистоять новому режиму".

Великий тягар цих нововведень ліг на кримськотатарську спільноту, наголошує Amnesty.

Кримським татарам часто відмовляють у проведенні культурних заходів та традиційних пам'ятних подій, а якщо і дозволяють, що змушують їх проводити у віддалених місцях, зазначено в доповіді.

Крім того, кримська влада відмовилася визнати Меджліс кримськотатарського народу, а його провідні члени стикнулися із кампанією "переслідування й гоніння".

"Через рік після анексії Криму позицію фактичної влади півострова і її російських покровителів можна підсумувати просто: або любіть нас, або йдіть геть, або замовкніть", - цитує прес-служба Amnesty International Джона Далхусейна.

Він також зазначив, що міжнародна спільнота виявляє "мало бажання, аби підштовхнути Росію до відновлення територіальної цілісності України", але світові слід, принаймні, "чинити набагато більший тиск на Росію", аби змусити її поважати права всіх жителів Криму.

Наприкінці лютого Amnesty International , в якій вказала на необхідність розслідувати злочини, які стались під час конфлікту на Донбасі та протестів у центрі Києва, а також заявила, що міжнародне законодавство щодо прав людини порушують обидві сторони конфлікту на Донбасі.

Росія анексувала Крим у березні 2014 року після так званого референдуму, який відбувався всупереч українському законодавству.

Анексію півострова не визнали ані Україна, ані світова спільнота. Після анексії країни Заходу застосували санкції щодо Росії та громадян України, які брали участь в анексії.

Раніше уповноважена РФ з прав людини в Криму Людмила Лубіна презентувала доповідь щодо прав людини на півострові.

За словами пані Лубіної, проблеми кримчан переважно стосуються дій України.

"Ми розуміємо, що є проблеми зі свободою слова, але відчуваємо сьогодні захищеність, спокій та впевненість у майбутньому, бачимо перспективи розвитку", - заявила у доповіді уповноважена з прав людини в Криму.

Джерело: ВВС Україна