Слов'янськ рік потому: жителі шукають підробіток і бояться виходити з дому
Після протистояння в місті люди змінили пріоритети і дотримуються "комендантської години".
Через рік після спроби сепаратистів захопити владу в Слов'янську місцеві жителі не можуть налагодити життя і пристосовуються до нових умов. Корреспондент.net дізнався у слов’янців, як змінилося їхнє життя після тримісячного протистояння з 12 квітня 2014 року.
Одна з проблем в Слов'янську - відсутність роботи. Влаштуватися можна тільки на тимчасові підробітки, наприклад, з установки вікон, розповіла Корреспондент.net Інна Ісмаїлова. З минулого року з нового в місті з'явилися тільки кіоски з продажу молочної продукції, в яких працюють, в основному, переселенці.
До військових дій жінка була приватним підприємцем, володіла кількома торговими точками, які довелося закрити. Після цього вона стала волонтером і поки не планує відновлювати бізнес.
За словами Ісмаїлової, половина закритих магазинів у місті так і не почали працювати, а нові підприємства не запускають через жорсткі податкові закони.
"Ціни зросли на багато продуктів, а на побутову техніку взагалі запаморочливі, при цьому зарплати залишилася на рівні квітня 2014 року - до 2 тисяч гривень, а тарифи на світло і воду - одні з найвищих в Україні", - говорить ще один житель міста Ігор Бочков.
"Зараз в магазинах більше продавців, ніж покупців, особливо в непродуктових, - говорить Ісмаїлова. - Ціни високі, адже і тарифи за оренду та комунальні послуги зросли".
Також в Слов'янську відчуємо зростання злочинності та свавілля, через що після 20:00 місто практично вимирає.
"Щотижня зникають люди, а місцеві жителі не поспішають звертатися в міліцію - не вірять, що їм допоможуть, - повідомила Ісмаїлова. - Усі поспішають зробити свої справи до настання темряви, тому що в місті не працюють ліхтарі і моторошно ходити по вулицях. Дівчат взагалі не випускають з будинку в такий час".
Багато хто досі хворіє після перенесених стресів, а в лікарні щодня звертаються до 40 переселенців, повідомила жінка. Люди досі лякаються гучних звуків.
"Деякі при цьому починають плакати, інші, буває, присідають на вулиці, накривають голову руками", - зазначила Ісмаїлова.
Сама жінка в травні на два місяці виїхала в Святогірськ, але її син відмовився залишати будинок. Він сидів без світла, води і зв'язку, і після пережитого під час бойових дій став неврівноваженим.
У той же час у Слов'янську спостерігається тенденція зростання кількості прихожан у храмах, особливо молоді. Якщо до бойових дій молоді люди взагалі практично не приходили в церкви, то тепер по неділях вони заповнюють навіть маленькі церкви, відзначають жителі.
Зараз у місті намагаються навести порядок: вивозять сміття і відбудовують розбиті будинку. Колишні підприємці стали думати не про поїздки на курорти, а про благоустрій Слов'янська.
"Як і у більшості, у мене помінялися цінності та спосіб життя. Зараз думаємо про те, як зробити ремонт і проекти дизайну, знайти інвесторів. Постійно шукаємо шляхи допомоги іншим, наприклад, для покупки дорогих ліків і на похорон", - говорить Ісмаїлова .
У плані моралі вплинули події і на місцевого жителя Ігоря Бочкова. "Я побачив, ким насправді є люди в місті і від кого можна чекати допомоги, а куди краще забути дорогу", - зазначив він.
На цей момент слов'янці бачать тільки один плюс - в місті не стріляють. Але деяких така тиша лякає.
"У моїй родині убита мама, біля під'їзду від трьох снарядів загинули чотири жінки, - розповіла мешканка міста Тетяна Трушко. - Помер мій колега, коли їхав з роботи. Прямим попаданням убитий мій однокласник. Повісилася моя тітка, яка не витримала цих обстрілів. І як ми ховали її під час військових дій - все це не забулося і все більше і більше кровоточить! Потрібні роки, щоб залікувати рани після загибелі близьких і знову навчитися радіти чомусь".
Як повідомляв Кореспондент.net, у квітні 2014 мирні мітинги в Слов'янську переросли в збройне зіткнення. Група людей, які назвали себе народним ополченням, захопила адміністративні будівлі в місті, а також у Горлівці та Краматорську. У ніч на 5 липня Слов'янськ перейшов під контроль українських військових.