Металурги виступили проти скасування обмежень на експорт металобрухту

Брухту чорних металів і без того не вистачає в Україні, а скасування обмежень на експорт може зупинити виробництва.

Федерація металургів України (ФМУ) і об'єднання металургійних підприємств України Металургпром (Дніпропетровськ) виступили проти скасування експортних обмежень на експорт брухту чорних металів через його брак на внутрішньому ринку країни, що негативно позначається на діяльності компаній, може призвести до зупинки виробництва.

Зокрема, про це повідомляється в спільному листі ФМУ та Металургпрому на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), в парламентські комітети з питань податкової та митної політики, з питань промислової політики і підприємництва, з питань економічної політики, останнім часом на українському ринку спостерігається дефіцит металобрухту.

За даними Металургпрому, у в 2013 році недопоставки металобрухту на внутрішньому ринку склали більше 800 тис. тонн планових потреб метпідприємств. Згідно з прогнозами експертів, дефіцит брухту зростатиме і надалі. Водночас ввезення цієї сировини в Україну ускладнене 5%-им імпортним митом, яке в 2015 році зросло ще на 5 процентних пунктів.

При цьому ФМУ та Металургпром зазначають, що найближче доступне для українських підприємств джерело металобрухту - ринок Казахстану - закритий з початку 2014 через введення заборони на експорт. У РФ до чинного експортного мита додаються складності на митниці. Крім того, найближчим часом на ринку Росії очікується дефіцит цього товару, і країна може стати його імпортером. У підсумку, враховуючи високу вартість імпортного брухту з країн ЄС, Україна остаточно втратить конкурентну перевагу при виробництві металопродукції.

Через дефіцит брухту українські металурги постійно зменшують його частку в сталеплавильній шихті. Так, якщо середні витрати привізного брухту в металургії у 2011 році становили 338 кг/тонна сталі, то в 2013-му - 297 кг, а в 2014-му - до 290 кг. Метпідприємства змушені замінювати дефіцитний брухт більш дорогим і більш енергоємним чавуном, що збільшує зростання собівартості виробництва і, як наслідок, ослаблення конкурентних позицій на зовнішніх ринках.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано законопроекти №2012 "Проект закону про внесення змін до статті 9 Закону України" Про металобрухт "(щодо скасування реєстрації контрактів на експорт)" від 3 лютого 2015 року та №2312 "Проект закону про вивізне мито на відходи та брухт чорних металів "від 4 березня 2015 року про скасування експортних мит.

"Переконані, що їхнє прийняття завдасть значної шкоди українським металургам і призведе до поглиблення економічної кризи в країні", - йдеться в листі ФМУ та Металургпрому.

При цьому наголошується, що металургія - одна з небагатьох галузей вітчизняної економіки, яка поки ще має певні конкурентні переваги на світовому ринку, в тому числі за рахунок наявності власної сировинної бази, з більшою доданою вартістю, ніж підгалузь заготівлі вторинної сировини.

Понад 80% продукції українських метпідприємств експортується, що дозволяє наповнювати бюджет країни. У гірничо-металургійному комплексі та суміжних галузях зайнято 500 тис. осіб, які формують понад 10% ВВП країни, а також близько 25% загального обсягу експорту України. У свою чергу, вони дають роботу сотням тисяч транспортників, енергетиків, працівникам інших суміжних галузей, сукупно створюючи близько 40% українського ВВП.

Водночас брухтовий бізнес, за різними оцінками, забезпечує зайнятість тільки 20-30 тис. осіб, з яких у сфері експорту задіяно не більше 5%.

У листі вказується на наявність у парламенті потужного лобі брухтозаготівельної підгалузі, яке виступає за скасування обмежень на експорт брухту. Це може призвести до зупинки метпідприємств, оскільки для виробництва 1 тонни сталі необхідно близько 200 кг привізного брухту. Крім того, валютні надходження від експорту металопродукції, як мінімум, удвічі перевищують надходження від експорту металобрухту.

Перетворення ж України в сировинну базу для іноземної металургії призведе до дефіциту металобрухту в майбутньому і, відповідно, до занепаду цілої низки галузей з високою доданою вартістю (металургія та пов'язані з нею галузі: феросплавна, транспортна, енергетична), в результаті чого держава недоотримає і валютні надходження, і надходження до бюджету.

Окремо наголошується, що експорт металобрухту на 99% здійснюється через офшорні компанії, що дозволяє ухилятися від податків.

"Вітчизняна металургія сьогодні переживає вкрай складні часи. Постійне зростання собівартості продукції за рахунок подорожчання енергоносіїв і логістичних обмежень, пов'язаних з необхідністю проведення АТО на Донбасі, на тлі низьких світових цін і значних надлишкових металургійних потужностей у світі негативно відбилося на конкурентоспроможності українських метпідприємств. Щоб країна не перетворилася на сировинну базу, сьогодні необхідно спрямувати всі зусилля на підтримку вітчизняного виробника, розвиток внутрішнього ринку і для цього розробити дієві механізми", - констатується у зверненні металургів.

ФМУ та Металургпром розцінюють внесення в Раду законопроектів (№№2012 і №2312) як таких, що не враховують інтереси українського ГМК і несуть ризики розвитку контрабанди металобрухту.

"У зв'язку з цим вважаємо за необхідне більш комплексно розглянути проблему дерегуляції ринку металобрухту з урахуванням всіх можливих негативних наслідків для української промисловості і країни в цілому, що дозволить прийняти більш збалансоване рішення і не допустити під гаслами "дерегуляції" і "лібералізації" створення абсолютно неконтрольованого і тіньового ринку експорту металобрухту, який стане серйозною перешкодою для розвитку вітчизняної металургії", - резюмують автори листа.

Експерт: Скасування обмежень на експорт металобрухту загрожує нацбезпеці