Корреспондент: Чорна смуга. В українців зріс рівень песимізму

Криза завжди пропорційна сплеску злочинності.

Хіба що у 2008-2009 роках, під час падіння економіки, зростання злочинності не було настільки відчутним. Було падіння економіки досить сильним – на 15%, але це не сьогоднішній обвал. У людей залишалася можливість для заробітку. Хто не міг заробляти, той міг виїхати з країни, пише Євген Копатько, соціолог і засновник компанії Research & Branding Group, у колонці, опублікованій у №14 журналу Корреспондент від 10 квітня 2015 року.

Люди оптимістично дивилися в майбутнє, вірили, що країна вийде з кризи. Песимізм був, але не настільки яскраво виражений, як зараз. Сьогодні більшість громадян України відчуває стрімке погіршення ситуації і боїться залишитися за межею бідності. Про оптимізм говорити не доводиться.

Але головне, не було війни. Не було такої кількості вимушених переселенців і мігрантів. У людей на руках не було такої кількості зброї. Зараз її дуже багато на всій території України, і, виходячи з новин, цю зброю починають застосовувати. Все це нагадує мені 1990-ті з їхніми розбірками «за поняттями», відстрілами конкурентів, нерозбірливістю в засобах і методах. Сьогодні ситуація навіть гірша. Бо держава, захоплена великою політикою, стала забувати про малих і бідних.

Тоді були очікування, були влада й опозиція, в суспільстві були присутні інші настрої. Зараз переважає страх.

Тому підтвердженням є різке погіршення соціально-економічної ситуації, зменшення доходів громадян. Багато хто залишився без роботи, хтось взагалі опинився на вулиці. Вони шукають засоби прожитку, шукають можливості заробітку, в тому числі і нелегальні. Це ключові причини зміни настроїв у суспільстві і зростання злочинності.

Зараз ситуація катастрофічна. Рівень злочинності (і шахрайство мало не найбезпечніший її вид) зростає – висновки можна зробити хоча б за відомостями правоохоронних органів, висвітлених у ЗМІ. Зростання злочинності вибухове. У порівнянні з листопадом минулого року у жителів України істотно посилилися почуття тривоги – до 63% (+ 9%) і страху – до 35% (+ 13%).

Схожі настрої люди відчували в 1990-х. Але тоді ми переходили на нові економічні відносини в суспільстві, розвивалися ринкові відносини, розвивалася держава. За цих умов відбулися події, які призвели до того, що величезна кількість людей залишилися один на один з проблемами. Тобто контроль держави за багатьма галузями життя був на певний час мінімізований.

Такий період – простір не тільки для ініціативи, а й для шахрайства. Згадайте піраміди, такі популярні в ті роки. Іноді кажуть, що всьому виною ринок, що саме ринок породжує моральних виродків, які прагнуть тільки матеріальної вигоди, що ставлять гроші, свою кишеню, свій добробут вище щастя і добробуту сусідів, друзів, усіх інших. Я не думаю, що це так. Ринок створює умови для таких відносин. А самі біди приходять від людей.

Люди від природи довірливі, а в смутні часи ще й зважають на спокуси. Вони забувають, що надприбутки і наддивіденди не можна отримати без праці і зусиль.

Гроші знову стають головною цінністю. Благородство, людяність і доброта йдуть на другий план. У смутні часи завжди знайдуться люди, здатні скористатися ситуацією для своєї користі. Смутні часи для них – час розквіту. Сьогодні журналісти часто розповідають про героїв-волонтерів, але рідко говорять про тих, хто користується ситуацією.

Думаю, що рівень злочинності зараз вищий, ніж у 1990-ті. І подальші тенденції залежать від самих громадян, від того, чи готові вони змінювати ситуацію. Поки я бачу тільки розчарування. Настрій українців і так був досить песимістичним, враховуючи важку економічну ситуацію, а зараз розчарування кожен день наростає. Приблизно половина опитаних нами респондентів не чекає нічого хорошого в найближчому майбутньому.

***

Цей матеріал опубліковано в №14 журналу Корреспондент від 10 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.