Точка зору. Чому Україні потрібно відкрити ринок землі

Враховуючи, що до президентських виборів далеко, у влади є всі шанси відкрити ринок землі без серйозних втрат для рейтингів.

З легкої руки Петра Порошенка в Україні в останні тижні з новою силою відновилася стара дискусія – чи вже час або ще не варто знімати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Можна сказати, що з політичної точки зору момент обраний досить вдало – «великі» парламентські і президентські вибори будуть ще порівняно нескоро, тому «електорально небезпечну», але економічно привабливу тему ринку землі можна розіграти без серйозних втрат для майбутніх рейтингів, пише Андрій Мартин, доктор економічних наук, завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України, у колонці, опублікованій у №16 журналу Корреспондент від 24 квітня 2015 року.

Сам по собі мораторій на продаж сільськогосподарських земель за своєю природою глибоко абсурдний

Сам по собі мораторій на продаж сільськогосподарських земель за своєю природою глибоко абсурдний: проводячи земельну реформу, держава передала 29 млн га колишніх колгоспів у приватну власність селян, які працювали в них. 6,9 млн сільських жителів стали володарями наділів, розмір яких варіюється від півгектара на заході до кількох десятків гектарів на сході країни.

Приватизувавши сільськогосподарську землю, держава раптом злякалася: адже на село можуть прийти страшні капіталісти, які всю землю скуплять, а селян, очевидно, продадуть у рабство. Тому було знайдене геніальне рішення – суворо заборонити селянам відчужувати належні їм за правом приватної власності ділянки, щоб вони, не дай бог, не потрапили «не в ті руки». Політики протягом останніх 20 років дбайливо вирощували відповідні фобії, тому проблема ринку сільськогосподарських земель з економічної площини давно перемістилася в сферу політичних ігрищ.

Мораторій покладених на нього надій не виправдав. Переважна більшість сучасних власників паїв – пенсіонери, які агробізнесом займатися вже ніколи не будуть

Якщо ж говорити серйозно, то мораторій покладених на нього надій не виправдав. Переважна більшість сучасних власників паїв – пенсіонери, які агробізнесом займатися вже ніколи не будуть. Розпорядитися своєю землею вони можуть двома основними способами: за досить помірну плату і часто без альтернативи передати її в оренду сільськогосподарському підприємству або, вирушивши в інший світ, віддати землю спадкоємцям. А діти і внуки, інтенсивно мігруючи в напрямку міст, часто взагалі не мають ні бажання, ні можливості займатися успадкованими паями.

Найбільшу вигоду від мораторію сьогодні мають сільськогосподарські підприємства та агрохолдинги – Україна для них перетворилася на якусь чарівну країну, де взагалі не треба витрачати гроші на придбання головного виробничого ресурсу – землі. Лише невелика частина доходу витрачається на оплату досить недорогої оренди.

Тому висновок сьогодні можна зробити один: мораторій треба знімати, а селянам дати свободу розпоряджатися своїм майном. Інше питання – кому слід дозволити купувати землю. Я вважаю, що покупцями повинні бути тільки громадяни України, які самостійно займаються агробізнесом. Це дозволить стимулювати створення сімейних ферм, здатних забезпечувати високу зайнятість і найбільш рівномірно розподіляти доходи від ведення сільського господарства.

Що цікаво, згідно з даними соціологічних опитувань, продати свою землю «прямо зараз» готові не більше 10-15% власників.

Багато хто із завмиранням серця чекає, що землю ось-ось почнуть скуповувати «олігархи та іноземці», але тут варто взяти до уваги одну важливу обставину – великих інвесторів завжди цікавлять великі цілісні масиви або підприємства, які працюють. Скуповування окремих дрібних паїв не становить для них інтересу, адже купуючи ділянки «то тут, то там» інвестор опиниться у становищі того самого пенсіонера: на 4 га паю посеред поля, оточених чужою землею, особливо не розгорнешся, а отже перспектива одна – здавати його за копійки в оренду.

Звичайно, навіть зараз важко заспокоїти суспільство і спрогнозувати всі соціально-економічні наслідки зняття мораторію, тому, працюючи в експертній групі при Мінагрополітики України, ми запропонували цікаве рішення – запустити ринок землі в порядку державно-правового експерименту в кількох адміністративних районах двох-трьох областей з різними правилами ринкового обороту. Досить швидко ми всі зможемо оцінити наслідки включення земель в економічний оборот і прийняти вірне загальнодержавне рішення про стратегію завершення реформи.

Земельні відносини повинні створювати нові можливості для розвитку сільського господарства, а не бути, як зараз, гальмом бізнес-активності та корупційною годівницею для чиновників

У важкі часи, які зараз переживає Україна, ми не маємо морального права зберігати вічну земельну реформу, адже це шлях в нікуди. Земельні відносини повинні створювати нові можливості для розвитку сільського господарства, а не бути, як зараз, гальмом бізнес-активності та корупційною годівницею для чиновників.

***

Цей матеріал опубліковано в № 16 журналу Корреспондент від 24 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.