Новий Шовковий шлях. Китай запускає глобальний інфраструктурний проект

Навіщо Китай хоче побудувати торговельну дорогу в Європу вартістю понад $ 40 млрд.

Великий шовковий шлях був одним з найдавніших глобальних торговельних шляхів у Євразії. Він починався на імперській дорозі в старій столиці країни, Сіані, як і всі торгові шляхи в Європу. Потім ця дорога йшла через північний захід Китаю і продовжувалась у Центральній Азії. По суті це був інструмент мирного розширення Китаєм свого економічного і культурного впливу на інші країни, пише Джон Вонг, професор Східно-Азіатського інституту, у колонці, опублікованій у №16 журналу Корреспондент від 24 квітня 2015 року.

Тепер лідер Китаю Сі Цзіньпін прийняв рішення реанімувати цей проект. На основі старої концепції буде створено пояс економічного розвитку Великого шовкового шляху. У Пекіні хочуть, щоб це також стало серйозним чинником просування все більшої економічної могутності країни відразу в кількох регіонах.

Початок цьому було покладено на саміті АТЕС у Пекіні минулого року. Там Сі Цзіньпін озвучив ідею вартістю $ 40 млрд як бюджет фонду Шовкового шляху. Це великі гроші. Але Китай є однією з небагатьох держав у світі, які можуть собі це дозволити, оскільки акумулювали дуже багато фінансових активів. Але уряди більшості країн обтяжені боргами і хронічними бюджетними дефіцитами.

Крім того, Китай також має ресурси, обладнання і технології, щоб створити настільки глобальну інфраструктуру. У нашої країни є й інженерні навички для того, щоб допомогти сусідам у цьому. Що не дивно – Китай будує власну інфраструктуру протягом останніх 20 років. І ці проекти багато в чому стали основою його економічного зростання. Тепер проект Шовкового шляху з Азії до Європи може дати новий поштовх.

Багато західних ЗМІ стверджують, що наша країна хоче таким чином вирішити свої економічні проблеми, оскільки промислове виробництво у нас поступово скорочується. Я думаю, це лише частина відповіді.

Перш за все, самі проблеми китайців значно перебільшують на Заході. Економічне зростання Пекіна сповільнилося, тому що останні 30 років його динаміка вимірювалася двозначними цифрами. І тільки на цьому тлі ситуація з уповільненням може здаватися небезпечною. Насправді економічне зростання у 2014 році становило 7,4% – в порівнянні з 7,5% у 2013-му. Це досить високі показники в глобальному розрізі. Дійсно, багато країн Європи не змогли показати і 3% приросту ВВП за той самий період.

Звичайно, в країні є й проблеми. Але вони не можуть вирішитися тільки завдяки одному, хай і дуже великому проекту будівництва доріг і мостів. У цьому нам можуть допомогти тільки структурні реформи і зміна балансу економіки на внутрішнє споживання. Це навіть більш важливо, але не виключає того, що Шовковий шлях дасть новий поштовх і регіонам на заході країни, які розвиваються не так динамічно, як приморські території.

Головних напрямків нового шляху два – через Середню Азію і Росію на Європу і через Індію, Пакистан і Близький Схід на Румунію

Саме будівництво вимагатиме багато часу, як і будь-який проект таких масштабів. І тут багато що впирається не тільки в гроші, а й у згоду конкретної країни. Зараз Китай уже інвестує гроші в будівництво кількох важливих доріг і дамб у Південно-Східній Азії. Але головних напрямків нового шляху два – через Середню Азію і Росію на Європу і через Індію, Пакистан і Близький Схід на Румунію.

У першому проекті можуть взяти участь Росія й Україна. Їм зараз дуже потрібні інвестиції в сучасну інфраструктуру, і тому це так важливо, особливо спорудження високошвидкісної залізниці. Але поки що незрозуміло, чи захочуть ці країни брати участь у проекті з політичних мотивів.

І головне, проект Шовкового шляху має стати козирем, завдяки якому Китай поліпшить свій імідж за кордоном. Це стане одним з найважливіших аспектів економічної дипломатії нашої країни.

Зараз у нас не так багато можливостей для того, щоб проводити політику так званої м'якої сили і отримувати дивіденди від демократичного іміджу. Це факт, що країною керує компартія та є нарікання на порушення прав людини. Але можу сказати, що демократія є хорошою для соціальної справедливості, але виявляється не такою ефективною, коли мова йде про економічний розвиток Східної Азії.

У нашому регіоні спочатку йде індустріалізація під контролем однієї людини або партії, а потім уже настає черга демократичних реформ. Тому зараз Шовковий шлях покаже всьому світу, що Китай не тільки деспотична партія, а й економічна сила, здатна направляти розвиток регіону в потрібне їй річище.

***

Цей матеріал опубліковано в № 16 журналу Корреспондент від 24 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.