Знайдені нові докази астероїдного походження води на Землі

Багаті водою астероїди не були унікальною рисою Сонячної системи, а досить часто зустрічаються в нашій Галактиці.

Планетологи знайшли нове підтвердження того, що вода могла бути занесена на нашу планету астероїдами, а не кометами, спостерігаючи за білим карликом в сузір'ї Великої Ведмедиці, який нещодавно перемолов і "з'їв" великий астероїд, що на третину складався з води, йдеться в статті, опублікованій в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

"Як показали наші спостереження, багаті водою астероїди не були унікальною рисою Сонячної системи, а досить часто зустрічаються в нашій Галактиці. Таким чином, в Чумацькому Шляху може існувати безліч планет з такою кількістю води, яку було б порівняти з обсягами океанів Землі", - заявив Роберто Радді (Roberto Raddi) з університету Воріка (Великобританія).

Радді і кілька інших планетологів з Британії та Німеччини дійшли такого висновку, спостерігаючи за вкрай незвичайним білим карликом SDSS J1242 + 5226, який був відкритий більше 10 років тому в рамках огляду неба SDSS. Невелика яскравість цього світила і його незвичайний спектр змусили астрономів вважати, що він належить не до списку карликів, а менш великих субкарликів.

Всі білі карлики і субкарлики володіють однією цікавою властивістю - будь-яка матерія, що поглинається ними, розподіляється по їхній поверхні не випадково, а у вигляді своєрідного листкового пирога. Важкі елементи, на зразок кисню або кремнію, будуть поступово "тонути" і опускатися до низу цієї "слойки", а водень і гелій будуть "спливати".

Завдяки цьому сліди важких елементів, навіть якщо вони присутні на поверхні карлика у великих кількостях, можна буде побачити практично тільки в той момент, коли зірка буде "пережовувати" і з'їдати уламки планет, астероїдів і комет. У цей час важкі елементи ще не встигнуть "потонути", і їхню присутність в атмосфері і на поверхні карлика можна буде помітити за характерними лініями поглинання і випромінювання в його спектрі.

Цією властивістю скористались Радді і його колеги: телескоп Вільяма Гершеля в Ла-Пальмі і орбітальна обсерваторія "Спітцер" допомогли їм застати SDSS J1242 + 5226 за поїданням великого астероїда, який був порівнянний за масою з Церерою - карликовою планетою, так і не народженим "зародком "планети, з яким сьогодні зближується зонд Dawn.

Судячи зі змін в спектрі білого карлика, дане кам'янисте небесне тіло практично на 40% складалося з води. Подібного обсягу вологи вистачить для того, щоб заповнити світовий океан нашої планети приблизно на третину. Таким чином, падіння всього трьох подібних астероїдів на юну Землю було б достатньо для того, щоб вона отримала ту кількість води, яку має сьогодні.

Відкриття водного астероїда в іншої зірки, особливо настільки екзотичної, як SDSS J1242 + 5226, не тільки свідчить про те, що астероїди могли бути головними постачальниками води для Землі, але і про те, що вони часто зустрічаються в планетних системах в нашій Галактиці. Це дає велику надію на те, що водні океани досить часто зустрічаються на кам'янистих екзопланетах, схожих на Землю, підсумовують дослідники.