Таємниці депутатського двору. Як довго протримається коаліція
Після заяви Олега Ляшка про складання повноважень координатора більшості в Раді конфлікти всередині коаліції виплеснулися назовні.
Корреспондент розібрався, наскільки міцними є обійми п'яти фракцій, пише Євгенія Вецько в №17-18 видання від 1 травня 2015 року.
Імітація коаліції – так двома словами можна охарактеризувати роботу народних депутатів на позаминулому парламентському тижні. Вони не змогли з першої спроби внести до порядку денного закон про націоналізацію майна Російської держави на території України, тільки в першому читанні прийняли законопроект про державну службу, а в четвер, 23 квітня, після перерви взагалі не змогли зібратися в сесійній залі.
Так, парламент зміг прийняти заяву про відсіч російській збройній агресії, повернув ученим спецпенсії і навіть створив напівміфічну «комісію з питань майбутнього», але цю роботу навряд чи можна назвати якісною законотворчістю.
«У залі немає 226 депутатів, провалюються урядові проекти, оголошується безпричинна перерва. Це коаліція? Ні. Це блеф і повна безвідповідальність», – упевнений колишній народний депутат, лідер партії Громадянська позиція Анатолій Гриценко.
Піти, щоб залишитися
Олії у вогонь підлила й озвучена Юрієм Луценком інформація про позбавлення депутатських повноважень семи народних обранців (п'ятеро з них – Андрій Денисенко, В'ячеслав Константиновський, Андрій Лозовий, Ігор Мосійчук, Сергій Мельничук – члени коаліції).
В українському політикумі вже давно шепочуться про протистояння між лідерами більшості, прем'єром і Президентом, але саме після гучної заяви глави фракції Блоку Петра Порошенка про конфлікт заговорили вголос.
Що рухало Луценком, невідомо – в парламенті на момент здачі номера відповідне подання Генпрокуратури так і не з'явилося, – але політична хвиля вже пішла. Один з кандидатів на виліт, позафракційний депутат Денисенко, звинуватив керівництво країни у застосуванні тактики «шантажу, погроз і політичних переслідувань». Лідер Радикальної партії Олег Ляшко, який може позбутися двох багнетів – Лозового і Мосійчука, – взагалі заявив про зняття із себе повноважень координатора більшості.
«Без сумніву, це спроба політичної розправи. Пропоную керованій Президентом Порошенком Генпрокуратурі внести подання і на мій арешт. Це збирався, але не встиг зробити Янукович», – заявив політик.
Приводом для демаршу стали також законопроект про обрання Вищої ради юстиції, яка, на думку політика, перетворить цей орган на «монопольну раду юстиції», і голосування за відтермінування закону про прокуратуру. Голосувати за останній відмовилися фракції Радикальної партії і Самопомочі. Зате дві олігархічні фракції за нього проголосували. Разом з БПП також голосують Сергій Клюєв, Сергій Ківалов, представники груп Ігоря Єремєєва і Віталія Хомутинника.
«У коаліції із залишками режиму Януковича нашої команди не буде», – гучно оголосив Ляшко.
І дуже швидко передумав.
Як стверджує сам глава РП, він вирішив залишитися координатором більшості, оскільки його про це слізно просили лідери всіх коаліційних фракцій. У формулюванні Луценка це звучало приблизно так: «Ляшко? Нікуди він не сховається від цієї необхідності ... Координатор коаліції повинен виявляти лідерські якості. Вони полягають в тому, що лідер дає, а не гребе».
І, тим не менш, керівництво коаліції не заперечує: проблеми всередині більшості дійсно є. Мова навіть іде про певну кризу, пов'язану не тільки з інформацією про зняття із семи депутатів недоторканності.
«Верховна Рада ввійшла в надзвичайно складний період боротьби з інтересами олігархів», – запевняє Луценко.
Під першу хвилю наступу, за його словами, потрапили представники бізнес-групи Ігоря Коломойського. Друга торкнулася групи Дмитра Фірташа. На цей час нібито страждає бізнес-група Ріната Ахметова.
«Тому багато депутатів намагається збити нас з цього шляху», – стверджує політик.
Як? Розпускаючи чутки про розвал коаліції.
«Бізнес-рупори, що обслуговують олігархів і змінюють своїх господарів, як рукавички, розбурхали весь парламент і намагаються розхитати більшість», – пояснює дії колег Луценко.
Але всі розбіжності, також додає він, вже позаду.
«Думаю, що на цей момент ми стабілізували свої взаємини. Чесно поговорили про проблеми, домовилися про спільні дії, а отже і колеги у коаліції, яких більше, ніж дві фракції, також будуть стабільними», – обіцяє нардеп, заперечуючи будь-яку можливість переформатування коаліції, оскільки це означатиме створення нового уряду, а «країна не заслужила сьогодні таких потрясінь».
«Спроби зірвати роботу уряду і розвалити коаліцію не пройдуть», – підтримує Луценка прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
«Якщо коаліція розвалиться, то не буде можливості будувати Україну», «Я захищатиму кожного члена коаліції і наполягатиму на її єдності», «Ми з Президентом не допустимо, щоб сценарій 2005 року повторився», – прем'єр щодня переконує українців, що керівництво країни і парламентської коаліції єдине в пориві її врятувати.
Якщо БПП і Народному фронту розвал коаліції поки що невигідний, бо це ставить під питання багато реформ і подальшу міжнародну валютну допомогу, без якої економіка країни не зможе функціонувати, то ситуація в дрібніших партіях інша
Але якщо БПП і Народному фронту розвал коаліції поки що невигідний, бо це ставить під питання багато реформ і подальшу міжнародну валютну допомогу, без якої економіка країни не зможе функціонувати, то ситуація в дрібніших партіях інша.
Роль руйнівника, наприклад, може зіграти Радикальна партія.
«Зараз не виключений сценарій, за якого РП може вийти з коаліції. Формальними приводами можуть бути невиконання коаліційної угоди і корупція в уряді. Прогнозується, що процес виходу Ляшка супроводжуватиметься антипрезидентською риторикою і звинуваченнями на адресу влади в тому, що вона нібито зрадила цінності та ідеї Євромайдану. Такі дії і заяви обов'язкові для мобілізації електорату і підтримки іміджу Ляшка як радикального політика», – вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк.
Свою гру, зважаючи на все, почала і Юлія Тимошенко. З одного боку, якби Ляшко був більш рішучим і пішов з посади координатора коаліції, то її зайняла б сама Леді Ю. З іншого – саме її депутати більше за інших критикують дії уряду. Та так, що викликали напад гніву в Яценюка.
«Хтось незадоволений своїм місцем у коаліції і думає про те, що якщо зруйнує коаліцію, то стане наступним прем'єром. Я б попросив, щоб у наших партнерів у коаліції трішечки менше було цинізму і брехні ... А так вдалися до такої примітивної популістської критики, до якої навіть не вдається Опозиційний блок», – заявив прем'єр в інтерв'ю 5 Каналу.
Що стосується Самопомочі Андрія Садового, то у цієї політсили завжди є своя думка. Крім того, виходячи з даних останніх соцопитувань, ця політична сила мало не найбільше зацікавлена у проведенні дострокових парламентських виборів, на яких вона повинна отримати втричі більше, ніж партія Яценюка.
Судячи з позаминулого парламентського тижня, правляча більшість вперше дуже близько підібралася до свого зникнення. І, схоже, злякалася цього
Судячи з позаминулого парламентського тижня, правляча більшість вперше дуже близько підібралася до свого зникнення. І, схоже, злякалася цього. Навіть у найбільш радикальної з радикальних – партії Ляшка – на умовах анонімності розповіли, що коаліцію всіма силами намагатимуться зберегти.
«Коаліція в умовах України – це така крихка річ, що загроза розпаду є завжди. Якщо питання ставити про те, чи розпадеться вона найближчим часом, відповідь проста: ні. Не розпадеться, не розколеться і не розсиплеться, оскільки розпад коаліції – це шлях або до нового Кабміну і прем'єра з відставкою нинішнього уряду, або до дострокового розпуску парламенту і нових парламентських виборів», – вважає політолог Вадим Карасьов.
Згодні з цим навіть опоненти нинішньої влади.
«Незважаючи на очевидні проблеми всередині коаліції, ця парламентська більшість збереже свої позиції. Почуття самозбереження все-таки стане визначальним, – упевнений лідер депутатської групи Воля народу Єремєєв. – Тому думаю, що нам ще довго доведеться спостерігати за цим торжеством абсурду».
Восени рахують
Наскільки довго? До осені, вважають політики та експерти.
По-перше, тому що підвищена активність членів коаліції багато в чому пов'язана з наближенням місцевих виборів, наголошує нардеп від БПП Дмитро Добродомов.
«Як не крути, а на місцевих виборах учасники коаліції є конкурентами. До жовтня залишилося не так багато часу, тому зараз усе й активізувалося», – каже він.
По-друге, в умовах продовження протистояння на Донбасі і глибокої соціально-економічної кризи поведінка депутатів, схожа на те, що ми спостерігаємо останній місяць, практично неминуче веде до дострокових виборів.
«До осені дозріє розуміння того, що ця коаліція себе вичерпала, як і цей уряд з невиразним і неуспішним економічним курсом, як і парламент, обраний на хвилі війни на Донбасі. І навряд чи він здатен на якісну законодавчу політику, як і загалом на нову парламентську якість, необхідну вже в нових, поствоєнних умовах розвитку країни», – наголошує Карасьов.
Дострокові парламентські вибори можуть відбутися вже восени – одночасно з виборами до місцевих рад. Або навесні
При цьому політолог не виключає, що дострокові парламентські вибори можуть відбутися вже восени – одночасно з виборами до місцевих рад. Або навесні.
А якби вибори до Верховної Ради проходили нинішньої весни, то, згідно з результатами квітневого опитування Інституту соцдосліджень ім. Яременка та Соціального моніторингу, до Верховної Ради пройшли б сім політичних сил, але зі значно нижчим результатом, ніж на минулих виборах: Блок Петра Порошенка – 16,3%, Самопомiч – 9,1%, Опозиційний блок – 6,1%, Батькiвщина – 5,6%, Радикальна партія – 4,1%, Народний фронт – 3,9%.
***
Цей матеріал опублікований в № 17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.