Вид зі США. Компанія з Детройта робила найкращі листівки України поч. ХХ ст

Найкращі листівки з видами українських міст кінця XIX століття друкувало видавництво в Детройті.

Запатентована ним технологія фотохром дозволила побачити Київ, Харків та Одесу у кольорі задовго до поширення кольорової фотографії, пише Дмитро Слинько у №17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року.

Серед старовинних листівок з видами українських міст, що сотнями гуляють по блошиних ринках, а останнім часом ще й по просторах інтернету, виділяються однотипні кольорові картки з підписами англійською мовою. Ці зображення не можна назвати повноцінними кольоровими фотографіями – вони отримають поширення кількома десятиліттями пізніше.

Назва цієї технології – фотохром, а надруковані знімки за океаном, у далекому Детройті. На межі XIX-XX століть, коли колекціонування листівок було масовим захопленням, видавництво Detroit Publishing Company поставило на потік зйомки пейзажів у різних країнах світу, заробивши на цьому не тільки ім'я, а й чималі гроші.

Технологію фотохром винайшов швейцарець Ганс Якоб Шмід, співробітник друкарської компанії Orell Fussli, заснованої ще в XVI столітті. Після доленосного відкриття фірму перейменували у Photochrom Zurich, а популярність серед любителів листівок вона завоювала під ім'ям Photoglob Zurich AG. Пізніше ліцензію на використання технології отримали й інші компанії, в тому числі і Detroit Photographic Company, пізніше перейменована у Detroit Publishing Company.

Фотохром по суті був просунутим варіантом літографії. Негативи переносили на літографічні пластини, при цьому чорно-біле зображення розфарбовували в потрібні кольори. Виходив певний симбіоз фотографії та малюнка. У розфарбовуванні, звичайно ж, була присутня частка суб'єктивізму художників і фотографів, але загалом зображення виходили досить реалістичними.

Detroit Publishing Company була прикладом успішної взаємодії бізнесу і творчості. Її засновниками виступили бізнесмен-видавець Вільям Лівінгстон-молодший і фотограф Едвін Хашер. «Розкрутившись», компанія стала споряджати спеціальні експедиції в різні куточки США.

Найвідомішим фотографом компанії був Вільям Генрі Джексон. Працюючи на залізничні компанії, він знімав краєвиди за маршрутами поїздів, об'їхавши завдяки цьому Америку. На його знімках були присутні не тільки паровози і вагони – наприклад, одними з найбільш впізнаваних сюжетів майстра стали фотопортрети індіанців. У 1898-му Джексон був призначений президентом детройтської компанії. А роком раніше він продав їй всі свої негативи – близько 10 тис. знімків.

На початку XX століття справи у компанії йшли чудово. Її продукція продавалася в спеціальних магазинах у різних містах США. Детройтці могли дозволити собі подорожувати по країні в спеціальному «фотографічному вагоні», обладнаному всім необхідним для зйомок. Споряджалися експедиції і в інші частини світу – в Європу, Азію, Океанію.

Окремий проект видавництва стосувався територій тодішньої Російської імперії. У наші дні міста, що ввійшли до фотодобірки американців, розділені між трьома країнами – Росією, Україною і Польщею.

Українська частина пейзажів представлена ​​видами великих міст – Києва, Одеси та Харкова, а також пейзажами Криму. Креативними сюжети не назвеш: для листівок обрані переважно найголовніші, канонічні пейзажі – через деякий час такі стануть називати листівковими.

Можливо, це пояснювалося жорстким регулюванням фотографії в імперській Росії. Просто так розставити штатив і зайнятися зйомкою в Києві кінця XIX століття було не можна – за таку вільність фотограф загримів би в поліцейську дільницю. Спершу треба було звернутися в поліцію, зазначити мету і місця зйомок, а вирушати на справу – лише з письмового дозволу влади.

Треба сказати, обмеження існували і в демократичній Америці. Наприклад, друкувати поштові листівки приватним фірмам дозволили лише в 1898 році – для цього треба було прийняття окремого закону, відомого як Private Mailing Act. До підписання документа листівки, які можна було надсилати поштою, мало право випускати тільки поштове відомство – як зараз поштові марки.

Бізнес детройтської компанії підкосила Перша світова війна і поява альтернативних технологій друку. У 1924 році Detroit Publishing Company була визнана банкрутом, а в 1932-му ліквідована.

Її листівки розійшлися по американських бібліотеках і приватних колекціях. Найбільші їхні зібрання зберігаються в бібліотеці конгресу США і в бібліотеці Єльського університету. У приватників деякі картки можна купити за $ 3, але рідкісні екземпляри коштують набагато дорожче. Друга хвиля популярності прийшла до листівок з появою інтернету.

Детройтські листівки з видами українських міст – чудова можливість порівняти минуле із сьогоденням. Завдяки ретельній деталізації зображень можна простежити, наскільки змінилися за 120 років Київ, Харків та Одеса. І відповісти на одвічне питання: раніше було краще чи ні?

Види соборів, знищених за радянської влади, явно свідчать на користь любителів старовини. Але запилені ѓрунтові стежки на Бессарабці або нагромадження лабазів і барж біля Дніпра – аргумент проти тих, хто вважає, що в минулі часи трава була зеленішою, а небо блакитніше. Як водиться, істина лежить посередині.

***

Цей матеріал опублікований в № 17-18 журналу Корреспондент від 1 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.