Огляд зарубіжних ЗМІ: новий наступ на Донбасі буде влітку

Про поновлення бойових дій на Донбасі, українські борги і розслідування вбивства Нємцова - у дайджесті іноземної преси.

Як Україна намагається скоротити власні борги - Frankfurter Allgemeine

Перемови щодо реструктуризації українського держборгу заходять у найгострішу фазу: перед тим, як МВФ надасть виснаженій війною і рецесією країні нову фінансову допомогу, Києву та його кредиторам необхідно вирішити питання щодо "постригання" колишнього боргу.

"Я планую досягти цієї мети у червні, хоч перемови і не йдуть так швидко, як я б того хотіла", - повідомила виданню міністр фінансів України Наталія Яресько.

Україна провадить перемови з групою західних кредиторів на чолі з інвестиційною компанією Franklin Templeton: тоді, як Київ, наполягаючи на зміні умов надання допомоги, хоче заощадити близько 15,3 млрд доларів, інвестори готові лише до подовження терміну кредиту і зниження процентної ставки.

На перемовах, за словами міністра фінансів України, йдеться про три вкрай необхідні речі: про поліпшення платіжного балансу, про здатність обслуговувати свій борг і про поліпшення рівня боргу відповідно до ВВП.

Без так званого "постригання", переконана Яресько, цього не досягнути. "Я маю зобов'язання перед українським народом розв’язати цю проблему, а не відкласти її на майбутнє", - зазначила міністр. Україна, за її словами, вже виявила велику гнучкість і тепер черга за кредиторами - вони повинні розпочати конструктивні перемови. Навіщо це їм? "Я вважаю, що довгострокове погіршення ситуації не відповідає інтересам жодної зі сторін", - відповіла Яресько.

Цього року Київ одержав від міжнародних кредиторів 3 млрд доларів, 2,4 млрд з яких Україні довелося віддати на погашення відсотків за зовнішньою заборгованістю.

Росія відмовилася брати участь у перемовах з реструктуризації українського боргу. Наприкінці 2013 року - ще за президентства дружелюбно налаштованого до Росії Віктора Януковича - Москва надала Україні кредит на понад 3 млрд доларів, термін виплати якого закінчується в грудні.

Все може завершитися тим, що міжнародна фінансова допомога і зекономлені за рахунок західних кредиторів кошти підуть на повернення грошей країні, яка значною мірою винна в сьогоднішньому тяжкому становищі України. "Однак ми ще не обговорювали це із західними донорами", - наголосила Яресько.

Новий наступ сепаратистів буде влітку? - The Daily Beast

Можливо, про війну в Україні тепер рідко згадують у заголовках міжнародної преси, та путінське "вторгнення крапля за краплею" все одно триває.

За останні два тижні докази, частину з яких повідомили організації, що відстежують ситуацію, та високопоставлені західні дипломати, і ті докази, що підкріплені фотографіями і відеозаписами очевидців, лише підтверджують те, чого найбільше бояться США: влітку наступ неминучий.

Хоча ОБСЄ й повідомляє про те, що вже кілька тижнів спостерігає за стягненням важкої техніки до зони в межах демаркаційних ліній, Україна запевняє, що відкриває вогонь лише у відповідь, а наступ ведуть сепаратисти, котрих підтримує Росія.

8 травня ОБСЄ помітила три українських танки в зоні, контрольованій українською владою, і 30 сепаратистських танків, які рухалися до лінії фронту в межах демаркаційних ліній.

Спостерігачі ОБСЄ також помітили випробувальний полігон для передового озброєння. За словами посла США на Україні Джеффрі Пайєтта, це свідчить на доказ російської програми з навчання та оснащення у всіх на видноті.

Кожного дня множаться докази того, що Мінські угоди залишаються лише на папері.

Спостерігачів турбує не лише кількість, але й характер озброєнь, що мають сепаратисти, а конкретно - ракетний комплекс ППО "Стріла-10".

Жодного випадку, коли б сепаратисти захопили "Стрілу-10", не було зафіксовано.

2 травня три "Стріли-10" були помічені в Луганську, а 5 травня кілька комплексів "Стріла-10" були помічені у Донецьку - обидва рази їх ескортували колони військової техніки. 10 травня ОБСЄ помітила схожу колону у зоні в межах демаркаційних ліній поблизу Донецька.

Можливо, це озброєння просто розгорнули для стримування України та зміцнення нинішніх позицій сепаратистів? Але ж Мінський протокол було розроблено для того, щоб запобігти подібним сценаріям: він чітко закликав до деескалації, а не до закріплення на вже існуючих позиціях.

Наприкінці квітня головнокомандувач сил НАТО в Європі генерал Брідлав застерігав, що російська армія використала перемир'я, щоб навчити і оснастити сепаратистів, повернути їхні сили на початкові місця і повторно їх позиціонувати.

"Багато їхній дій вписуються до сценарію підготовки до нового наступу", - сказав Брідлав. 11 травня генсек НАТО Столтенберг оголосив: тепер сепаратисти так добре оснащені, що можуть у короткий строк і без прямої військової допомоги розпочати повномасштабний наступ на українську армію.

Додаткову тривогу викликають повідомлення самих лідерів сепаратистів про їхні найближчі плани.

23 квітня в інтерв'ю Vice News Олександр Захарченко, голова самопроголошеної ДНР, категорично відкинув один з основних стовпів Мінських домовленостей - ідею, що Донбас має залишитися в межах України.

"Ви пропонуєте нам здатися, щоб наша територія потрапила до рук України? - Запитав Захарченко під час інтерв'ю. - Щоб вони загнали нас назад до загону, наче яку скотину?"

Путіністи, як і раніше, наказують одній зі сторін дотримуватися угоди, яку самі ніколи не мали наміру дотримуватися. Та цього разу вони примудрилися заманити навіть Держдепартамент до свого капкана.

У Києві побоюються, що коли Мінські угоди "підуть на туалетний папір", то Вашингтон залишиться бездіяльним. А це рівносильно запросинам до Путіна: роби те, що вже й так спланував зробити.

Убивця Нємцова міг втекти з Росії - The Sunday Times

Людині, котру підозрюють у вбивстві Бориса Нємцова, дозволили втекти за кордон перш, ніж слідчі змогли її допитати.

Джерела, що знайомі з розслідуванням, повідомили, що офіцера правоохоронних органів Чечні Руслана Геремеєва таємно вивезли до Туреччини чи до Дубаю.

Цей крок, який не можна було здійснити без мовчазної згоди Кремля, викликає побоювання, що у верхах замочують злочин.

Попри чисельні спроби слідчих, їм не дали поговорити з Геремеєвим. Мабуть, це зробила влада Чечні, котра стверджує, що не знає про його місцеперебування, всупереч повідомленням, що він знаходиться в одному з чеченських сел під охороною людей, вірних Кадирову.

"Для того, щоб Геремеєва віддали, Кремлю потрібно було опертися на Кадирова", - зазначило неназване джерело, близьке до розслідування.

"Замість цього одного емісара, близького до Путіна, направили в те село - для таємничої зустрічі. Через кілька днів Геремеєва таємно вивезли з країни", - додало джерело.