Наш спорт. За 5 років Україна може втратити лідерство у шахах

Незмінне лідерство України на світовій шаховій арені вже дуже скоро може змінитися стрімким падінням.

У країні нікому і нікого буде готувати для міжнародних турнірів, пише Руслан Іванов у №20 журналу Корреспондент від 22 травня 2015 року.

У столичному шаховому клубі Гамбіт починаються заняття молодшої групи.

«Так, а ну прокидаємося! Бачите, ферзь дуже хоче з'їсти коня, що ми будемо робити?» – звертається до аудиторії тренер із шахів.

У рейтингу 100 найсильніших шахістів планети, складеному Міжнародною федерацією шахів (FIDE), 17 українців – 11 чоловіків і 6 жінок

Майбутні Карпови і Каспарови семи років від роду хмурять брови і, потираючи чоло, шукають вихід зі скрутного становища на шахівниці. Це майбутні представники нині найуспішнішого виду спорту в Україні. У жодній іншій спортивній дисципліні країна не показує таких високих результатів, входячи до трійки світових лідерів нарівні з Росією і Китаєм. У рейтингу 100 найсильніших шахістів планети, складеному Міжнародною федерацією шахів (FIDE), 17 українців – 11 чоловіків і 6 жінок.

У квітні 22-річна українка Марія Музичук стала 15-тою чемпіонкою світу, підхопивши естафету іншої співвітчизниці, Ганни Ушеніної, світової шахової королеви 2012 року.

«Нехай це звучить нескромно, але українці дуже розумна нація, – вважає Павло Куфтирьов, віце-президент Федерації шахів України. – Ми боремося за світове лідерство у найбільш розумній грі. Це свідчить, що інтелект в Україні один з найвищих у світі».

За його підрахунками, у вітчизняному рейтингу професійних шахістів фігурує близько 40 тис. гравців різного рівня. Що стосується любителів, то рахунок йде на сотні тисяч, ну а просто грає в шахи приблизно половина населення країни.

Правда, успіхи в цьому виді спорту у федерації пояснюють не чим іншим, як відлунням культу шахів у СРСР.

«Українські шахи – це радянська шахова школа, – підтверджує Куфтирьов. – Тоді спорт займав пріоритетне місце, він був гордістю країни, і перемоги у всіх змаганнях були дуже важливими. Нинішні гросмейстери родом звідти».

В Україні стрімко скорочується кількість тренерів радянської підготовки, а повноцінної зміни їм немає

Але цей факт, що підняв країну на вершину шахового олімпу, сьогодні може стати причиною її поразки: в Україні стрімко скорочується кількість тренерів радянської підготовки, а повноцінної зміни їм немає.

«Україна не цінує своїх зірок, – зітхає Куфтирьов. – Держпідтримки немає, преміальні скоротилися. Наприклад, Музичук за перемогу на чемпіонаті світу отримала 14 тис. грн. Наші успіхи в шахах – це всупереч, а не завдяки».

Дошка пошани

Першокласниця Аміна Даманицька захопилася шахами з ініціативи дідуся і тата.

«Вони вчили грати, у мене виходило, от і вирішила піти в шахову школу, – розповідає Даманицька Корреспонденту, одночасно хвастаючи своїми успіхами: – Уже обіграю інших учнів, ось Тараса наприклад».

«Та це було лише раз!» – парирує хлопчина і знову занурюється у вирішення чергової шахової задачі.

У шахи вчаться грати і трилітки, сидячи на колінах у батьків, і люди за 40, зазначає Роман Хаєцький, заслужений тренер України, міжнародний майстер, який викладає в Гамбіті.

Був навіть нардеп, якому після інсульту лікарі рекомендували грати в шахи для швидшого відновлення, розповідає він.

Хаєцький, який виховав чемпіона світу у віці до 18 років Олександра Бортника, у прийомі в Гамбіт не відмовляє нікому. Він спростовує міф про слабкі досягнення в шахах гуманітаріїв і жінок

Хаєцький, який виховав чемпіона світу у віці до 18 років Олександра Бортника, у прийомі в Гамбіт не відмовляє нікому. Він спростовує міф про слабкі досягнення в шахах гуманітаріїв і жінок.

«Я грав багато партій з жінками. Іноді сидиш, позиція важка, і думаєш – відразу здатися або ще кілька ходів зробити, – відверто каже Хаєцький. – Але настає момент, коли у жінок включаються емоції, наприклад якщо ситуація для них змінюється не в кращий бік. Тоді воля до опору падає, а чоловіки в цьому плані просто чіпкіші».

Що стосується туманних перспектив у шахах у тих, хто не дружить з математикою, тренер згадує свого колегу з Миколаєва Армена Вартапетяна, відомого в УРСР гравця.

«Чудовий шахіст, зірка шахового олімпу, але при цьому в школі був двієчником, його навіть хотіли вигнати. А математика йому давалася особливо важко», – каже Хаєцький.

У клубі визнають, що сьогодні батьки приводять дітей не стільки для того, щоб зробити з них шахістів, скільки для загального розвитку. Більшість не бачить для своїх спадкоємців перспектив у професійному спорті, знаючи про мізерні тренерські зарплати і преміальні за виграні турніри в Україні.

Тим часом в інших країнах затребуваний гросмейстер може пристойно заробляти.

«Перша десятка шахістів у рейтингу FIDE – доларові мільйонери, – каже Хаєцький. – Далі вже йдуть заробітки скромніше».

Головне і цілком пристойне за українськими мірками джерело доходу для професійних шахістів – це участь у міжнародних турнірах з призовими фондами

За його словами, головне і цілком пристойне за українськими мірками джерело доходу для професійних шахістів – це участь у міжнародних турнірах з призовими фондами. Суми різняться, але рідко коли стартують з позначки менше € 1 тис.

Турніри приносять стабільний дохід, який періодично можна поповнити, вигравши великі змагання з хорошим грошовим призом. Так, чемпіонка Музичук крім скромної державної премії отримала за виграш $ 60 тис. з призового фонду чемпіонату світу.

Причому самим шахістам, на відміну від інших спортсменів, практично нічого не потрібно вкладати у свою підготовку.

«Сьогодні шахи найдешевший [за витратами] вид спорту – це шахові годинники і дошка з фігурами», – зазначає Куфтирьов.

Єдиною істотною статтею витрат може бути оплата перельотів – турніри часом відбуваються у дуже віддалених країнах. Так, Хаєцькому довелося викласти зі своєї кишені $ 1,3 тис., щоб відправити Бортника в Південну Африку на чемпіонат світу, який він у підсумку виграв і частково відшкодував витрати своєму тренеру.

«Зараз йому 18 років, він вчиться в Миколаєві в кораблебудівному інституті і залишився в Україні тільки завдяки спонсорській підтримці однієї з миколаївських компаній», – каже тренер.

Вже зовсім скоро тривожна тенденція відтоку перспективної молоді в інші країни і відхід з життя тренерів старої школи дадуть про себе знати

Вже зовсім скоро тривожна тенденція відтоку перспективної молоді в інші країни і відхід з життя тренерів старої школи дадуть про себе знати, вважають експерти.

«Музичук – плід роботи початку 2000-х років. З Бортником я працював з 2002-го, – перераховує Хаєцький. – Якщо ми почнемо готувати зміну прямо зараз, то шахістів, які грають на рівні нинішньої збірної, ми отримаємо років через десять».

Передчуття ендшпілю

За словами професійних шахістів, вже через кілька років Україна може вичерпати свої кадрові резерви і тоді почнеться стрімке зниження у світовому рейтингу. А молодь, яка подає надії, або роз'їдеться по інших країнах, або взагалі піде зі спорту.

«Був чудовий спортсмен з Вінниці – Ілля Нижник, який у 12 років став чемпіоном Європи у своїй віковій категорії, – наводить приклад Хаєцький. – Усі вітали і вручали квіти, але підтримки ніхто не надав. Зараз він живе в Америці, навчається в університеті і професійно шахами не займається».

Куртифьев киває на хокей: мовляв, йому держава за окремою програмою надає підтримку, хоча Україна ніколи не була хокейною країною і навряд чи нею стане. Але якщо в шахах країна бореться за світове лідерство, то логічно підтримувати саме їх.

«Я з усіма своїми «заслужений-перезаслуженний» отримую в ДЮСШ 2 тис. грн», – ілюструє реальний стан справ Хаєцький, який основний заробіток отримує в приватній школі.

На його думку, достатньо дозволити тренерам робити свою справу за гідну плату в загальноосвітніх школах за домовленістю з батьками, платити з цього податки – і справа піде.

Майстер FIDE Тетяна Костак, яка 20 років пропрацювала в ДЮСШ, підтверджує, що державна система підготовки юних шахістів є занадто забюрократизованою.

«Робота в недержавній структурі дозволяє швидше приймати рішення, бути більш гнучкими в досягненні цілей і не обтяжуватися нескінченною низкою перевірок і погоджень», – вважає Костак.

Крім того, над сучасними шахами тяжіє хрест – не надто висока популярність у світі і, як наслідок, на телебаченні. Часи світових трансляцій запеклих боїв Боббі Фішера з Борисом Спаським і Гаррі Каспарова з Анатолієм Карповим залишилися в минулому.

Інтерес до гри зростає в інтернеті. Тенденцію підхопили в Гамбіті – спільно з партнерами клуб організував спеціалізований шаховий інтернет-ресурс

З іншого боку, Федерація шахів зазначає, що інтерес до гри зростає в інтернеті. Тенденцію підхопили в Гамбіті – спільно з партнерами клуб організував спеціалізований шаховий інтернет-ресурс. У режимі реального часу будь-який охочий може навчатися, брати участь у турнірах, слухати лекції й отримувати відповіді на запитання, що цікавлять.

«Звичайно, мені хотілося б сказати, що в України у шахах райдужні перспективи і все буде добре, але я практик, – резюмує Хаєцький. – Якщо нічого не зміниться, через п'ять-сім років грати професійно буде просто нікому».

***

Цей матеріал опублікований в № 20 журналу Корреспондент від 22 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.