Нові варвари. Ісламісти активно знищують історичні пам’ятки
Ісламські радикали готові знищувати історичну спадщину Близького Сходу, щоб переписати історію.
«Ледь увірвавшись у місто, загарбники почали вбивати представників місцевої влади і для чогось валити старі колони, які стояли до цього в пустелі на околицях Пальміри», – це слова з візантійської хроніки, яка описує захоплення арабами стародавнього міста Пальміри у 744 році, пише Павло Сивокінь у №21 журналу Корреспондент від 29 травня 2015 року.
Тоді окупанти спробували знищити стародавні руїни або хоча б розграбувати їх, але почалася піщана буря, й араби відійшли. Кілька храмів все-таки були повалені, а фризи і барельєфи, що збереглися найкраще, вивезені у Дамаск. Після цього місто, яке кілька століть було центром торгівлі та культури Близького Сходу, виявилося забутим.
У наш час про нього пам'ятали тільки історики і туристи – до того моменту, коли в кінці травня цього року бойовики Ісламської держави Іраку і Леванту (ІДІЛ) захопили його околиці, вибивши звідти урядові війська президента Сирії Башара Асада.
Відразу після цього у світових ЗМІ з'явилися дані про масові розстріли мирних жителів і про те, що джихадисти хочуть зруйнувати давнє місто дощенту, оскільки для них ця культура чужа, і вони вже кілька разів підривали стародавні пам'ятники в Іраку.
В останні роки взагалі був завданий важкий удар по археологічних пам'ятках Близького Сходу. Там, де колись існувала культура Межиріччя, а потім античні міста, зараз іде громадянська війна. І одна зі сторін вважає своїм обов'язком розграбувати і знищити всі спогади про доісламський період. За даними ЮНЕСКО, за останні десять років понад 15 значних пам'яток матеріальної культури були знищені через військові дії або безпосередньо зруйновані бойовиками.
За останні десять років понад 15 значних пам'яток матеріальної культури були знищені через військові дії або безпосередньо зруйновані бойовиками
Що цікаво, раніше війська намагалися оминати найвідоміші руїни.
«Переважно це робилося не з любові до історії, а щоб не псувати туристичні перспективи країни. Диктатори на Близькому Сході ніколи не страждали від фанатизму і хотіли з усього мати зиск», – каже Корреспонденту Пітер Мансур з Університету штату Огайо.
На його думку, тепер на сцену виходять зовсім інші гравці – радикальні ісламістські рухи, які не розглядають історичні цінності як актив і хочуть позбутися їх. Схожа ситуація була і з рухом Талібан, коли він після приходу до влади почав підривати гігантські статуї Будди на своїй території в Афганістані.
Тільки зараз ця ситуація може повторитися вже в масштабах цілого регіону. Арабська весна поступово вироджується у глобальне протистояння на рівні культур. Деякі країни ООН вимагають провести військову операцію, висадивши там збройних миротворців, щоб зберегти Пальміру. Але це поки що тільки ідеї, а тим часом джихадисти починають руйнувати середньовічне місто.
Спіраль агресії
У ХХ столітті, навіть у період правління радикальних ісламських рухів, історичні пам'ятки почували себе у відносній безпеці. Навіть у період Культурної революції в Китаї комуністична влада критикувала історію, але не намагалася зносити храми.
На Близькому Сході є показовою історія з ХАМАС, який до останнього часу вважали одним з найбільш екстремістських, – лідери руху визнали, що християнські святині в Єрусалимі є недоторканними.
Тим більше, на думку аналітиків центру Спадщина, вибухи в районі історичних пам'яток сильно зашкодили туризму та іміджу самих рухів. Тому навіть у період активної громадянської війни в Малі район мавзолеїв у Тімбукту намагалися оминати. У 1990 році в ООН також розглядалася ідея миротворчої операції там, але військові дії не дійшли до гробниць.
Великим ударом по історичній спадщині стало розграбування музею історії в Багдаді у 2003 році. Правда, тоді метою зловмисників було швидше збагачення, ніж варварство. Це сталося, коли режим Саддама Хусейна вже скинули, а американські війська ще не взяли під контроль будівлю музею. Тоді місцеві жителі і торговці антикваріатом викрали понад 15 тис. предметів, більшість яких потім з'явилося на чорному ринку. За даними Інституту Брукінгса, ці артефакти продаються і зараз.
Але активне знищення пам'яток стародавніх культур почалося після арабської весни. Громадянські протести вилилися у війну в Сирії. Головною базою повстанців проти режиму Асада стало місто Алеппо.
За кілька місяців військові дії там із застосуванням артилерії привели до серйозних руйнувань Старого міста. ООН навіть хотіла виключити його зі Списку всесвітньої спадщини. Але все ж це була стандартна війна, коли історичні цінності руйнувалися ненавмисно, а під час боїв.
Нині ж ситуація змінюється. На зміну ХАМАС прийшли інші громадські рухи, які стали більш радикальними і готові переписувати історію.
За словами Томаса Ліпмана з Колумбійського університету, ситуація на Близькому Сході розвивається по спіралі.
Західна демократія мала стати альтернативою деспотичним військовим режимам, але в арабському світі великої популярності набули найрадикальніші рухи
«Західна демократія мала стати альтернативою деспотичним військовим режимам, але в арабському світі великої популярності набули найрадикальніші рухи», – каже експерт Корреспонденту.
На його думку, руйнування пам'ятників – це ознака нового витка спіралі, коли джихадисти стають все більш непримиренними і готові воювати до останнього проти іновірців і поміркованих мусульман.
ІДІЛ контролює понад 20% території Іраку і третину Сирії, багато пам'ятників опиняються під ударом
Враховуючи, що ІДІЛ контролює понад 20% території Іраку і третину Сирії, багато пам'ятників опиняються під ударом. Зараз у Йорданії триває термінова мобілізація, а до кордону стягуються війська, щоб не допустити терористів на територію цієї країни. І поки що не зрозуміло, як можна захистити не тільки людей, а й камені.
Західна відповідь
Ні для кого не секрет, що Список всесвітньої спадщини більше турбує західні країни. Саме вони дають гроші на збереження і консервацію цих об'єктів.
Зараз в ІДІЛ заявляють, що готові підірвати Пальміру з допомогою танків і перетворити її на справжні руїни. У відповідь на це Вашингтон і Брюссель заявили, що це буде нелюдяно і приведе до нових авіаударів по позиціях бойовиків.
Але такий варіант розвитку подій ІДІЛ уже не лякає. Майже рік міжнародна коаліція бореться з джихадистами такими методами, але поки що безрезультатно. Їхня армія налічує мінімум 200 тис. осіб, більше 20 тис. з яких приїхали із західних країн, щоб захищати праведну віру. І бомбардування не змогли зупинити просування ІДІЛ у Сирії та Іраку.
Після захоплення Пальміри в ООН піднімалося питання про висадку там миротворчого контингенту. Але, на думку експертів, без втручання сил НАТО або США це нездійсненно, оскільки жодна країна регіону не захоче ризикувати через руїни. Це підтверджує і той факт, що війська Асада, які обороняли місто, здали його майже без бою.
Поки що американці намагаються дистанціюватися від цього конфлікту. Така поведінка Вашингтона багато в чому пояснюється швидким початком нової виборчої гонки перед виборами президента у 2016 році. Військові конфлікти стануть неможливими, оскільки більшість американських виборців не підтримують їх. Навіть виступати за це стане немодним. У Європі ж більше уваги приділяють економічній кризі, ніж війні на Близькому Сході. І ніхто не стане ризикувати заради стародавнього міста.
Таким чином, США і Євросоюз можуть тільки погрожувати новими карами, але нічого не можуть зробити з радикальним рухом, який підтримують кілька мільйонів людей на Близькому Сході. І навіть якщо вдасться перемогти ІДІЛ, то на його місце можуть прийти страшніші радикали, які повністю знищать всі історичні пам'ятники в Межиріччі і почнуть переписувати історію регіону.
Пам’ятки на Близькому Сході та в Африці, знищені ісламістами
Місто Тімбукту, Малі, 2012 рік
Місто ще називають містом 333 святих. Тут розташовані десятки глиняних мавзолеїв і гробниць правителів і вчених XV-XVI століть. Унаслідок захоплення міста бойовиками були знищені гробниці Сіді Махмуда, Сіді аль-Мухтара і Альфа Моя Сіді Амара.
Місто Хатра, Ірак, 2015 рік
Зруйноване давнє місто, засноване в III-II століттях до н. е. Селевкідською імперією. Бойовики угруповання Ісламська держава викрали стародавні золоті та срібні монети часів ассірійських царів, що зберігалися в місті, після чого бульдозером знищили руїни стародавнього міста.
Місто Німруд, Ірак, 2015 рік
Місто було засноване в Месопотамії у XIII столітті до н. е., а 400 років по тому стало столицею асирійської держави. У XIX і XX століттях тут були проведені масштабні розкопки. 5 березня 2015 року бойовики терористичної організації ІДІЛ знищили руїни стародавнього міста за допомогою важкої техніки.
Місто Мосул, Ірак, 2015 рік
Іракська центральна бібліотека. У лютому нинішнього року бойовики ІДІЛ підірвали центральну бібліотеку Мосула. У підсумку було знищено близько 10.000 книг, серед яких рідкісні екземпляри з культури, філософії та історії. Самі ісламісти пояснили свої дії тим, що книги і манускрипти нібито розпалювали інакомислення.
Стіна Ніневія. Місто Ніневія з VIII-VII століття до н. е. було столицею асирійської держави. Місто являло собою величезну фортецю загальною площею 730 га і з масивними стінами довжиною близько 12 км. Укріплення, які практично повністю збереглися, вважалися найважливішим історичним пам'ятником Іраку. На початку 2015 року бойовики підірвали ділянку, де розташовувалися залишки стіни і міські укріплення Ніневії.
Місто Хорсабад, Ірак, 2015 рік
Дур-Шаррукін був заснований у 717 році до н. е. царем Саргоном II. Стародавнє місто отримало широку популярність завдяки різьбленим кам'яним рельєфам. Унаслідок протистоянь біля Мосула бойовики ІДІЛ знищили місто і розграбували артефакти.
Мечеть Омейядів, Сирія, 2012 рік
Одна з найбільших і найстаріших мечетей у світі. Розташована в одному з найбільш священних місць у Старому Дамаску. Мечеть має скарбницю, де, як кажуть, зберігається голова Іоанна Хрестителя, пророка, шанованого як християнами, так і мусульманами.
Ринок Сук аль-Мадіна, Сирія, 2012 рік
Критий ринок у центрі оточеного стінами Старого міста Алеппо. Аль-Мадіна з його довгими вузьким вуличками є найбільшим критим історичним ринком у світі, його довжина становить близько 13 км.
Мечеть Аль-Омарі, Сирія, 2013 рік
Є однією з найстаріших мечетей у світі.
Крак-де-Шевальє, Сирія, 2014
Відбудований на місці захопленої під час першого хрестового походу курдської фортеці, вважається одним з найбільш добре збережених замків хрестоносців. У 1142 він був переданий у відання ордена госпітальєрів, який перетворив фортецю на неприступну цитадель і найбільший оплот хрестоносців на Святій землі.
Пальміра, Сирія, 2015
Одне з найбагатших міст пізньої античності, розташованих в одному з оазисів Сирійської пустелі, між Дамаском і Євфратом. На цей час на місці Пальміри – сирійське село і руїни величних споруд, що належать до числа найкращих зразків давньоримської архітектури і визнаних ЮНЕСКО пам'ятником Всесвітньої спадщини. Уздовж головної вулиці давнього міста розташовуються колонади і монументальні арки. У числі найбільш значущих споруд – храм Бела (I століття), храм Баалшаміна (II століття), агора (III століття), театр з громадським центром і караван-сарай.
***
Цей матеріал опубліковано в № 21 журналу Корреспондент від 29 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.