Втрачений для туризму. Як почався курортний сезон у Криму

Дороге морозиво, дешеве житло і великі надії. Корреспондент з'ясував, як проходить курортний сезон – 2015 у Криму.

- Так, швидше сідайте по місцях, будемо їхати, – квапить водій розслаблених пасажирів. – Що у вас, чоловіче? До Армянська – 500 грн, з російського кордону до Сімферополя – 500 руб.

- Ні-ні, – хитає головою киянин. – Я в Крим тепер ні ногою, сестру проводжаю. Ну їх, москалів, ще не всіх пускають, паспорти українські рвуть, штрафи свої малюють – на голову не натягнеш.

- А ви звідки знаєте? – запитую.

- Так усі кажуть, – відмахується той, неначе всім усе відомо і це непорушна істина.

Сідаю в мікроавтобус біля вікна і їду додому, до Сімферополя. На мені яскрава футболка з гербом України. Наслухалася страшилок, що в Криму краще українською не розмовляти, державну символіку не світити – мовляв, чого на рожен лізти, пише Ольга Дорогань у №22 журналу Корреспондент від 5 червня 2015 року.

Забігаючи вперед, скажу, що нікого золотий тризуб не збентежив. Як і моя українська мова на пункті пропуску Армянськ на півночі Криму. Навіть залишився без коментарів рингтон на мобільному Ах, лента за лентою набої подавай.

Автобусного сполучення між континентальною Україною та Кримом зараз немає, тому нейтральну смугу між українським і російським пропускними пунктами доводиться долати пішки. Найкоротша «нейтралка» – між українським Каланчаком і кримським Армянськом – близько 800 м. Якщо ж їхати через Чонгар, йти доведеться близько 5 км.

З українського боку проходять групи по 10-15 осіб, з кримського – по 5. Російські митники оглядають особисті речі, жартують: «Признавайтесь чесно, із Сьомого кілометра щось везете?».

Змінюються на обличчі, якщо дістаєш фотоапарат або намагаєшся щось зняти на телефон. Коли я фотографувала пішохідний напрямок на російському кордоні, дівчина смикнула мене: «Сховайте швидше мобільний, в одного так айфон забрали».

З російського боку зустрічає інший мікроавтобус, і наша київська група швидко займає місця. Години дві – і ми на Сімферопольському вокзалі. До речі, за всю дорогу (12 год подорожі) ніхто з пасажирів не піднімав політичних тем, не дискутував, де жити краще і на чиєму боці правда. Говорили про відпочинок у Криму, про ціни, чи прогрілося море.

Порожній травень

Офіційно курортний сезон у Криму розпочався 1 травня. У 2015-му на півострові розраховують прийняти не менше 4,5 млн туристів. За минулорічний сезон тут відпочили понад 4 млн осіб, хоча самі кримчани зауважують, що ці цифри завищені.

«У березні минулого року, коли відбувалися всі ці історичні події, тільки дурень міг вірити словам чиновників усіх мастей про те, що, незважаючи ні на що, курортний сезон Криму буде забезпечений, – розповідає мешканка Сімферополя, яка не захотіла назвати своє ім'я. – Якщо не рівнятися на офіційну статистику, за особистими спостереженнями скажу: приїжджих було наполовину менше».

Росія, звичайно, могутня країна, але де взяти тисячі людей, які віддадуть перевагу відпочинку в Криму перед Туреччиною або Єгиптом? Навіть прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв назвав рівень сервісу в Криму «дрімучим». Як тільки не намагалися чиновники з туроператорами заманити туристів – і квитки на літаки здешевили, і знижки в готелях і пансіонатах пропонували неймовірні, і навіть закуповували колективні путівки працівникам підприємств з деяких областей країни.

І росіян минулого літа таки приїхало багато. Тільки от набагато менше українців. А це завжди був основний сегмент з числа гостей Криму влітку. Навіть той, хто на жодну Туреччину й Емірати не проміняє Крим і любить цей край всією душею, замислиться, як туди дістатися. Як не крути, а проблема з транспортом ентузіазм збиває, та й проїзд зріс у ціні. Подорож з Києва до Сімферополя і назад на автобусі коштує 1.500-2.000 грн з людини.

Подорож з Києва до Сімферополя і назад на автобусі коштує 1.500-2.000 грн з людини

Багато хто сподівається на будівництво керченського мосту, яке, до речі, вже розпочато. Кримські чиновники констатують, що на керченській переправі черги немає. Після масштабної реконструкції переправа зможе переправляти до 50 тис. пасажирів на добу, 10 тис. легкових автомобілів і 1 тис. вантажних. Але це привабливо знову ж тільки для росіян.

Раніше 80% відпочивальників їхали до Криму на поїзді. У пік сезону на Сімферопольський вокзал на добу прибувало понад півсотні поїздів з 30 тис. пасажирів. Ця цифра непідйомна для перевезення пасажирів по повітрю. Щоб справлятися з таким пасажиропотоком, потрібно 300 літаків на день. Та й ціни на авіаквитки кусаються.

Правда, багатьом кримчанам (тим, хто не пов'язаний з готелями чи турфірмами) така ситуація до душі.

«Нарешті влітку в Криму дихається легко, – з усмішкою розповідає 30-річна Аліна, яка прожила на півострові все життя. – Пляжі і вокзали не забиті під зав'язку, ціни на житло в сезон впали, розваги теж трохи подешевшали. Наприкінці травня зазвичай багато туристів, а зараз початок літа, а приїжджих одиниці. Пляжі практично порожні».

Майже задарма

Звичайно, у туроператорів, власників готелів, прибережних кафе, парків атракціонів немає особливих приводів для радості.

«У період України в травні у нас завжди були люди, деякі бронювали номери з початку весни, – згадує минулі роки Аркадій, адміністратор міні-готелю на узбережжі Алушти. – Українці спеціально планували відпустку в травні, багато до нас їхали сім'ями, оскільки в Криму в цей час благодать, немає спеки ще. Можна позасмагати і не згоріти, з'їздити на екскурсії, поки немає юрб відпочивальників. Після приєднання до Росії травень взагалі «порожній» місяць з точки зору туризму».

Дійсно, туроператори і просто ті, хто здає на літо житло і надає різноманітні послуги (а часто жителі курортних міст живуть на гроші, зароблені влітку, і так із сезону в сезон), плакали. І щиро сподівалися, що цього року розгорнуться, адже чиновники обіцяли півострову широкого розголосу по Росії.

Але насправді ситуація поки що не дуже відрізняється від 2014-го. Росіяни не поспішають на відпочинок до Криму.

«Вчора сім'єю їздили в Алушту, народу мало, – розповідає мешканка Сімферополя Анастасія. – Пляжі тільки готують до сезону, в курортних містах ще йдуть будівництва. Все як у минулому році, та як і раніше, по суті. Тільки ціни ростуть. Капучино коштує 50-80 руб., піца – 500 руб., морозиво – 100. Друзі з Херсона хотіли на відпочинок до Криму приїхати, порахували витрати і відмовилися. Якщо ціни переводити в гривні, то враховуйте, що співвідношення за курсом зараз не 1:3, а 1:2 через падіння гривні. Тобто, припустимо, 20 грн це не 60 руб., а 40. Звісно, ​​українцям з українськими зарплатами у нас відпочивати невигідно».

Мабуть, настав час відпочити у себе вдома і самим кримчанам. Найчастіше жителі курортних міст купалися лише кілька разів за сезон. Але тепер відпочинок для них став доступнішим. Приміром, у Міжводному пропонують на все літо-2015 зняти чудовий за зручностями міні-готель лише за 250 руб. з людини на добу. Зрозуміло, що в Ялті чи Севастополі в готелях ціни в рази вище (800-1.500 руб. на добу), але й там визнають, що туристів мало, в основному відряджені.

Гостей заманюють акціями. Вперше за роки роботи пляжний клуб BuddhaBeach у Західному Криму протягом травня всі охочі могли відвідати безкоштовно. Раніше за правилами клубу потрібно було залишити солідну суму на депозиті і на неї обов'язково купити коктейлі або інші напої.

У туристичній сфері розробляють і нові проекти – еногастрономічний проект До Криму з виделкою і штопором!, екофестивалі в гірському Криму, пригодницький туризм у Судаку, арт-проект Відкритий Крим та багато інших.

У Севастополі на пл. Ушакова встановили «розумну» зупинку громадського транспорту з wi-fi і зарядками для мобілок. Також тут є інформаційний монітор із системою навігації. До кінця року в місті з'являться 30 таких «просунутих» комплексів.

Кожен при своєму

Українців легко зауважити по тому, як вони розраховуються в магазинах, розбираючись у рублях і прикидаючи, наскільки дорожче коштують у Криму хліб, солодощі, пиво, морозиво.

«Ми з друзями були в Криму на травневих святах, – ділиться враженнями киянка, банківський працівник Ольга Северин. – Усе дуже сподобалося. Кримчани зустрічають привітно, якщо не вступати в політичну полеміку, – все одно кожен залишиться при своїй думці. Хтось навіть співчував: мовляв, як ви там, у вас же війна. Ніякої агресії не побачила. Люди охоче підказували, як дістатися до місцевих пам'яток. От тільки ціни на продукти, послуги кусаються. Але дефіциту товарів я ніде не бачила».

Насправді думки туристів різняться. А по правді сказати, далеко не всім «повернулися в рідну гавань» – так найчастіше називають анексію Криму російські ЗМІ – добре вдома.

Але якщо сидіти на березі моря де-небудь в мальовничій Коктебельській бухти з видом на захід і не бачити перед собою нічого, крім морської далі, то здається, що нічого не змінилося. І Крим наш, не російський і не український, а доступний для кожного, відкритий для всього світу.

***

Цей матеріал опубліковано в №22 журналу Корреспондент від 5 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.