Альтернативи немає. Українці знову понесли гроші в банки
Зміцнення гривні та відсутність альтернативних способів заощадження коштів змушують українців знову нести гроші в банки.
В останні два місяці Національний банк всіма силами намагається утримати гривню – державні фінансисти налаштовані зберегти середньорічний курс нацвалюти в межах 21,7 грн за $ 1. Цей показник узгоджений з Міжнародним валютним фондом, його ж заклали у держбюджеті-2015, пише Олена Романюк у №23 журналу Корреспондент від 12 червня 2015 року.
Не готуються до чергового витка девальвації і в уряді. Про це, зокрема, побічно заявила міністр фінансів Наталія Яресько, коментуючи надуспішне виконання дохідної частини бюджету. Воно стало можливим завдяки небувалому зростанню надходжень від імпортного ПДВ, чому, у свою чергу, сприяло знецінення гривні.
«Ми не очікуємо, що це [наднадходження від ПДВ] буде в III-IV кварталах, оскільки ми розраховуємо на стабільність курсу», – цитує Яресько Апостроф.
«Протягом усієї весни курс гривні до основних світових валют відходив після лютневої лихоманки. У підсумку досягнутий зараз курс на рівні 21 грн за $ 1 близький до справедливої вартості», – вважає незалежний економічний експерт Володимир Ланда.
За словами Ланди, цей рівень може залишитися актуальним і протягом усього літа за помірковано оптимістичного сценарію – уповільнення темпів падіння економіки і проходження «дна» за відсутності помітного погіршення ситуації на сході країни. Правда, передумови для подальшого зміцнення гривні, на думку експерта, також практично вичерпані.
«Невелике зміцнення гривні викликано більш зваженою політикою НБУ в монетарній сфері та більш жорстким регулюванням ліквідності банків», – пояснює Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик РА Експерт-Рейтинг.
Згідно з оцінками експертів, міжбанківський валютний ринок зараз зарегульований набагато сильніше, ніж у лютому, й у НБУ резервів більше практично вдвічі – майже $ 10 млрд у порівнянні з $ 5,6 млрд у кінці лютого. Тому у банку більше можливостей запобігти різкому стрибку курсу в разі підвищення попиту на валюту.
Найважливішим завданням уряду й НБУ зараз є не стільки зміцнення національної валюти, скільки утримання її від панічних коливань у майбутньому
Але фахівці наголошують, що динаміка курсу, як і раніше, визначається настроями та очікуваннями населення і бізнесу, тому найважливішим завданням уряду й НБУ зараз є не стільки зміцнення національної валюти, скільки утримання її від панічних коливань у майбутньому.
«Це дозволить повернути віру інвесторів і населення в гривню, знизити темпи інфляції, тим самим відчинивши двері для надходження кредитів від міжнародних організацій», – наголошує Ланда.
Без ліміту
До слова, щоб не ризикувати курсовою стабільністю, Нацбанк продовжив до 3 вересня 2015 року дію антикризових заходів, які раніше були впроваджені постановою № 160 про регулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках.
Зокрема, з 4 червня продовжують діяти обмеження на зняття інвалюти з банківських рахунків у сумі, еквівалентній не більше 15 тис. грн, а також на продаж готівкової валюти на суму до 3 тис. грн на добу одному клієнту.
Але є й позитивний момент – центробанк підвищив ліміт на видачу готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати з 150 тис. до 300 тис. грн на добу на одного клієнта.
«Цю суму потрібно було коректувати на інфляцію, адже обсяги коштів і вартість «великих покупок» зросла в ціні, тому були об'єктивні фактори, щоб збільшити цей бар'єр за сумою», – пояснює Шапран.
Нагадаємо, раніше керівництво НБУ допускало пом'якшення вимог до зняття готівкової валюти, а також повне скасування всіх обмежень для гривневих рахунків уже влітку. Зміні ж його позиції експерти дають тільки одне пояснення – заборона МВФ, який побоюється відтоку коштів з депозитів. Він напевно супроводжувався б активним рефінансуванням банків з боку регулятора і, відповідно, емісією гривні. А МВФ обмежив її загальний обсяг на 2015 рік 90 млрд грн.
У кожному разі банкіри вітають навіть невелике «потурання» з боку регулятора, адже, за їхніми словами, депозитний ринок потребує лібералізації, і підвищення лімітів зняття гривні дозволить зміцнити тренд з нарощування депозитної бази.
«Підвищення добового ліміту на видачу з банківських рахунків готівкових коштів у національній валюті через каси банківських відділень і банкомати підвищить довіру населення до банківської системи, що є необхідною умовою для початку масштабного повернення депозитів у банки», –каже Олена Дорошенко, директор з пасивних операцій фізичних осіб Фідобанку.
Зокрема, у Фідобанку, за словами Дорошенко, тенденція припливу депозитів у національній валюті вже посилилася. Те саме відбувається і в ПриватБанку.
Якщо ще в березні з притоку депозитів наш банк був у мінусі, то у квітні ми отримали 9 млрд грн. Тобто таку суму клієнти поклали на депозити
«Якщо ще в березні з притоку депозитів наш банк був у мінусі, то у квітні ми отримали 9 млрд грн. Тобто таку суму клієнти поклали на депозити. За травень ми очікуємо таких само позитивних показників», – повідомив Олег Серга, прес-секретар ПриватБанку.
Він також наголосив, що для вкладника в першу чергу важлива сама можливість розуміння того, що він може зняти свої гроші в будь-який час, – це чисто психологічний фактор, не більше.
До слова, Дорошенко в цьому контексті зазначає, що ще більш значущим чинником для активізації депозитного ринку буде пом'якшення або скасування ліміту для зняття коштів з валютних рахунків, яке тепер очікується не раніше осені. Правда, деякі експерти вважають, що це питання може підніматися ще до 3 вересня. Адже ситуація на готівковому валютному ринку стабілізувалася: люди дійсно активніше здають долар, ніж його купують.
Виходу немає
Цікаво, що за всієї небезпеки банківської системи і постійно повторюваних «гойдалках» з доларом інших альтернатив для вкладення своїх грошей більшість українців не бачать. Банківський депозит у гривні в надійних банках, як і раніше, більш надійний, ніж інші джерела збереження та примноження грошей.
Банківський депозит у гривні в надійних банках, як і раніше, більш надійний, ніж інші джерела збереження та примноження грошей
«Переведення грошей у валюту і зберігання її вдома загрожує можливим пограбуванням. Скупка дорогоцінних металів у злитках залежить від їхньої наявності в банках, а також цін на світових ринках. Зокрема, якщо десять років поспіль ціни на дорогоцінні метали зростали, то останні два роки вони падають», – наводить приклад Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД).
Крім того, за словами Жолудя, злитки бажано зберігати в банках, які апріорі, як і у випадку з депозитами, можуть виявитися ненадійними. Також існує проблема з вилученням та поверненням їх у фінансові установи. Зокрема, у разі повернення злитка власник повинен знову перевірити його у пробірній палаті. А це додаткові витрати, які часом можуть скласти чверть вартості злитка.
Як і раніше, зберігається вікно можливостей для інвестування в нерухомість, але знову-таки в неї можуть вкладати тільки ті українці, у кого накопичена досить значна сума.
Практично не працює в Україні основний для населення країн з ринковою економікою спосіб заощадження коштів – інструменти фондового ринку, пенсійні фонди і страхові компанії
Практично не працює в Україні й основний для населення країн з ринковою економікою спосіб заощадження коштів – інструменти фондового ринку, пенсійні фонди і страхові компанії.
«Українському фондовому ринку, як і країні в цілому, необхідні ті самі реформи. З одного боку, потрібні довгі внутрішні ресурси, для чого треба нарешті запустити другий рівень пенсійної системи. З іншого боку, необхідна тотальна лібералізація законодавства, яка привабила б інвесторів в Україну, які знають, що вони можуть не тільки ввійти, а й вийти (забрати гроші з раніше проінвестованого проекту)», – зауважив у коментарі УНІАН Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital.
Альтернативою банківським депозитам може стати хіба що покупка облігацій внутрішньої державної позики – як гривневих, так і валютних. Ризик з цього виду інвестування нібито найнижчий у країні, оскільки гарантується Мінфіном. Але знову ж люди зараз абсолютно не довіряють владі, тому гарантії Мінфіну для них, як і уряду в цілому, навряд чи щось означають.
Водночас усі перераховані вище засоби інвестування не гарантують їхнім власникам 100%-го повернення грошей у разі форс-мажорних обставин, тоді як у банках 200 тисяч грн у будь-якому випадку поверне Фонд гарантування вкладів.
Ось і виходить, що ходять заможні українці по колу. Забирають вклади зі збанкрутілих банків і несуть їх у фінансові установи, які все ще працюють. А ті, у свою чергу, часу не гають. Вони всіляко заохочують клієнтів до повернення грошей на депозити, для чого підвищують процентні ставки. Зокрема, ставка річних у деяких банках зараз досягає 24-29% у гривні.
«Люди розуміють, що через півроку заробити стільки ж на термінових депозитах, як зараз, вони не зможуть, тому і користуються моментом», – зазначає Серга.
Момент, коли гривня зміцнюється, а депозитні ставки, як і раніше, високі, дійсно є вдалим для депозитних вкладів
Певною мірою солідарний з ним і Ланда. За його словами, момент, коли гривня зміцнюється, а депозитні ставки, як і раніше, високі, дійсно є вдалим для депозитних вкладів. Однак він особливо наголошує, що в цей період ще більше, ніж зазвичай, увагу варто приділяти надійності банку.
«Недоотримані в порівнянні з високоприбутковими пропозиціями 2-3% річних – цілком прийнятна плата за спокій і гарантію повернення коштів», – каже експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в №23 журналу Корреспондент від 12 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.