Греція і кредитори: уроки для України

Владі Греції та України одночасно довелося вирішувати схожі завдання - намагатися уникнути дефолту й отримати нові позики.

Як пояснював британський часопис Economist у статті "Чому у Греції проблеми (знову)?", наразі Греція не може сплачувати свої рахунки і борги через те, що всі ринки капіталу є закритими для неї. Від серпня 2014 року вона не змогла залучити на них ані цента.

Тому доводиться позичати лише у "системних" позичальників – таких як МВФ і європейський центробанк. Але вони вимагають від Греції реформ і скорочення видатків, аби економіку країни можна було оздоровити настільки, щоб вона почала віддавати борги.

Проте нинішньому грецькому уряду, який прийшов до влади на гаслах припинення політики економії, виконати ці умови буде дуже важко. Відтак, вся історія довкола відносин Греції із кредиторами стає схожою на "день бабака". Втім, 30 червня витікає термін програми на 7,2 млрд дол. (подовженої у лютому цього року), і схоже, що цього разу - це справді крайній термін.

Україна, як виглядає, намагається зробити те саме, що й Греція, а на додачу домовитися про реструктуризацію попередніх боргів. Країна несе величезні витрати на оборону, пов’язані із збройним конфліктом на сході країни.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк твердить, що Київ "не бере кредити заради того, щоб накопичувати борги". За його словами, Україна намагається вирішити проблему боргу у 40 млрд дол., накопиченого за попередні роки, і замінити його на дешевші.

"Приватні кредитори за три роки видали 40 млрд доларів, а нам весь світ пообіцяв на наступні 4 роки 25 млрд доларів. Але при цьому, отримавши ці кредити, ми віддали (борги. - Ред.) нашим кредиторам, і ще вдалося зменшити зовнішній борг країни, щоб не перекладати ці борги на наступні покоління. Минулого року ми взяли 9 млрд доларів, а повернули нашим зовнішнім кредиторам 14 млрд дол., які не ми брали", - заявив український прем’єр.

Арсеній Яценюк також звернув увагу на те, що, попри усталені уявлення, головний нинішній кредитор України – МВФ – "від нас взагалі нічого не вимагає", але для того, аби отримати фінансову допомогу, Києву "треба продемонструвати, що ми міняємося".

Чим схожі і в чому різняться відносини України та Греції із кредиторами, які уроки для України у грецькій фінансовій кризі, і чому кредитори, як виглядає, ставляться до Греції із більшим терпінням і дають більше грошей?

Експерти, опитані ВВС Україна, вказують на головну спільну проблему обох країн - роки життя не по кишені. Вони також застерігають від "побічного ефекту" такого життя - приходу до влади популістів, які також не можуть запропонувати своєму народу вихід із боргової кризи.

Дмитро Боярчук, Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна

У Греції впродовж багатьох років провадилася дуже популістська соціальна політика. Греки тривалий час не підвищували продуктивності своєї праці, а високі соціальні стандарти підтримували за рахунок накопичення боргів. Оскільки вони мають якісь укорінені культурні традиції, спосіб життя, звісно, що змінювати цього вони не хотіли. Але, враховуючи економічну реальність – дві економічні кризи та накопичення боргів, їм таки треба було радикально змінювати спосіб життя.

Україна просто є непрацюючою економікою. У нас вся система застаріла, її треба радикально змінювати. У Греції все не так погано, але через накопичені борги ситуація є дуже серйозною

В принципі, базово у цьому ми дещо схожі. Але Україна просто є непрацюючою економікою. У нас вся система застаріла, її треба радикально змінювати. У Греції все не так погано, але через накопичені борги ситуація є дуже серйозною. Якщо у випадку України йдеться про кілька мільярдів доларів, то у випадку Греції – це вже десятки мільярдів. Тобто ціна питання є дещо іншою.

Україні треба радикально реформуватися, вирішувати військовий конфлікт, якось заново вибудовувати відносини зі східним сусідом, від якого нема куди подітися. У Греції, якщо не брати до уваги суми, які вони винні, проблеми трохи іншого калібру.

Чому Грецію так терпляче рятують? Вона є членом зони євро. А будь-які зміни – вихід чи вхід у єврозону – це певні потрясіння для усіх учасників об’єднання, для євро як валюти.

Якщо говорити про політику і вихід Греції (із ЄС. – Ред.), то сама перспектива Євросоюзу стає під питанням. Але базовою проблемою, все ж таки, є питання єврозони, оскільки існування єврозони передбачає якусь однакову фіскальну дисципліну у країнах-членах. Те, що Греція довгий період, м’яко кажучи, все це ігнорувала і фактично стала банкрутом, створивши проблеми для всіх, порушує дуже серйозні питання щодо того, чи може далі існувати євро і зона євро як робочий механізм.

Володимир Сіденко, Центр Разумкова

Жити у борг роками є абсолютно неприйнятною політикою, яка, врешті-решт, приводить країну до колосальних проблем. І ми це бачимо не тільки у Греції, але й в Україні.

Вихід із таких ситуацій є дуже тривалим, болючим і потребує величезних жертв – скорочення споживання, багатьох соціальних програм

Другий урок: вихід із таких ситуацій є дуже тривалим, болючим і потребує величезних жертв – скорочення споживання, багатьох соціальних програм. І це також слід мати на увазі щодо перспектив України.

По-третє, ця проблема є надзвичайно гострою і чутливою у політичному плані. Вона викликає серйозне політичне напруження в суспільстві, і уряд, який береться виводити країну з такого стану, має бути готовий до цього - і матеріально, і морально.

Крім того, ми повинні розуміти, що далеко не всі обмеження самі по собі можуть бути корисними, адже коли ви скорочуєте бюджетні витрати, ви збільшуєте навантаження на громадян, як також скорочують свої витрати, і так економіка впадає у затяжну рецесію.

Будь-які заходи структурного корегування повинні супроводжуватися активізацією інвестиційного процесу. А це означає, що мають відбуватися певні зміни в інвестиційному середовищі ведення бізнесу

Тому будь-які заходи такого структурного корегування повинні супроводжуватися активізацією інвестиційного процесу. А це означає, що мають відбуватися певні зміни в інвестиційному середовищі ведення бізнесу: бізнес має бути зацікавлений у вкладанні капіталу в перспективні галузі. Без одночасного підвищення конкурентоспроможності у перспективних галузях такі програми стабілізації, як показує досвід Греції, не спрацьовують. Те, що ми бачимо сьогодні у Греції такі проблеми – і всередині країни, і у відносинах із державами Євросоюзу - свідчить, що ці завдання (програма стабілізації. – Ред.) виконуються не дуже добре.

Але Греція – член Євросоюзу і член зони євро. Абсолютно зрозуміло, що дефолт Греції може спричинити дуже серйозні наслідки для зони євро в цілому. Звісно, вони (інші країни єврозони. – Ред.) не стільки рятують Грецію, скільки рятують себе. Але я бачу й інше – зростає кількість голосів за те, щоб Греція залишила євро зону, щоб вона припинила створювати загрозу усім іншим членам. Зокрема, такі настрої дуже очевидні у Німеччині – провідній країні зони євро, від якої значною мірою залежить функціонування цієї зони.

А щодо України, то абсолютно зрозуміло, що її вплив на економіку Євросоюзу не є таким великим. Ми маємо маргінальне значення з точки зору розвитку Європейського Союзу, наш експорт абсолютно не є критичним для ЄС, ми лише на початковому етапі реалізації Угоди про асоціацію, а це, як ви розумієте, абсолютно інший статус, ніж країна-член зони євро і ЄС.

Олександр Жолудь, Міжнародний центр перспективних досліджень

Безумовно, спільним у нас із Грецією є те, що довгий час ми жили не по кишені, тобто споживали більше, ніж заробляли. Цей хронічний високий дефіцит призвів до того, що є досить значний борг. Тепер перед країнами стоїть питання, що вони мають щось робити із боргом, і одночасно вчитися жити за доходами.

Водночас треба враховувати, що простий підхід - от, людина витрачала багато, а тепер буде економити і жити за статками, - на рівні держави дуже часто не працює. На прикладі Греції, де криза розпочалася істотно раніше, ми можемо побачити, що скорочення видатків призводить до скорочення споживання, і, відповідно, виробництва. Далі меншою стає податкова база, з якої збираються податки, і доходи бюджету також скорочуються. А це призводить до того, що скорочення видатків бюджету не призводить до скорочення дефіциту бюджету, і вимагає наступного скорочення видатків. Це є перший урок, якого ми можемо навчитися із ситуації у Греції. Треба жити за статками, але миттєве скорочення видатків може бути досить болісним і може призвести до скорочення ВВП і доходів населення.

Якщо населенню не доносять сенс реформ, люди налаштовані проти них, і до влади приходять популісти

Крім того, якщо населенню не доносять сенс реформ, люди налаштовані проти них, і до влади приходять популісти (що ми і бачимо сьогодні у Греції), які кажуть: не ми брали борги, і не ми будемо їх віддавати. І це також є потенційною загрозою для України.

Щось також треба робити і з наявним боргом. Як у Греції, так і в України є доволі великий борг. У Греції він значно більший, але Греція як член єврозони, як член ЄС, має досить істотний вплив на інші країни цих об’єднань. А тому вона може отримувати такі обсяги позик, які Україна отримати не може.

Крім того, у нашому бюджеті на обслуговування боргу виділено 96 млрд грн. Це більше, ніж на оборону, безпеку й охорону правопорядку разом узяті. Тобто в країні, де йде війна, ми витрачаємо більше на обслуговування боргів, ніж на захист країни. У Греції ж немає проблеми із тим, що їхня територіальна цілісність опиниться під загрозою, бо вони є і членом ЄС, і членом НАТО.

Що ж до обсягів допомоги, то їх бажано порівнювати з обсягами економіки. Звісно, ми можемо сказати, що грекам списали 200 мільярдів, а у нас весь зовнішній борг є меншим за це. Грецька економіка є досить малою, якщо порівнювати з такими "монстрами" як Німеччина чи Італія. Але вона, все ж таки, має більшу економіку (ніж Україна. - Ред.), і вона є членом ЄС. Відповідно, її проблеми відбиваються на інших країнах. Наприклад, скорочення видатків у Греції призводить до того, що Греція купує менше товарів із країн ЄС, а це вже негативно б’є і по них.

А якщо додати до цього, що Греція є ще й членом єврозони, то її поведінка серйозно впливає на те, що коїться із євро. Кожного разу, коли ідуть чергові розмови про можливість дефолту Греції, євро слабшає, а коли проблеми Греції начебто вирішуються, як це було у 2012 році, коли їй списали майже половину боргу, євро посилюється.

Джерело: ВВС Україна