Точка зору. Шантаж ЄС. Що чекає на Грецію після референдуму

Навіщо греки шантажують Євросоюз, і хто виграє від референдуму 5 липня.

Скажу відразу: референдум не вирішить усіх проблем греків, пише Деметріус Ефстатіу, глава Standard Bank's CEE Strategy, у колонці, опублікованій у №26 журналу Корреспондент від 3 липня 2015 року.

Він може допомогти тільки уряду Алексіса Ципраса втриматися при владі. Референдуми з таких питань для того і проводять. Я не вірю, що середній виборець зможе зрозуміти суть пропозицій кредиторів, які викладені на десяти сторінках. Крім того, там багато параграфів дрібним шрифтом, доповнень. Навіть економісти не завжди розуміють, що приховується за ними. А тут крамарі й таксисти повинні вирішити долю країни. Ні. Ципрас хоче, щоб у нього були результати плебісциту і йому вже нікуди було відступати.

Якщо хочете, то це психологія грецького протесту. Його партія, СІРІЗА, виросла з таких акцій. Коли студенти захоплюють свій університет і вимагають виконати вимоги, інакше блокують його роботу. У грецькій політиці це було дієвим способом. Так само Ципрас чинить і зараз. До останнього він вимагав від Євросоюзу більше грошей, чудово розуміючи, що його позиція призводить до кризи європейської економіки. І починати реформи він не планував.

Але Європа в особі Німеччини була готова до такої політики. У Берліні не вірять у блеф Афін, що вони зможуть самостійно ввести свою валюту і заново створити банківську систему вже після дефолту. Тому втрати від виходу Греції з єврозони для неї самої будуть катастрофічними.

І для цього потрібен референдум. Якщо греки скажуть так, то Ципрас змушений буде піти у відставку – про це він заявив у своєму телевізійному інтерв'ю кілька днів тому. А саме це – найбільш імовірний результат на думку букмекерів, які точно передбачили результат останніх парламентських виборів. Зараз букмекерські контори ставлять два проти одного на позитивну відповідь.

У разі відставки Ципраса буде сформовано уряд національної єдності. Цікаво, що він сам визнав: розбіжності з податково-бюджетних питань між ним та Євросоюзом були мінімальними. Він також заявив, що він ніколи не залишав стіл переговорів і що остання пропозиція Греції, як і раніше, є актуальною. При цьому відставка прем'єра означатиме, що він знову йде в опозицію і гратиме на зрозумілому йому полі.

Тільки тепер у нього буде досвід прем'єрства і світова популярність. Півроку тому мало хто знав цього політика, а тепер він став найкращим другом Володимира Путіна і прапором всіх, кого пригнічують чиновники з Єврокомісії. Тому його і пророкують на різні пости в ЄС. Погано, що такі політики, як Ципрас, стають символами для значної частини європейців.

Але набагато цікавіше буде, якщо греки скажуть ні під час голосування. Прем'єр продовжує стверджувати, що рішуче ні дозволить йому вести переговори за кращу угоду для Греції. Звичайно, це величезний ризик – адже терпіння у Європи може закінчитися, – але минулої ночі від Євросоюзу посипалися нові пропозиції, які підтверджують правоту Ципраса. І якщо Європа продовжує надсилати поліпшені пропозиції до Греції, то шанси на негативне голосування збільшуються.

Але сказане ні буде катастрофою для грецьких банків. Навіть міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс наголошує, що Грецію не можна примусити залишити єврозону і що вона боротиметься з цим у судах Євросоюзу. Але в реальності, якщо країна хоче знову запустити свій банківський сектор, їй доведеться добровільно залишити союз. Єдиною альтернативою було б надрукувати нову валюту. Але її вартість відразу сильно девальвує.

Проблема грецького банківського сектора полягає в тому, що йому не вистачає вільних коштів для підтримки депозитної бази

Проблема грецького банківського сектора полягає в тому, що йому не вистачає вільних коштів для підтримки депозитної бази. Навіть якщо відняти обсяг приватних проблемних кредитів, то грецький суверенний борг, який на той час буде в стані дефолту і позбудеться підтримки ЄЦБ, складе € 90 млрд. І у нас буде занадто мало грошей для того, щоб платити за рахунками і фінансувати державні витрати.

Отже, негативне голосування поставить грецький банківський сектор перед вибором – або не працювати всередині єврозони, або функціонувати, але з новою валютою.

***

Цей матеріал опубліковано в №26 журналу Корреспондент від 3 липня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.