Не Майдан, а суд: як розбиралися з валютними кредитами за кордоном

Україна - не перша країна світу, мешканці якої спочатку активно брали валютні позики, а потім опинялися у скрутному становищі.

Ухвалення в Україні закону, який зобов’язує банки реструктуризувати валютні кредити за курсом НБУ станом на дату підписання кредитного договору, неоднозначні коментарі експертів та користувачів соцмереж.

Національний банк та очільниця Міністерства фінансів оцінили наслідки закону критично, заявивши, що примусова конвертація валютних кредитів здатна "зруйнувати фінансову систему України".

З іншого боку, у четвер, 2 липня, люди біля Верховної Ради вітали оваціями депутатів, які голосували за цей закон.

Україна - не перша країна світу, мешканці якої спочатку активно брали валютні позики, а потім опинялися у скрутному становищі.

Австралійська компенсація

Традиційно позики в іноземній валюті користувалися обмеженою популярністю, в основному - серед заможних людей, які повністю усвідомлюють ризики, пов'язані з цим фінансовим інструментом.

Час від часу банки, які працюють одразу в кількох країнах, пропонують подібні послуги і звичайним, не заможним клієнтам.

У 1980-х роках банки в Австралії почали пропонувати своїм клієнтам позики у японських єнах та швейцарських франках.

На той момент відсотки на позики в австралійських доларах там складали 16%, у той час як за позику в швейцарських франках належало платити 7%. Однак з 1986 року курс австралійського долара почав падати. Це різко збільшило розміри фактичних виплат за такими позиками.

Деякі клієнти звернулися до суду. В рамках слухань з'ясувалося, що банки свідомо приховували від клієнтів масштаби ризику, пов'язані з можливим падінням курсу австралійського долара. Більшість клієнтів отримали компенсацію.

Ісландська криза

На початку 2000-х років економіка Ісландії переживала "бум", що привело до різкого підвищення облікових ставок і популярності позик в іноземній валюті, в основному - євро та швейцарських франках.

Однак після фінансової кризи 2008 року, внаслідок якої економіка Ісландії опинилася на межі банкрутства, курс обвалився з 85 до 195 ісландських крон за євро. За іпотеками та іншими позиками ісландцям довелося платити удвічі більше.

У 2010 році Верховний суд Ісландії оголосив незаконними позики індексовані до іноземної валюти (на відміну від позик у самій іноземній валюті). Це рішення торкнулося переважної більшості фізичних осіб з особистими позиками в євро, оскільки їхні позики були лише прив'язані до цієї валюти.

У підсумку банки були змушені перерахувати всі подібні позики, скасувавши початкову прив'язку до іноземної валюти.

Примусова "форинтизація"

Позики в іноземній валюті були також популярні в Хорватії та Угорщині.

Хорватські суди вирішили, що банки недостатньо інформували своїх клієнтів про можливі ризики, і уряд на певний час заморозив відсоткові ставки за такими позиками.

В Угорщині уряд наказав банкам перерахувати всі валютні позики в форинти, використовуючи при цьому процентні ставки, які були набагато нижчими за ринкові.

У всіх цих випадках суди визнавали банки винними в так званому "хижацькому кредитуванні" - кредитуванні позичальників з низьким або недостатнім рівнем доходів, вдаючись при цьому до приховування або введення в оману щодо ризиків й умов кредитування.

На вирішення проблеми йшли роки. І першими у цих випадках діяли самі клієнти банків. Вони звертались до судів.

Політики починали приділяти серйозну увагу цьому питанню лише після того, як на бік позичальників ставали суди.

Світовий досвід валютних кредитів досліджував Борис Максимов з Російської служби Бі-бі-сі.

Джерело: ВВС Україна