Спірна демілітаризація. У Мінську вирішується питання щодо Широкиного
У Мінську почалися чергові переговори, на яких може вирішитися питання з демілітаризацією Широкиного.
Питання про демілітаризацію селища Широкине може вирішитися вже сьогодні. Тоді буде зрозуміло - під чиїм контролем залишається населений пункт і чи дійсно в найбільш гарячій точці АТО припиняться бої.
Корреспондент.net розбирався з ситуацією навколо стратегічно важливого пункту під Маріуполем.
Мінські переговори щодо демілітаризації селища Широкине під Маріуполем повинні відбутися сьогодні. Як раніше заявив спікер Генштабу Владислав Селезньов, демілітаризація однієї з найгарячіших точок АТО - умова Мінських домовленостей, а доручення про узгодження демілітаризації дав особисто Петро Порошенко. Документ українська сторона мала розробити сьогодні.
При цьому поки передумов на повне припинення вогню під Маріуполем немає. А варіант, що переговори щодо демілітаризації проваляться, не відкидається. Спікер штабу АТО Анатолій Стельмах в ефірі 112 каналу сказав, що сепаратисти не припиняють обстріли найгарячіших точок. "Там (в Широкиному - ред.) тривають переговори щодо демілітаризації цієї зони. Якщо будуть досягнуті певні домовленості, можливо, ця зона залишиться мілітаризованою, але це вже рішення політичного керівництва країни", - заявив Стельмах.
Плани демілітаризації стали більш явними тиждень тому і відразу ж обросли безліччю припущень. Спочатку 29 липня бійців батальйону Донбас вивели з Широкиного. Про це повідомив військовий журналіст Андрій Цаплієнко. На зміну добровольцям прийшли бійці морської піхоти.
Після в ЗМІ з'явилися заяви, що в Широкиному працюватимуть спільні патрулі, що складаються з бійців ЗСУ і сепаратистів ДНР. Зокрема, в ефірі "Свободи слова" про це заявив заступник начальника головного командного центру Генштабу генерал-майор ЗСУ Олександр Розмазнін. "Згідно з домовленостями там будуть сумісно працювати міліцейські підрозділи - українські та ОРДО (окремі райони Донецької області, які підконтрольні ДНР - Ред.). Ми наполягаємо на тому, щоб цю територію контролювали підрозділи міліції України. Вони будуть озброєні пістолетами. Навіть автоматів не матимуть. Вони будуть забезпечувати там порядок, охороняти місію ОБСЄ", - сказав генерал-майор.
У Генштабі у відповідь заявили, що слова Розмазніна були неправильно інтерпретовані. "У ході виступу на телепрограмі генерал-майор Розмазнін мав на увазі лише одну з пропозицій, яку озвучили інші учасники переговорного процесу в рамках Тристоронньої контактної групи. Українська сторона не погодилася на цю пропозицію", - заявили в Генштабі.
У свою чергу, президент Петро Порошенко після приїзду в Донецьку область заявив, що охорона Маріуполя значно посилена. "Ми говоримо про відвід Збройних сил з Широкиного, але в Бердянському на панівних висотах ми залишаємо наш підрозділ», - заявив президент.
Подібні заяви були покликані заспокоїти жителів Маріуполя, які влаштували стихійні акції протесту проти виведення українських військ з Широкиного. Вчора як у Києві, так і в Маріуполі, відбулися невеликі мітинги. Протестувальники вимагали скасувати виведення важкого озброєння з Широкиного, а також повернути туди представників добровольчих батальйонів.
Батальйон Донбас тим часом не здається і вимагає від керівництва країни повернути бійців на локацію в Широкине. "У зв'язку з високою ймовірністю загострення ситуації в районі Широкиного наполягаємо на оголошенні наказу про повернення підрозділів Донбасу після ротації (тобто 03-04.08.2015) на позиції в Широкине. Абсолютно впевнені, що з урахуванням досвіду Іловайська, ДАП, Дебальцеве ухвалення рішення про відвід батальйону, що має півтора року бойового досвіду (і з них півроку в Широкиному) за межі Донецької області в умовах загострення ситуації - помилкове", - йдеться в публічному зверненні бійців батальйону на їхній сторінці в Фейсбук.
Військовий експерт Антон Міхненко впевнений, що демілітаризація Широкиного можлива, але тільки за умови збереження українською стороною панівних позицій в цьому регіоні. "Ми в жодному разі не повинні здавати висоту, яка зараз під нашим контролем, - сказав Корреспонденту Міхненко. - Практика показує, що таким чином ми ризикуємо здати регіон сепаратистам".
За його словами, Україна на переговорах зараз може діяти з боку сили. Для ЗСУ підходить варіант збереження висоти, а цілодобовий спостережний пункт ОБСЄ може розташуватися в низині, де буде контролювати умови домовленостей. Втім, Міхненко не відкидає, що на сьогоднішніх переговорах можливий торг. "Якщо ми і здамо висоту, то тільки в обмін на щось рівноцінне з боку бойовиків. Наприклад, під наш контроль переходить якийсь важливий стратегічний пункт. Такий варіант цілком можливий і доречний", - вважає експерт.
У Генштабі розповіли, хто стоїть на передовій фронту