Гравітаційна аномалія "посунула" Гринвіцький меридіан
Відвідувачі Гринвіцької обсерваторії помітили недолік.
Астрономи пояснили, чому їхні колеги з ХІХ ст. помилились під час обчислення положення нульового меридіана. Учені того часу розташували його на 100 м східніше, ніж сьогодні показують високоточні датчики GPS.
У статті, опублікованій в Journal of Geodesy, це пояснюється гравітаційною аномалією, що є поруч з Гринвічем.
"Після появи нових технологій замірів "переїзд" нульового меридіана був неминучим. Можливо, що нам слід перемістити табличку чи встановити нову в парку Гринвіча, де знаходиться нова нульова довгота", - заявив Кеннет Зайдельманн з університету Віргінії в Шарлотсвіллі.
Зміна клімату в Арктиці - початок нової ери
Протягом усієї ІІ половини ХІХ ст. географи, астрономи та інші вчені активно сперечались щодо того, через яку країну і який континент повинен проходити нульовий меридіан - точка, від якої рахуватимуть географічні паралелі і від якої злічуватимуть часові пояси і час.
У 1884 році становище нульового меридіана було визначено на Вашингтонській меридіанній конференції, учасники якої погодились вважати паралель, що проходить через один з інструментів Гринвіцької обсерваторії, точкою відліку координат і часу, де зараз знаходиться музей та пам'ятна табличка.
Коли з'явилися перші супутники GPS і системи високоточного вимірювання координат, учені та гості музею стали помічати, що нульовий меридіан насправді знаходиться в приблизно 100 м на схід від обсерваторії, на території Гринвіцького парку. Зайдельманн і його колеги зацікавились цим незбігом і спробували з'ясувати, чи був він породжений якимись глобальними зсувами в тому, як Земля обертається навколо своєї осі, чи, може, помилками під час обчислення положення меридіана в ХІХ ст.
Як змінюється Земля: фото із супутників
Як пояснює учений, положення меридіана в той час обчислювалось непрямим шляхом - по тому, з якою швидкістю обертається планета і як швидко змінюють своє положення зірки на нічному небі. Проводячи такі виміри повторно, група Зайдельманна з'ясувала, що їхні колеги з ХІХ ст. не врахували одного важливого факту - того, що Земля має неправильну форму і що на її поверхні є певні гравітаційні аномалії.
Ці аномалії, непомітні для нас, впливають на хід маятникового годинника і породжують своєрідне відхилення нахилу - різниця між тим, в який бік спрямована сила тяжіння, і лінією, накресленою під кутом в 90 градусів до поверхні Землі. Якщо відхилення нахилу не враховувати, то виміри координат місцевості, вироблені на Землі, будуть спотворені і будуть помітно різнитись від їх справжнього положення, обчисленого за допомогою астрономічних методів.
Обчисливши таке відхилення для Гринвіча, Зайдельманн виявив, що воно - 102 м, і, по суті, тотожне тій самій аномалії, яку фіксують датчики GPS в телефонах відвідувачів обсерваторії. Таким чином, можна говорити про те, що цей зсув був породжений не глобальними змінами в поведінці Землі, а помилками під час розрахунку положення меридіана в ХІХ ст.
Світ надмірності. Трагічні наслідки зростання населення на планеті
Раніше NASA опублікувало карту середньої хмарності в усіх регіонах планети. Карту створили на основі даних супутника Aqua з липня 2002-го до квітня 2015 року.