Що заважає подолати хабарництво в українській освіті
Корупція в системі освіти в Україні залишається високою попри намагання влади рефорумувати галузь.
Увага громадськості та ЗМІ в Україні останнім часом прикута насамперед до подолання корупції на найвищому рівні: в судах, прокуратурі, під час держзакупівель та в міністерстві внутрішніх справ. Натомість про корупцію у системі освіти говорять мало, хоч вона і надалі процвітає, подекуди - навіть із більшим розмахом, ніж раніше. Хабарі продовжують брати у дитячих садочках - за прийом дитини, у школах - за атестат "на відмінно", в університетах - за складену екзаменаційну сесію чи написання дипломної роботи. Про це свідчать результати інформаційної кампанії захисту викривачів корупції "Вони б не мовчали", яку проводить в Україні представництво міжнародної антикорупційної організації Transparency International (ТІ). За даними організації, лише за перший місяць від моменту старту кампанії третина звернень стосувалася саме системи освіти.
Боротися з корупцією на всіх рівнях
Згідно з повідомленнями викривачів, на сьогоднішній день "благодійні внески" у дитячі садочки складають від 50 до однієї тисячі гривень, вступні іспити у виші "коштують" абітурієнтам від 6 тисяч гривень, а дипломні роботи - близько однієї тисячі гривень. За вартість складання одного освітнього модуля в регіональному виші вимагають до 350 гривень, а за екзаменаційну сесію в технікумі – майже дві тисячі гривень, повідомляють у TI. А за вступ до магістратури відомого вишу, який готує юристів та правоохоронців, за інформацією правозахисників, у студентів взагалі вимагають хабар обсягом близько півтори тисячі доларів.
"За допомогою цієї кампанії ми розраховуємо отримати інсайдерську викривальну інформацію, задокументувати корупційні злочини та звернутися до суду, аби покарати хоча б кількох корупціонерів, оскільки безкарність породжує нову корупцію", - розповіла DW представниця "Transparency International - Україна" Ольга Тимченко. Таким чином правозахисники хочуть домогтися більшої суспільної уваги до корупції в освіті. "За часів Януковича ловили корупціонерів на побутовому рівні - в сільрадах, в лікарнях та школах, оминаючи увагою прокурорів та суддів. Нині навпаки. Але з корупцією треба боротися на всіх рівнях одночасно, аби її здолати", - каже Тимченко.
Те, що корупція у вишах лишається достатньо поширеним явищем, підтверджують також і результати опитування студентів українських вишів, проведеного навесні цього року Фондом демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва разом із соціологами з Ukrainian Sociology Service. 34 відсотки студентів зазначили, що вони особисто стикалися з проявами корупції під час навчання у вищих навчальних закладах. Ще 26 відсотків чули про такі випадки від інших людей, які особисто мали справу з корупційними практиками. Аналогічне дослідження було проведене 2011 року, і за чотири роки ситуація майже не змінилася, каже аналітик Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва Олексій Сидорчук. За його словами, це означає, що протягом цього часу в системі освіти не докладали достатніх зусиль, аби побороти корупцію. DW звернулася до міністерства освіти і науки України з проханням розповісти, що робить відомство для того, аби зменшити рівень корупції в системі освіти. Утім, на момент публікації редакція не отримала відповіді на запит.
Перші ознаки успіху
Утім, позитивні зрушення в українській освітній системі все ж є, принаймні, на етапі вступу до вишів, каже координаторка освітньої програми громадського обєднання "Опора" Ольга Стрелюк. "Система пріоритетності та надання однієї рекомендації для зарахування абітурієнта, яку дає автоматизована система, цього разу спрацювала", - каже Стрелюк. Цьогоріч українські абітурієнти могли подати 15 вступних заяв на різні спеціальності й мусили на кожній із них поставити номер пріоритетності. Після підрахунку вступних балів автоматизована система давала рекомендації вступникові, куди він, враховуючи вказану пріоритетність і кількість балів, може бути зарахований на бюджетну, а куди - на контрактну форму навчання. Це унеможливило корупцію у вишах під час вступу, впевнена Ольга Стрелюк. Позитивним зрушенням представниця "Опори" називає і запровадження норми про публічне оприлюднення в інтернеті наукових робіт перед їхнім захистом з метою уникнення плагіату.
Не всі готові говорити публічно
Великою проблемою для подолання корупції в українській системі освіти залишається високий поріг терпимості до неї серед студентів, каже Олексій Сидорчук. "Якщо примус викладачів купувати у них дипломні вони називають корупцією, то цілком спокійно ставляться до подарунків викладачам на свята або до придбання методичної літератури за примусом професорів, адже вважають, що це допоможе їм успішно скласти іспити", - каже експерт. За його словами, соціологічне дослідження серед студентів засвідчило, що 41 відсоток із них оцінюють корупцію як спосіб швидкого і відносно простого розв’язання наявних проблем у навчанні. Також велика частина респондентів просто боїться, що викриття корупції у їхньому виші негативно вплине на їхнє навчання, тому публічно говорити про це готові лише 8 відсотків студентів. 30 відсотків погодилися про це повідомляти анонімно, наводить дані Сидорчук.
Саме на цю частину молоді та їхніх батьків розраховують ініціатори інформаційної кампанії "Вони б не мовчали" Transparency International Україна. Ольга Тимченко наголошує, що TI гарантує повну юридичну підтримку викривачам корупції, зокрема в освіті, і домагатиметься, аби всі, хто звернувся на їхню гарячу телефонну лінію, були під захистом Центру захисту викривачів корупції, який має бути створений при Національному агентстві з питань запобігання корупції.
"Ми розуміємо, що викладачі та вчителі беруть хабарі через низьку зарплатню, і цю проблему треба вирішувати в першу чергу. Однак кожен із порушників закону має знати, що покарання невідворотнє", - зауважила Тимченко. Вона додала, що зараз правозахисники збирають інформацію про конкретні випадки корупції, на які їм вказали під час кампанії. А восени організація збирається подати проти конкретних хабарників позови до суду. Інформаційна кампанія "Вони б не мовчали" триватиме до літа наступного року.
Джерело: Українська служба DW