Настрої в країні. Українці зберігають патріотизм, але не вірять у владу

Незважаючи на кризу, українці досі дуже патріотично налаштовані.

24 серпня Україна відзначала День незалежності. По всій країні пройшли масові гуляння, які розпочалися з військового маршу в Києві.

Незважаючи на війну і соціально-економічну кризу, в Україні зберігається сплеск патріотичних почуттів. Так, 67% українців пишаються своїм громадянством.

Разом з тим німецьке видання Handelsblatt зазначає, що українська влада дає населенню надто багато приводів для розчарування.

Корреспондент.net наводить переклад статті Handelsblatt про настрої в Україні.

Українці не втрачають віри

Уранці 24 серпня знайшовся час для пафосу: президент Петро Порошенко прийняв у Києві Парад незалежності за участю 2,3 тис. військових.

Потім Порошенко рушив до Берліна на "кризову" зустріч з канцлером Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом - у пошуках мирного вирішення конфлікту на Східній Україні.

Меркель, Олланд і Порошенко наполягають на дотриманні досягнених у лютому в Мінську угод щодо мирного врегулювання українського конфлікту. Після зустрічі Меркель поскаржилася на те, що заходи, узгоджені тоді за участю Володимира Путіна, не вживаються. За її словами, перемир'я немає, представники ОБСЄ не можуть вільно переміщатися, а безпілотним літальним апаратам "заважають працювати".

"Необхідно зробити все для того, щоб перемир'я стало реальністю", - зазначила Меркель. Діяльність ОБСЄ повинна бути "поновлена" в повному обсязі.

Через півтора року після зняття Віктора Януковича патріотизм в Україні в ціні - незважаючи на втрату Криму, військове "випробування на міцність" на сході і тяжке економічне становище по всій країні.

Згідно з опитуванням, 67% населення пишаються тим, що є українцями. Це більше, ніж рік тому (61%), хоча тоді не стояло питання ні щодо Криму, ні щодо бунтівних територій.

Віра не поширюється на нову владу

Проблематичним для нинішнього керівництва є те, що патріотичні настрої не забезпечують йому хоч якої вигоди: партія "Народний фронт" Арсенія Яценюка, яка представляла собою найбільшу силу на парламентських виборах минулої осені, зараз, за ​​підтримки населення в 2,8%, не змогла б навіть потрапити в Раду.

Тому Яценюк вже спробував об'єднати свою партію з Блоком Петра Порошенка.

Цей "вихід з бою" не став плюсом для самого Порошенка: першість його партії, яка користується підтримкою 23,5% громадян і є найпотужнішою політичною силою, оспорює партія "Батьківщина" Юлії Тимошенко (22,7%).

Рейтинг самого Порошенка становить всього лише 14,6%. Але й тут на нього підстерігає небезпека: "списана" минулого року колишній прем'єр-міністр може обігнати Порошенка.

"Тимошенко зробила розумний стратегічний хід, - зауважив київський політолог Олександр Кава. - Вона увійшла в демократичну коаліцію, але - свідомо - не пішла в уряд. Тимошенко дочекалася того, що невдоволення урядом сягнуло критичного рівня, і потім активно стала його критикувати."

Владу є за що критикувати

Приводів для атак українське керівництво надає в достатній кількості: конфлікт на Донбасі не врегульований. Навпаки, перестрілки поновилися і посилилися. Крім цього, економічні сили "залишають" країну.

Падіння рейтингу значне: не тільки Росія, але і Захід вимагає від Києва активних кроків з децентралізації. У нинішньому парламенті немає більшості, необхідної для прийняття відповідної поправки до Конституції.

Якщо поправка Порошенка, що стосується децентралізації, не буде прийнята, можливі дострокові нові вибори. Кава прогнозує дату - весна 2016 року.

До цього українському керівництву доведеться переживати довгу зиму. Угоди з Росією щодо постачання газу досі немає. Зважаючи на хронічну нестачу коштів, Нафтогаз нещодавно запропонував своєму російському противнику - Газпрому - оплачувати постачання за рахунок авансу за транзит палива до Європи. Можливо, схема, до якої сторони вдавалися і раніше, зручна і для Газпрому, але рішення приймає Кремль. А він навряд чи схильний знову йти на поступку.

Окрім того, Україна вирішує іншу суттєву проблему: вона хоче рефінансувати зовнішній кредит у розмірі 20 млрд доларів за допомогою приватних кредиторів. Принаймні в цьому питанні намічається прогрес.

За повідомленням The Wall Street Journal, можливо, найбільші західні кредитори спишуть п'яту частину українського боргу. Обидві сторони практично впритул підійшли до того, щоб прийняти масштабну програму санації, пише газета з посиланням на інсайдерів.