Вища освіта в "ДНР": як університети опускаються до рівня ПТУ

Поки найбільші виші Донецька вже другий рік поспіль починають навчальний рік в екзилі, у місті й надалі працюють їхні двійники

Приймальні комісії вишів Донецька оголосили додатковий набір на бюджетні місця. Цього року потрапити до лав студентів ще донедавна престижних закладів міста не становить особливих труднощів. Зарахування на багато фахових напрямів відбувається лише за результатами конкурсу атестатів.

"Беремо усіх без розбору"

У приймальних комісіях запевняють - попередні результати вступної компанії до вишів, підпорядкованих самопроголошеній "Донецькій народній республіці" ("ДНР"), не можуть не тішити. Мовляв, попри складну ситуацію в Донецьку кількість абітурієнтів не зменшилася. "Наш університет прийняв уже понад дві тисячі студентів за держзамовленням і більше однієї тисячі - за контрактом, що відповідає набору 2013 року", - повідомляє, зокрема, сайт тієї частини Донецького національного університету, яка лишилася на території міста. Водночас виш оголосив новий, додатковий, набір абітурієнтів з 24 вересня - і на "бюджетні", і на контрактні місця. "Ми набираємо усіх без розбору. Як це не прикро визнавати, але ми перетворюємося на ПТУ", - зазначив у приватній розмові з DW на умовах анонімності один з викладачів університету, що опинився у підпорядкуванні "ДНР".

Якщо покладатися на дані "міністерства освіти і науки" донецьких проросійських сепаратистів, на території самопроголошеної республіки діють 17 вишів III-IV рівня акредитації, в яких на кінець квітня 2015 року навчалися 50 тисяч студентів. Офіційні узагальнені дані, скільки саме студентів та викладачів залишили непідконтрольну нині Україні територію і куди вони перевелися, відсутні. Аналізуючи цифри з відкритих джерел, можна зробити орієнтовні висновки, що в "ДНР" залишилася приблизно половина студентів та викладачів в порівнянні з довоєнним періодом. А кількість бюджетних місць у вишах та професійних училищах "республіки", якщо покладатися на дані "міністерства освіти ДНР", в новому навчальному році скоротилася на третину - до трохи більше 10 тисяч місць. Утім, довіряти статистиці сепаратистів не доводиться - цифри, які оголошують представники "ДНР", часто розходяться навіть між собою. При цьому офіційної української статистики щодо вишів на непідконтрольній Києву території немає.

"Дітям просто замилюють очі"

Якщо вірити даним "ДНР", то ціла третина із приблизно 18-19 тисяч першокурсників "ДНР" вступає цьогоріч до вишів на підконтрольній проросійським сепаратистам території з українськими атестатами (переважно з Донеччини), 155 людей - з атестатами Росії, дехто навіть із документами інших країн. Утім, переважну більшість абітурієнтів у виші "республіки" зараховуватимуть на основі атестатів "ДНР", які поза її межами не дійсні.

Так само виглядає ситуація і з дипломами "ДНР", які "штампують" сепаратистські виші. Географічний радіус їхньої чинності закінчується вже на першому українському блокпості. Існування проблеми невизнаного диплому всіляко заперечують в ректоратах підконтрольних сепаратистам університетів. Мовляв, усім охочим надають можливість пройти атестацію у вишах Росії, зокрема, в Ростові-на-Дону. Влітку випускники, організовано здавши екстерном екзамени у вищих навчальних закладах Ростова, отримували диплом про навчання за програмою екстернату. Така програма була швидко розроблена російськими вишами спеціально для випускників самопроголошеної "ДНР".

Утім, як кажуть самі студенти, далеко не всім вдалося отримати російський диплом за підсумками 2014/2015 навчального року. Крім того, далеко не всі батьки в захваті від цих нашвидкуруч вигаданих процедур. "Дітям просто замилюють очі", - каже матір однієї зі студенток-першокурсниць. У школі їм видали якісь папірці замість атестатів, у вишах теж розповідають казки про російські дипломи. А насправді, чи є хоча б якесь офіційне підтвердження з боку Росії, що цей фокус зі складанням екзаменів в Ростові - не фікція?", - запитує жінка. Через скрутне матеріальне становище вона не може забезпечити доньці навчання на підконтрольних Києву територіях за українським законодавством. Тому скаржиться на безвихідь. "Відчуваю, що всі ми тут, і особливо наші діти, потрапили в пастку", - каже донеччанка.

Конкуренція за студентів

Від початку військового конфлікту і захопленням влади в Донецьку проросійськими сепаратистами вісім ключових вишів Донецька розкололися. Одна їхня частина емігрувала на території, підконтрольні Україні. Де факто по обидва боки від лінії розмежування вже рік існують виші-двійники за назвою, які жорстко конкурують між собою. В першу чергу - за абітурієнтів і наявних студентів. Знову ж таки, узагальнених офіційних даних для чіткого порівняння ситуації немає. Утім, певні тенденції можна прослідкувати на прикладі вступної компанії в тій частині Донецького національного університета (ДонНУ), який залишився підконтрольний Україні та виїхав до Вінниці. "Цього року до ДонНУ в Винниці вступили 2400 студентів на всі форми навчання, та всі рівні підготовки. Якщо врахувати, що ми працюємо лише одни рік, то маємо дуже позитивну динаміку", - зазначили DW в прес-службі ДонНУ в Вінниці.

Щоправда, порівнювати цифри університету "в екзилі" з вишом-двійником в Донецьку не дуже доречно. Адже будь-який набір студентів в університети на підконтрольній Києву території залежить від квот міністерства, кажуть викладачі. "Однак, уявіть собі, що рік тому ми не знали, чи буде в нас взагалі перший курс. Та цьогоріч на деякі спеціальності конкурси були неймовірні. У Вінницькій області ми перший класичний університет, тому всі навколишні заклади тільки і кажуть, який ми справили фурор. Головне тепер утримати високу планку", - наголошують викладачі.

Навчання в повній ізоляції

Ідеологічні мотиви "наукової та освітянської еміграції" з території, підконтрольної "ДНР", відіграли визначальну роль передусім для гуманітаріїв з донецьких вишів. Більшості інших фахівців ішлося радше про бажання жити на мирній території та залишатися у визнаній міжнародною спільнотою системі освіти, каже DW викладачка, яка залишилась працювати в Донецьку і попросила не вказувати її прізвище.

Матеріальна ситуація у працівників вишів в обох випадках неоднозначна, зазначає співрозмовниця. У Донецьку викладачі мають заборгованість по зарплаті, але водночас - власне житло. До того ж потрібно об’єктивно визнати - за вишами Донецька залишилася якісна матеріально-технічна база і традиції, каже викладачка. Тому зрозуміло, що виші, які фактично з нуля починали працювати після розколу на території, підконтрольній Києву, суттєво програють в цьому своїм двійникам, які лишилися в "ДНР", каже освітянка.

Натомість у перспективі майбутнє вишів "ДНР", на думку співрозмовниці DW, видається критичним. "І не лише через атмосферу страху та доносів, які нагадують про 1937 рік. Але й через ізоляцію (університетів "ДНР" - Ред.)", - каже науковець. "Уявіть собі, наукові гіганти залишаються працювати в Донецьку на такому маленького клаптику території, фактично в ізоляції від решти світової науки", - додає жінка.

Крім цього, вимоги у вишах "ДНР" знижуються не лише до студентів, а й до професорсько-викладацького складу. "У нас завідувачем кафедри з нового навчального року призначено людину, яка взагалі не має жодного наукового ступеня. Раніше таке було б неможливе", - каже в приватному спілкуванні співробітник іншого навчального закладу на території сьогоднішнього Донецька. "І якщо якість навчання поки що не знизилася завдяки традиціям, то все до того йде", - песимістично прогнозує викладач.

Джерело: Українська служба DW