"Іноземний легіон" по-українськи: хороша новина чи закон без сенсу?

Верховна Рада офіційно дозволила служити у Збройних силах України громадянам іноземних держав.

Автори ініціативи передбачають, що її реалізація дозволить зменшити потребу в мобілізації українців. "Країна отримає кілька боєздатних, досвідчених та вмотивованих підрозділів загальною кількістю до тисячі осіб", - сказано в пояснювальній записці до проекту, який ще має підписати президент.

У вівторок парламент пішов навіть далі, ухваливши у першому читанні законопроект, який спрощує отримання українського громадянства іноземцям, які воюють у складі її Збройних сил.

Іноземці, котрі перебувають у зоні АТО, реагують на новації неоднозначно.

"Тисяча, а, може, й більше"

Те, що на боці урядових сил у зоні АТО воюють громадяни іноземних держав, у принципі не є таємницею.

Хтось записався до добровольчих батальйонів у перші тижні конфлікту на Донбасі, хтось прибув до України згодом. ЗМІ писали про щонайменше кількох громадян Грузії, які загинули під час бойових дій на Сході.

Однак більш-менш точно оцінити кількість іноземців у складі сил АТО неможливо, каже ВВС Україна координатор групи "Інформаційний спротив", член парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Дмитро Тимчук.

Взимку цього року представник українського Генштабу генерал Олександр Розмазнін заявив, що таких людей "тисяча, а може, і більше".

Підрахувати іноземців на передовій так складно через те, що офіційно їх там бути не може. Законодавство України не дозволяє іноземцям служити у державних силових структурах.

Отож і понині всі іноземці, які разом із громадянами України воюють на Сході, фактично перебувають поза законом – вони не проходять за жодними відомостями, їх немає в офіційних списках особового складу, вони є "незрозумілими людьми з незрозумілим статусом зі зброєю в руках", каже Тимчук.

"Коли велися бойові дії, про громадянство бійців ніхто не питав, на формальності просто закривали очі. Зараз із цим потихеньку почали розбиратися", - каже ВВС Україна один із учасників бойових дій на Сході, який попросив не називати його імені.

Не всі пільги

У вівторок Верховна Рада ухвалила закон, який, на думку його авторів, дозволяє бодай частково розв'язати проблему з іноземцями, які фактично є учасниками АТО, а формально не мають до бойових дій жодного стосунку.

Після набрання цим документом чинності іноземці та особи без громадянства отримають право укладати контракти на службу в Збройних силах – на посади рядового та сержантського і старшинського складу. Офіцерські звання вони можуть отримати тільки після набуття громадянства України.

"Конституція гарантує іноземцям на території України такі самі права, що і власним громадянам", - каже автор закону Дмитро Тимчук і продовжує: за такою логікою, вони повинні мати право служити в українській армії.

Тим більше, каже Тимчук, така практика зовсім не є чимось унікальним: іноземці служать у французькому "Іноземному легіоні", підрозділах гуркхів у британській армії чи у ватиканських підрозділах швейцарських гвардійців. Допускає таку можливість і, скажімо, законодавство Російської Федерації, додає депутат.

"Головна проблема, яку ми вирішили, – це соціальний захист військовослужбовців-іноземців", - каже Тимчук.

Ухвалений у вівторок закон встановлює для них такі самі розміри зарплати і виплат у разі смерті чи поранення, що й контрактникам-українцям.

"Водночас частина пільг на іноземців не поширюється. Наприклад, вони не можуть ставати в чергу на отримання житла, а члени їхніх сімей не отримують пільг, передбачених для сімей українців", - розповідає Дмитро Тимчук.

"Ми виходимо з того, що якщо людина настільки любить Україну, що, приміром, хоче мати тут квартиру від Міноборони, то їй достатньо отримати громадянство України", - резюмує він.

"Дуже хороша новина"

"Ухвалення цього закону – це дуже хороша новина для нас. Ми були б дуже раді можливості офіційно оформитися, бо прагнемо цього від першого дня перебування наших хлопців тут", - каже ВВС Україна Аміна Окуєва, прес-офіцер батальйону імені Джохара Дудаєва.

Ця структура складається переважно з чеченців: частина з них, як сама пані Окуєва, давно перебувають в Україні і мають тутешнє громадянство, інші, як-от командир батальйону Адам Осмаєв, досі мають російський паспорт, ще інші – є громадянами або біженцями до західноєвропейських країн чи Туреччини.

Батальйон імені Дудаєва з точки зору закону є радше неформальною структурою.

"Ми працюємо з різними "офіційними" підрозділами, найчастіше Збройних сил, як правило, в якості інструкторів. До початку перемир’я командири різних підрозділів зверталися до нас і з приводу бойових виходів – назвемо це інструктажем в умовах бойових дій", - каже Окуєва.

За її словами, підрозділ функціонує за рахунок пожертв меценатів і допомоги волонтерів: з огляду на нестабільну фінансову ситуацію до батальйону навіть не брали всіх охочих.

"Якщо ми побачимо, що цей закон справді працює, справді є якась соціальна програма захисту військовослужбовців-іноземців, то у нас з’явиться можливість додатково запросити досить багато людей", - каже Окуєва і додає: бійці батальйону хотіли б увійти до котроїсь із бригад ЗСУ окремим підрозділом.

"Закон не має сенсу"

Колишній боєць батальйону "Донбас", громадянин Білорусі Дмитро ставиться до свіжоухваленого закону значно скептичніше.

"Цей закон не має сенсу. Теоретично скористатися ним можуть лише люди, які зараз думають про те, щоб приїхати до України. У ньому є кілька пунктів, наче спеціально внесених, щоб він не працював", – каже він ВВС Україна.

Приміром, пояснює він, закон передбачає, що підписати контракт зі Збройними силами може іноземець, який раніше не був судимий і перебуває в Україні на загальних підставах.

"Українцеві просто – він пішов у міліцію і отримав довідку про несудимість. А що робити іноземцю? Поїхати, наприклад, до Росії чи Білорусі і там таку довідку попросити? Та його там посадять одразу! От чому було не написати в законі "не судимий в Україні"?" - каже Дмитро.

"Чи про законне перебування на території України – це теж не працює. Іноземці на загальних підставах можуть перебувати тут 90 днів, на наступний день – це вже незаконне перебування. Тому люди, які воюють тут понад три місяці, - всі перебувають в Україні незаконно. У законі потрібно було написати про тих, хто законно в’їхав в Україну!" - продовжує він.

Це лише частина зауважень, що їх іноземці, які воюють чи воювали в зоні АТО, висловлюють до документа.

"Багато з нас за час бойових дій отримали поранення і тепер банально не зможуть пройти медкомісію у воєнкоматі. Багато хто втратив паспорт на Донбасі. Але, звичайно, найбільше проблем виникає з тим, що у людей прострочений термін перебування в Україні", – каже ще один громадянин Білорусі, теж колишній "донбасівець", а нині боєць Добровольчого українського корпусу із позивним "Док".

Екс-"донбасівець" Дмитро каже, що намагався вийти на зв’язок з авторами законопроекту та донести до них свої зауваження, проте сконтактувати їм так і не вдалося.

Дмитро Тимчук каже, що за більш ніж півроку, відколи він зареєстрував свій проект, суттєвих претензій до його змісту він не отримував.

Паспорт із тризубом

За словами "Дока", чимало іноземців, які зараз воюють у зоні АТО, не переймалися своїм легальним статусом, оскільки про це свого часу обіцяли потурбуватися представники влади.

"У травні минулого року, коли я щойно приїхав до "Донбасу", перед нами стояв міністр внутрішніх справ, його заступник, нам казали: всі іноземці отримають паспорти за спрощеною схемою, їдьте, воюйте, ми з усім розберемося. На той момент становище було таке, що воювати не було кому, і вони намагалися затягнути до себе, кого тільки можна", – каже він.

У грудні минулого року, виступаючи у Верховній Раді на представленні міністрів, які щойно отримали українські паспорти, президент Петро Порошенко оголосив, що надасть своїм указом громадянство "білорусам, росіянам, які зі зброєю в руках захищали честь і незалежність".

Якби він виконав цю обіцянку, сьогодні не було би потреби дискутувати про закон, який дозволяє іноземцям підписувати контракти зі Збройними силами, констатують співрозмовники ВВС Україна.

Цього вівторка парламент ухвалив у першому читанні законопроект, який спрощує набуття громадянства України для іноземців, які служать у ЗСУ: за цим документом, для отримання паспорта з тризубом іноземець повинен буде відслужити за контрактом три роки або ж отримати державну нагороду.

А на сайті петицій, які спрямовуються президентові, зареєстровано близько десятка звернень до глави держави з проханням надати українське громадянство іноземцям-учасникам АТО. Одна з них набрала близько 23 тисяч голосів - із 25 тисяч, необхідних для того, аби петицію розглянув президент.

Джерело: ВВС Україна