Мережева плата. Інтернет-торгівля в Україні отримала перший закон
Після трьох років обговорень і дискусій в Україні нарешті прийняли закон про електронну комерцію.
Однак навряд чи він гарантує покупцям повний захист від недобросовісних онлайн-торговців, пише Ксенія Портна у №41 журналу Корреспондент від 16 жовтня 2015 року.
На одному з юридичних форумів користувач, який назвався Markiz, намагався з'ясувати, як йому повернути передплачені гроші за ненадісланий товар: «Замовив в інтернет-магазині футбольний м'яч. Сплатив замовлення. Минуло два місяці. Товар досі не доставлений. Спочатку мене перекидали з одного менеджера на іншого. Потім взагалі перестали відповідати на мої дзвінки. У підсумку ні грошей, ні м'яча».
Було б неправдою сказати, що таких випадків в українській практиці електронної торгівлі дуже багато. Проте вони є. Користувачі скаржаться в кращому разі на несвоєчасну доставку товару, в гіршому – на її відсутність як такої або на непридатність придбання.
У 2011-му юридична фірма Cai & Lenard провела дослідження, яке засвідчило: з 2006 до 2011 року в Україні було зафіксовано близько 990 судових позовів від споживачів, незадоволених роботою інтернет-магазинів. Це приблизно 9% всіх розглядів, так чи інакше пов'язаних з інтернетом.
Середня сума покупки, яка ставала приводом для звернення до суду, становила 3,8 тис. грн, а причиною найчастіше (у 73% випадків) була наявність якого-небудь істотного недоліку товару. Причому суди першої інстанції у 100% випадків задовольняли вимоги позивача. Інша річ, що онлайн-торговці часто подавали апеляцію і нерідко домагалися скорочення розміру компенсації.
«Незважаючи на бурхливий розвиток інтернет-магазинів, окремого закону, що регулює онлайн-торгівлю в Україні, тривалий час не було. Ринок e-commerce розвивався стихійно. Продавати в інтернеті міг кожен охочий, не докладаючи для цього особливих зусиль: не вимагалося ні офісу, ні персоналу, ні бухгалтерського обліку. Це призвело до появи недобросовісних інтернет-магазинів-одноденок, які вели фіктивну діяльність, порушуючи при цьому права пересічних покупців», – пояснює ситуацію Наталія Мисник, старший юрист ЮФ Гвоздій та Оберкович.
І ось після кількох років дискусій та обговорень відповідний документ був прийнятий. Закон про електронну комерцію, розроблений за участю представників провідних компаній галузі – Prom.ua, Rozetka.UA, modnaKasta, Internet Invest та ін., – набув чинності 30 вересня, і з цього моменту онлайн-торгівля в Україні де-юре «регульована».
Право в цифрі
Відповідно до закону придбання товару через інтернет відтепер прирівнюється до «звичайної» покупки, а електронна форма угод – до письмової. Всі угоди в Мережі повинні здійснюватися з використанням «одноразового ідентифікатора» – цифро-літерного коду, який надсилається покупцеві на пошту або мобільний телефон і використовується для верифікації угоди.
Закон зобов'язує продавця надати покупцю підтвердження електронної угоди (квитанцію, товарний чи касовий чек, талон і т. д.), а також зазначити повну інформацію про себе: найменування, місце розташування, адреса електронної пошти, код ЄДРПОУ та ін.
«Мета закону – щоб усі ті, хто сьогодні використовує засоби електронної комерції, могли діяти в правовому полі, отримувати інвестиції та приваблювати покупців, а покупці мали довіру до цього бізнесу та захист своїх прав», – зазначила в ефірі телеканалу Рада одна з авторів закону, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Ольга Белькова.
За словами парламентарія, дуже нерідкими є випадки, коли споживач замовляє через інтернет товар, орієнтуючись на відомий бренд, а отримує його з чеком невідомого приватного підприємця, який не дає ніяких гарантій. А ухвалений закон змінює цю ситуацію.
«Коли людина купує товар через інтернет, вона повинна розуміти чи за українським законодавством буде ця угода», – наголосила Белькова.
Крім того, додала депутат, раніше під час судового вирішення спору суддя не приймав до розгляду електронні документи.
«Тепер однією з норм закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Тобто тепер суддя, приймаючи до розгляду певні свідчення і документи, не може дискримінувати учасників процесу на підставі того, що це не письмовий договір», – розповіла про важливість норм документа Белькова.
Революція скасовується
Самі учасники ринку e-commerce особливої ейфорії з приводу набуття чинності закону не відчувають, хоча й визнають, що його прийняття – факт безумовно позитивний.
«У цілому, незважаючи на скепсис від дії законів в Україні взагалі, прийняття цього закону – позитивний момент. Нарешті держава усвідомила, що є такий вид торгівлі», – зазначає Іван Марченко, член правління Асоціації учасників електронного бізнесу України.
«Підписання закону про електронну комерцію свідчить про те, що ми перебуваємо на початку гарного шляху, – погоджується Ігор Горін, директор компанії Portmone.com. – Тішить, що було оформлено поняття електронної комерції в юридичному полі. Це допоможе ефективніше вирішувати юридичні питання».
Водночас кардинальної зміни ситуації на ринку e-commerce, за словами експертів, чекати не варто.
«Куди більше на галузь впливають потенційні зміни Податкового кодексу, спроби введення обов'язкового використання РРО [касового апарату] з другого півріччя 2015 року, певна монополізація ринку логістичних послуг, а також особлива, відмінна від Європи і США культура оплати замовлень під час отримання [у розвинених країнах спочатку проводиться онлайн-платіж, а потім здійснюється доставка]. І не закон про електронну комерцію регламентує ці речі», – зауважує Костянтин Черепинський, керівник проектів Sokol.ua.
Дрібні інтернет-магазини відтепер змушені будуть стати більш відкритими для споживача. Але всі великі гравці ринку і сьогодні роблять це, тому істотних змін у цьому контексті ніхто не відчує
Експерт погоджується, що дрібні інтернет-магазини відтепер змушені будуть стати більш відкритими для споживача. Але всі великі гравці ринку і сьогодні роблять це, тому істотних змін у цьому контексті ніхто не відчує, а введення поняття електронного договору між покупцем і продавцем – основний момент закону – навряд чи відіб'ється на поведінці сторін.
«Дуже важко собі уявити, що інтернет-магазини скористаються своїм правом здійснювати юридичний вплив на несумлінного клієнта, адже в умовах жорсткої конкуренції залучення нового і утримання постійного клієнта коштує чималих грошей. Тому на сьогоднішній день факт залишається фактом: закон прийнятий, але значущого впливу на галузь він не зробить», – каже Черепинський.
Солідарна з колегою по ринку і Юлія Ліфінець, керівник юридичного департаменту компанії Comfy.
«До прийняття закону про онлайн-продажі ми виходили з норм і правил Цивільного кодексу та закону про захист прав споживачів, що регулюють взаємовідносини з ними. Новий документ лише надав наявним взаєминам законної форми й узаконив електронну торгівлю, прирівнявши її до офлайн-торгівлі», – зазначає Ліфінець.
Віртуальна реальність
Експерти не приховують, що новий закон має низку недоробок і в першу чергу вони стосуються реального захисту споживача.
«Настільки довгоочікуваний закон про електронну комерцію вийшов сирим і має низку істотних недоліків: складність ідентифікації продавця, відсутність регламентації особливостей захисту прав споживачів, а також завершеного правового механізму реалізації запропонованих норм», – коментує засновник і керуючий партнер юридичної компанії Правова гільдія ВікторіАл Віктор Мороз.
На думку юриста, це може привести до певних правових колізій та перегинів у застосуванні норм закону. До того ж наявність вищеперелічених прогалин суперечить вимогам регламентів Європейського Союзу, і після набуття чинності договору про асоціацію з ЄС щодо цих і деяких інших питань необхідно буде вносити правки.
«Термінологія закону недосконала, питання про послуги, які надаються в електронному вигляді, поки що не вирішене. Також існує проблема співвіднесення цього документа із законом Про захист прав споживачів – необхідно визначити точки дотику. Думаю, ні в кого немає сумнівів, що закон вимагає подальшої доробки і внесення правок, але працювати вже є з чим», – зазначає Горін.
За прогнозами Української асоціації директ-маркетингу, у 2015 році обсяг ринку e-commerce в доларах скоротиться приблизно на 45% – з $ 1,6 млрд до $ 1,1 млрд. Однак у гривневому еквіваленті його оборот все-таки зросте на 25% ( враховувалися тільки продажі нових товарів кінцевим покупцям, за середньорічним курсом НБУ 11,87 грн за $ 1).
«За умови стабілізації ситуації ми очікуємо, що на рівень 2013 року ринок вийде в середині 2018-го», – прогнозує Валентин Калашник, президент асоціації.
Його колега Марченко менш оптимістичний. Експерт вважає, що за підсумками поточного року обсяг ринку електронної комерції в гривнях залишиться на рівні минулого і тільки у 2016-му трохи зросте.
«Розвиток ринку зараз залежить від розвитку країни. Якщо почнуть застосовуватися реальні реформи, будуть введені послаблення для ведення комерційної діяльності і буде проводитися реальна боротьба з корупцією, то ринок стане розвиватися більш активно», – пояснює Марченко.
Експерт: Для активнішого розвитку принципово важливо змінити сам підхід до регулювання галузі: щоб регулювання ринку відбувалося не заднім числом, щоб закони не наздоганяли ринок, а навпаки, були локомотивом змін
«Для активнішого розвитку принципово важливо змінити сам підхід до регулювання галузі: щоб регулювання ринку відбувалося не заднім числом, щоб закони не наздоганяли ринок, а навпаки, були локомотивом змін, – вважає Ростислав Троценко, директор з комунікацій WebMoney.UA. – І для цього немає необхідності винаходити велосипед. Достатньо здійснити два стратегічні кроки – імплементувати в Україні законодавство ЄС у сфері електронної комерції і налагодити ефективну комунікацію з ринком».
Троценко прогнозує, що найближчим часом більшість офлайнових ритейлів перейде в онлайн-сферу, знижуючи витрати на оренду, персонал і на залучення клієнтів.
«Кардинально змінюватиметься модель ринку, дрібні і середні магазини об'єднаються в класифайди, а великі гравці e-commerce – у різні види маркетплейсів», – малює картину майбутнього фахівець.
***
Цей матеріал опубліковано в №41 журналу Корреспондент від 16 жовтня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.