Протести в Чорногорії – проти прем'єра Джукановича чи НАТО?

Протести в Чорногорії розпочалися ще наприкінці вересня і тривають вже майже місяць.

У суботу ввечері на протестах опозиції у столиці Чорногорії, на яких зібралися близько 5000 людей, демонстранти спробували пробити поліцейський кордон і увійти до парламенту.

Поліція реагувала і проти демонстрантів застосувала велику кількість сльозогінного газу. Затримали двох депутатів, лідерів чорногорської опозиції.

Сутички на протестах опозиції сталися і тиждень тому, коли сили безпеки розібрали наметове містечко і сцену, яку демонстранти спорудили неподалік парламенту. Поранено було кількох демонстрантів і поліцейських, а понад десятка людей - затримано, зокрема представників опозиції, депутатів та журналістів.

Опозиційна коаліція, зібрана довкола Демократичного фронту, має широкі вимоги – відставку Уряду та проведення чесних виборів. Також вона неоднозначно ставиться до приєднання Чорногорії до НАТО.

Чорногорський майдан?

Протести в Чорногорії розпочалися ще наприкінці вересня і тривають вже майже місяць. Неподалік від будівлі парламенту, Скупштини Чорногорії, спорудили наметове містечко - подібно до того, як це робила в Македонії у червні цього року.

Чорногорська опозиція ще з 2012 року об’єднана в широку та гетерогенну коаліцію - Демократичний фронт. Їхня спільна мета - відставка прем’єра Міло Джукановича, який править країною понад 20 років, і створення тимчасового технічного уряду, який підготує прозорі та чесні парламентські вибори.

Також на протестах опозиції можна було побачити прапори Сербії, Сербської радикальної партії (яка налаштована проти вступу Сербії та Чорногорії до ЄС) та Російської Федерації.

Протести підтримала і митрополія Сербської православної церкви в Чорногорії, яка є найбільшою конфесією в державі.

Чергові парламентські вибори в Чорногорії повинні пройти в середині 2016 року.

Чорногорський уряд відкидає ультиматум і вимоги опозиції, називаючи їхні методи "неконституційними і недемократичними".

Один із лідерів об’єднаної опозиції Андрія Мандіч каже, що опозиція вирішила боротися мирною наметовою акцією, бо "ця модель протесту і в інших країнах дала хороший результат", маючи на увазі наметові протести в Македонії та в Україні.

Між Росією та НАТО

Журналістка чорногорського тижневика "Монітор" Мілка Тадіч Мійович для ВВС Україна каже, що після сутичок і розігнання наметового містечка перед парламентом протести значною мірою "переросли вимоги опозиційної коаліції".

"Маса людей повстала висловити бунт проти насильства режиму, а не проти НАТО, як це пробує приказати Джуканович", - каже чорногорська журналістка.

Натомість представники провладної Демократичної партії соціалістів, яку очолює прем’єр Джуканович, вважають, що мета протестів - підірвати прагнення Чорногорії вступити до альянсу.

У грудні цього року на зустрічі міністрів країн-членів НАТО Подгориця має отримати запрошення приєднатися до організації.

Представники чорногорського уряду також звинувачують в підтримці вуличних протестів Росію та деякі політичні сили у Сербії (пізніше прес-секретар Володимира Путіна назвав ці заяви "дуже дивними" і звинуватив "деякі держави" в демонізації Росії).

Лідери опозиції не заперечують, що в коаліції є партії та організації, які не підтримують вступу Чорногорії до НАТО, або вимагають, щоби питання про членство в північноатлантичному альянсі вирішувалося на референдумі.

Та все ж тріщини всередині владної коаліції та тривалі й багатолюдні протести свідчать про, напевне, найсерйознішу політичну кризу в державі від проголошення незалежності 2006 року.

Журналістка Сташа Степанова, яка слідкує за політикою Сербії та Чорногорії, сказала ВВС Україна, що процес євроатлантичних інтеграцій Подгориці - попри негативну реакцію Росії та повільне зростання підтримки з боку населення - набув незворотної точки, і що ця країна швидше або пізніше стане членом НАТО.

Останні роки Росія на дипломатичному рівні протестує проти вступу колишніх югославських республік, зокрема Чорногорії, до НАТО.

Зовнішньополітичне відомство Росії також на сутички, які сталися перед чорногорським парламентом.

Зокрема, російське МЗС заявило, що включення Чорногорії у процес євроатлантичних інтеграцій не веде до консолідації та процвітання, всупереч запевненням, які чорногорське керівництво отримує від західних держав. "Швидше навпаки - наявна політична та ідеологічна поляризація суспільства, а також загострення соціально-економічних проблем", - ідеться в повідомлені МЗС Росії.

Інтеграція Чорногорії до НАТО не має широкої підтримки серед населення, зокрема через наслідки авіаударів, які цей альянс здійснив 1999 року по Чорногорії, коли вона була в союзній із Сербією державі.

Та все ж ця підтримка від часу здобуття незалежності постійно росте. За "ЦЕДЕМ", проведеним у липні цього року, на референдумі про вступ до НАТО 49,5 опитаних голосувало би "так" і 50,5 - "ні".

На минулорічному саміті НАТО в Уельсі було сказано, що альянс очікує від Чорногорії реформи у сфері безпеки та укріплення правової держави.

Лідер в євроінтеграціях

Міло Джуканович – один із лідерів, які найдовше перебувають при владі в країнах колишньої Югославії. Від часу запровадження багатопартійної системи початку дев’яностих років його шість разів призначали прем’єр-міністром. Один мандат він перебував на посаді президента країни.

Джуканович був серед наймолодших голів урядів Європи, прийшовши на цю посаду у 29 років. На початку дев’яностих його вважали молодим соратником президента Сербії Слободана Мілошевича.

Кілька років пізніше Міло Джуканович дистанціювався від белградського лідера і став союзником Євросоюзу. У Чорногорії офіційно запровадили валюту євро, хоча країна була далеко від членства в ЄС.

Міло Джуканович - запеклий поборник чорногорської незалежності, яку ця колишня югославська республіка отримала у 2006 році.

Британський Independent його на 20-те місце найбагатших лідерів світу, а його статки в розміри 10 мільйонів фунтів назвав "таємничими".

Чорногорія - наймолодша та найменша (понад 630 тисяч населення) держава серед республік колишньої Югославії, але наразі є лідером в регіоні у процесах євроатлантичних інтеграцій.

Кандидатом до ЄС Чорногорія стала у 2010 році.

Джерело: ВВС Україна