Як падіння гривні змінило життя українців
Рекордний за весь час незалежності обвал гривні суттєво вплинув на життя українців.
Про це Корреспондент поговорив з представниками різних професій, економістами та психологами, пише Богдан Красавцев у №44 видання від 6 листопада 2015 року.
Молода шкільна вчителька Тетяна Якимчук перестала відкладати гроші на майбутнє. Якщо раніше їй це хоч потроху, але вдавалося, то тепер її зарплата, що всохла з $ 250 до $ 80, не дозволяє цього зробити.
Якимчук розповідає, що криза змусила її економити на всьому – в першу чергу на їжі. Вона постійно стежить за акціями в супермаркетах – каже, що часом скуповується в трьох різних магазинах, і це суттєво економить її бюджет.
Найбільше за всю історію незалежної України знецінення національної валюти – втричі – не могло не відбитися на гаманці пересічного громадянина. Люди стали значно менше витрачати на відпочинок і розваги, а відпочинок за кордоном став розкішшю.
Багато водіїв перейшли з бензину на газ або купують нові машини вже з комплектацією під газове пальне. Інші взагалі продають автомобіль – на шкоду комфорту, але заради вигоди: сьогодні щоденні поїздки на автобусах і метро вчетверо дешевші за пересування на власних колесах.
Намагаючись врятувати свої заощадження, українці переводять їх у валюту, однак є й ті, хто вкладає гривні, що стрімко знецінюються, в нову справу. Багатьох людей криза змусила змінити професію на більш прибуткову і навчитися чомусь новому
Намагаючись врятувати свої заощадження, українці за старою народною традицією переводять їх у валюту, однак є й ті, хто вкладає гривні, що стрімко знецінюються, в нову справу. Багатьох людей криза змусила змінити професію на більш прибуткову і навчитися чомусь новому.
Наприклад, за спостереженням Сергія Федорова, власника невеликої аудиторської компанії, попри економічний спад у країні почав оживати дрібний бізнес – відкрилися фірми, які пропонують працевлаштування або навчання за кордоном.
Сьогодні українці стали менше купувати імпортні товари і переходять на вітчизняні – у цьому бачить ще один плюс ситуації економіст Олексій Плотніков, народний депутат від Партії регіонів V та VI скликань.
Однак експерт вважає, що на обіцяне прем'єром Арсенієм Яценюком збільшення у 2016 році ВВП країни на 2% навряд чи варто сподіватися.
На шляху до збільшення якості життя проблемою залишаються заморожені зарплати громадян та непроіндексовані пенсії, тому навіть якщо українська економіка і покаже зростання в наступному році, ми його не відчуємо
«На шляху до збільшення якості життя проблемою залишаються заморожені зарплати громадян та непроіндексовані пенсії, тому навіть якщо українська економіка і покаже зростання в наступному році, ми його не відчуємо», – упевнений Плотніков.
Наслідки життя
Олег Корнієць, продавець гіпермаркету Ашан, ніколи не забуде паніку 26 лютого 2015 року, коли НБУ підняв курс національний валюти щодо долара з 15 грн відразу до 30 грн, а на чорному ринку зелений продавали по 40-42 грн.
У супермаркетах і на ринках України тоді розгорівся небачений ажіотаж – люди кинулися затоварюватися за старими цінами взапас. Корнієць згадує, як за кожен товар розгорталася справжня битва. Крупи, олію і туалетний папір скуповували буквально мішками.
Черги в ті дні шикувалися й у відділах електронної техніки. Корнієць розповідає, що ніколи ще не бачив, щоб покупці так змітали праски, пароварки, фотоапарати, телевізори і пральні машини.
«Під час зміни я неодноразово чув, як менеджер дзвонив на склад і просив якнайшвидше привезти в магазин чергову партію техніки», – каже він.
Покупці обурювалися, коли у них на очах персонал супермаркету міняв старі цінники на нові, з більшими сумами. Хоча курс змінювався по 10-15 разів на день і менеджери фізично не встигали намалювати нові цифри. Часом на касі клієнта очікувала зовсім не та ціна, яку він щойно бачив на прилавку.
«Не тільки у покупців, а й у всієї нашої команди вже здавали нерви, – згадує продавець. – До речі, багато людей після цієї зміни злягли з температурою і головним болем і не вийшли на роботу в наступні дні».
Коли цінова планка нарешті вирівнялася, досягнувши піку, ажіотаж зійшов нанівець. І до початку осені продажі побутової техніки в кількісному відношенні впали на 36%, а збут нових автомобілів завалився на всі 60%.
Приміром, Руслан Негода, водій служби доставки в одній з хімчисток Броварів, розпрощався з надією придбати малолітражку в Україні і збирається їхати за нею в Євросоюз, де вона коштуватиме йому набагато дешевше.
Негода вже почав збирати євро й економити на всьому, на чому можна. Після стрибка цін на бензин він заправляється тільки за акцією, купує продукти, термін придатності яких закінчується завтра і вони продаються з 50%-ою знижкою, одяг придивляється в кінці сезону, коли він значно втрачає в ціні.
Крім того, Негода почав розпродавати непотрібні домашні речі, вкрутив всюди в будинку енергозберігаючі лампочки, став вимикати з розетки телевізор і побутові прилади, а на ніч вимикати газовий котел.
Тим українцям, які орендують житло, довелося взагалі розпрощатися з квартирами, які подорожчали. Наприклад, Якимчук змінила квартиру на кімнату, коли їй підвищили орендну плату на третину. Однак нинішнє життя в одній квартирі з господинею її не надто засмучує.
«Вона людина добродушна і жаліє вчорашню студентку», – пояснює Якимчук.
Це житло коштує їй 700 грн на місяць, на 300 грн дешевше, ніж раніше.
Для неї і це гроші, оскільки платня вчительки молодших класів столичної школи – близько 2 тис. грн. Це в кращому разі, уточнює вона.
«За погане ведення журналу, наприклад, з учителя можуть зняти 100-200 грн», – розповідає Якимчук.
Тому зараз молодий педагог шукає додатковий заробіток – репетитором або офіціанткою – і подумує про те, щоб змінити професію. Наприклад, вивчити англійську і стати перекладачем.
«За переклад текстів платять хороші гроші, при цьому можна працювати як в офісі, так і вдома, – міркує вона. – Я вже взяла у знайомої спеціальну навчальну літературу і впевнена, що вже через півроку зможу знайти роботу».
Розчарувалася у своїй нинішній професії і Юлія Яцюк із села Тайниця Київської області. Вона займалася виготовленням домашніх тортів і короваїв на замовлення, але після здешевлення національної валюти кількість клієнтів впала в рази. Вироби Яцюк з натуральних інгредієнтів стали істотно дорожче заводських з емульгаторами. У підсумку кондитер згорнула бізнес і переключилася на розвиток домашнього господарства.
У Яцюк з чоловіком 15 свиней, дві корови і 30 курей. Розведення худоби забирає багато сил, часу і грошей, але іншого варіанту заробітку в селі немає. В середньому за відгодовану свиню місцевий завод пропонує 28 грн за 1 кг, а два роки тому давали 18-19 грн, розповідає господиня з Тайниці. 1 л молока вона здає по 2,8 грн, хоча ще у 2013-му він коштував 2,6 грн.
Тобто хоча ціни на м'ясо і молоко в магазині зросли на порядок, їхня закупівельна вартість змінилася мінімально.
Проте саме сферу торгівлі в бізнесі аудитор Федоров вважає найбільш постраждалою стороною. Кількість його клієнтів із цієї галузі впала приблизно на третину.
Федоров – один з небагатьох власників бізнесу, хто, незважаючи на економічний спад, щороку нехай і ненабагато, але підвищував платню своїм співробітникам.
Підприємець зазначає, що дохід його фірми у гривні не впав, але й зростання не показав, проте він воліє заощаджувати на виробничих витратах своєї фірми й офісних бонусах на кшталт води в кулері, ніж на жалуванні персоналу.
Хліб з Маслоу
Знецінення національної валюти викликає у людей, як правило, дві реакції. Одні біжать купувати товари про запас, інші конвертують їх у більш стійку валюту чи дорогоцінні метали, кладучи їх у банк або кубушку.
Коли в людини є валюта або гідний заробіток, вона відчуває себе в безпеці, зазначає психолог Євгенія Шевченко. Інша справа незаможний клас – пенсіонери та бюджетники.
Вони не бачать іншого виходу, крім як затоваритися продуктами харчування, запаси яких дають їм відчуття захищеності. Адже їжа, згідно з психологом Абрахамом Маслоу, творцем знаменитої піраміди, – це базова людська цінність.
Ймовірно, тому перше, на чому приходить в голову людині економити, – це їжа. У видатках співвітчизників вона займає понад 50%, на відміну від європейців, які витрачають на харчування в три-п'ять разів меншу частку бюджету.
Економічна криза внесла свої корективи в меню кожного українця. Так, якщо раніше Якимчук купувала куряче філе хоча б раз на тиждень, то тепер балує себе м'ясом не частіше разу на місяць. Зі звичного раніше раціону вона прибрала хліб, кисломолочні продукти, екзотичні фрукти та солодощі.
Крім того, прагнення за скрутних фінансових обставин обмежувати себе в їжі – це ще й національна пам'ять народу, що пережив Голодомор, вважає Плотніков.
Проте продукти харчування – предмет першої необхідності, й економити на них можна лише до певної міри. Плануючи свої витрати на тривалий період, люди насамперед відмовилися від подорожей, побутової техніки, розваг, покупки одягу та взуття, свідчать дані річного опитування TNS.
Згідно з даними іншого дослідження – глобальної споживчої довіри Nielsen, – у 23% українців не залишається вільних коштів після покупки товарів першої необхідності. Правда, в попередньому кварталі 2015 року так відповіли 28% респондентів.
Крім того, в порівнянні з тим періодом більше українців планують витрачати гроші на новий одяг (32% проти 24%), а також на відпустку і свята (28% проти 23%).
Економія не завжди порятунок, наполягає Шевченко, адже вона підриває психічне здоров'я.
«Якщо ми змушені затягнути пояси тугіше, то відразу починаємо з побоюванням дивитися в майбутнє, вважаючи, що завтрашній день не обіцяє нічого хорошого», – пояснює психолог.
До того ж продовольча паніка вигідна владі, оскільки дозволяє маніпулювати масами, продовжує Шевченко, а це найлегше робити, коли людина перебуває у страху.
Однак, з іншого боку, додає вона, людина так влаштована, що повинна і приймати, і кидати виклики. Криза мотивує її на пошуки чогось нового, що дасть можливість розбагатіти.
«Далеко ходити не треба, яскравий приклад – бізнесмени з 1990-х років, які не розгубилися і знайшли свою справу і стали багатими людьми», – наводить приклад Шевченко.
Що стосується сьогодення, то, на думку Плотнікова, Україні навряд чи варто очікувати економічного зростання в наступному році. Попри оптимізм Кабміну, спад виробництва триває.
Песимістично налаштовані і 96% респондентів вищезгаданого дослідження Nielsen, які вважають, що сьогодні Україна перебуває у стані економічної рецесії. Гірше думка про свою країну тільки у жителів Венесуели (98%). Для порівняння: у Росії цей показник становить 79%, у Греції – 89%, у Польщі – 54%.
Експерт: У кінці цього року або на початку наступного Україна намацає економічне дно, після чого, можливо, почнеться невелике зростання
Економіст і політолог Андрій Новак налаштований трохи оптимістичніше. У кінці цього року або на початку наступного Україна намацає економічне дно, після чого, можливо, почнеться невелике зростання, прогнозує він, але за умови, що влада буде виводити економіку з тіні, а аграрний і, зокрема, металургійний сектори покажуть підйом.
«Але мені складно сказати, наскільки зміняться ціни найближчим часом – все залежатиме від курсу долара, до якого прив'язані більшість наших товарів і послуг, – міркує Новак. – Як ми бачимо, кредити МВФ гривню не рятують, але тут вже питання до Національного банку та уряду, які не до кінця використовують можливості від отримання іноземної фінансової допомоги».
Економіст називає також і фактори, що оздоровлюють економіку країни. Так, українські компанії після закриття російського ринку стали розширювати географію експорту, Україна почала займатися енергозбереженням і поступово зіскакувати з газової та енергетичної голки Росії.
«Також держава почала очищення банківського сектора, правда, дуже високою ціною – вкладами наших громадян», – додає Новак.
***
Цей матеріал опубліковано в №44 журналу Корреспондент від 6 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.