Борг Януковича. Чому Москва змінила свою позицію
Путін згоден на реструктуризацію боргу, намагаючись зберегти обличчя, але Київ відхилить його пропозицію.
Після довгих заперечень Росія погодилася реструктуризувати борг України в 3 мільярди доларів, які попередня українська влада на чолі з Віктором Януковичем та Миколою Азаровим позичила у Москви в кінці 2013 року.
Президент Росії Володимир Путін запропонував схему реструктуризації, назвавши її "найкращими умовами".
Експерти вважають, що Україна, яка і раніше відмовлялася платити борг, на пропозицію Путіна не піде, проте сам факт угоди Москви на реструктуризацію розцінюється як позитивний крок назустріч переговорам.
Корреспондент.net розбирався, що змінилося в питанні боргу Януковича.
Історія проблеми
У грудні настає термін виплати Москві 3 мільярдів доларів, які позичала у Росії попередня українська влада.
Нова влада України восени домовилася з кредиторами про реструктуризацію свого зовнішнього боргу і планувала включити в цю угоду і російський борг.
Росія була проти, називаючи свій борг суверенним, а не комерційним, як ті, реструктуризацію яких Київ вже погодив.
У відповідь на це українська влада заявляла, що особливих умов Москва не отримає, і якщо не погодиться на реструктуризацію, то Київ введе мораторій на виплату цього боргу.
Дефолт Україні за цим боргом теж особливо не загрожував, адже МВФ готовий був змінити свої правила і продовжити фінансування Києва навіть у разі оголошення Росією дефолту за боргом Януковича.
Пропозиція Путіна
Усього за кілька днів позиція Москви різко змінилася.
Уже в понеділок Володимир Путін особисто запропонував Україні реструктуризувати борг на три роки після переговорів на саміті G20 в Антальї (Туреччина) з главою МВФ Крістін Лагард, президентом США Бараком Обамою і міністром фінансів США.
Путін заявив, що умови, які він запропонував, навіть "кращі", ніж ті, які спочатку планувалося.
"Нас просили перенести цей платіж на наступний рік. Я сказав, що ми готові піти на глибшу реструктуризацію: готові піти на те, щоб цього року взагалі не отримувати жодних грошей, а в наступному році отримати мільярд, в 17-му - ще мільярд і в 18-му - ще мільярд", - повідомив російський президент.
Водночас Путін заявив, що сподівається, що США, ЄС або міжнародні фінансові організації нададуть гарантії виплати Україною Росії боргу.
Звідки така зговірливість?
Ініціатива Путіна - спроба зберегти обличчя, вважають експерти.
За словами фахівця відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергія Фурси, Росія до останнього думала переграти в цій грі і Україну, і міжнародне співтовариство, однак переграла тільки саму себе.
У Москви не залишалося іншого виходу, окрім як погодиться на реструктуризацію, після того, як МВФ заявив про підтримку України.
Фурса вважає, що росіяни до останнього думали, що МВФ не обійде свої власні правила і не піде на кредитування країни, у якої є заборгованість перед офіційними кредиторами.
"А МВФ, зрештою, сказав, що вони серйозно змінять свою політику і не дадуть Росії зірвати програму фінансової допомоги Україні. Спеціально для цього МВФ змінює правила програми на такі, при яких продовжить надавати допомогу. І як тільки Путіну це пояснили, коли він з Лагард зустрічався, він зрозумів, що нічого не вийде", - упевнений експерт.
На його думку, у РФ залишилося два варіанти - йти до суду або реструктурувати
"До суду йти росіяни не хочуть, бо до суду треба йти персонально Путіну, бо він же про цю операцію домовлявся. Це неприпустимо", - констатував Фурса.
Провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Андрій Шевчишин також вважає, що згода на реструктуризацію для Росії - це реальний вихід з ситуації, що склалася, адже судовий розгляд може бути затяжним і, зважаючи на зустрічні вимоги, має ймовірну негативну перспективу.
Україна буде проти
Прийняти умови Путіна Київ не зможе. Вони суперечать домовленостям України з іншими кредиторами.
Каменем спотикання є застереження в умовах нових українських облігацій на $15 мільярдів, які були випущені з метою реструктуризації боргу. Там сказано, що Україна не зможе надати кредиторам, які не погодяться з реструктуризацією, кращі умови.
Росія в жовтні не погодилася на умови реструктуризації України, які припускали списання 20% номінальної вартості «старих» євробондів при отриманні нових боргових паперів.
Чиста приведена вартість (NPV) українських облігацій, отриманих інвесторами в результаті обміну, склала приблизно 70% від первісної вартості паперів.
Якщо Росія реструктурує український борг на $3 млрд на озвучених Путіним умовах, то NPV нового кредиту складе 80% і більше, що на 10 процентних пунктів вище, ніж для кредиторів, які погодилися на жовтневу реструктуризацію.
"Озвучена президентом РФ Володимиром Путіним пропозиція виразно вигідніша для Росії, ніж пропонувала Україна в рамках реструктуризації суверенних єврооблігацій. Крім того, вона не задовольняє один з основних критеріїв програми МВФ щодо реструктуризації зобов'язань України - відсутність погашень основної суми боргу до 2019 року. Таким чином, пропозиція Росії навряд чи задовольнить Україну і Фонд, - вважає головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Бєлан.
Що думають у Росії
Старший економіст Інституту енергетики і фінансів, директор з регіональних та інфраструктурних рейтингів агентства Рус-Рейтинг Антон Табах в цілому згоден з такими висновками.
«Це нормальна позиція щодо переговорів, дійсно з умовами краща, ніж те, що було запропоновано приватним кредитором. Але, в принципі, параметри угоди цілком справедливі", - вважає він.
Табах прогнозує, що швидше за все, в підсумку термін погашення боргу буде довшим.
"Якщо термін складе чотири або п'ять років, то вийде цілком еквівалентна пропозиція, і всі збережуть обличчя. Не буде списань для російської сторони, а українська сторона отримає розстрочку. Тому, в принципі, все нормально», - сказав Табах.
Переговори продовжаться
МВФ назвав пропозицію Росії хорошим кроком, але про остаточний компроміс говорити ще рано, очевидно, що для нього потрібно ще зробити багато кроків.
Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії «Конкорд Капітал», не відкидає того, що угода може бути досягнута поза рамками боргової операції України.
Так, наприклад, якщо борг визнають офіційним, однак відбудеться яка-небудь особлива домовленість між США, Європейським Союзом і МВФ за його виплатою, без участі України.
"Якщо рішення буде прийнято не на користь Росії, варіанти можуть бути різними. Якщо МВФ не визнає борг державним, а РФ відмовиться від реструктуризації, то вона просто втратить ці гроші. Але, оскільки Росія - світовий агресор і всі розуміють, що на такі дії вона може відповісти ескалацією як у Східній Україні, так і в інших точках світу, вважаю, з Росією все ж продовжать переговори щодо цих $3 млрд", - вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук.