Заморожені зміни. Бюрократія гальмує реформу держслужби
Новий закон про держслужбу скоротить чиновницький апарат і наповнить його чесними професіоналами з гідною зарплатою.
Але влада «народжує» реформу рекордні дев'ять місяців, не бажаючи прощатися з кумівством і корупцією, пише Ксенія Цивірко у №45 журналу Корреспондент від 13 листопада 2015 року.
Народний депутат Олена Шкрум – гурман наукового граніту. У свої 27 років вона отримала освіту в найкращих вузах Європи, попрацювала помічником судді в Лондоні і стажувалася в парламенті Канади. Але коли українка повернулася на батьківщину, двері для її творчого потенціалу виявилися закритими.
«Я не змогла стати держслужбовцем в Україні, отримавши диплом магістра права в Кембриджі, – розповідає Шкрум. – Не було відкритих конкурсів, вимагалося мати десять років досвіду роботи і велику кількість потрібних зв'язків».
У партію Батьківщина, а потім і до парламенту киянка потрапила завдяки українській асоціації випускників іноземних вузів Професійний уряд, яка сподобалася лідерові політсили Юлії Тимошенко як осередок підготовлених на Заході управлінських кадрів.
Шкрум отримала шанс вирішити ті проблеми, з якими зовсім недавно зіткнулася сама. Вона разом з цільовою командою реформ та зарубіжними експертами зайнялася розробкою законопроекту Про державну службу. Зміни передбачають деполітизацію високопосадових чиновників, скорочення непотрібних посад, впровадження конкурсу на вакансії і нову систему оплати праці. Щоб зайняти місце держслужбовця, кандидату доведеться довести свої професійні здібності, високий рівень знань і сумлінність.
На впровадження реформи Євросоюз безоплатно надав Є 90 млн допомоги. Крім того, прийняття реформи є умовою видачі ЄС другого траншу в розмірі Є 705 млн
На впровадження реформи Євросоюз безоплатно надав Є 90 млн допомоги. Крім того, прийняття реформи є умовою видачі ЄС другого траншу в розмірі Є 705 млн. Однак вона виявилася одним з найбільших «довгобудів» серед інших реформ. Роботу над законопроектом команда почала ще навесні 2014-го, а рівно рік тому він був готовий до розгляду в парламенті. Але з того часу у ВР то не набирається потрібний кворум, то парламентарії пропонують до нього понад 1 тис. поправок, а потім місяцями обговорюють їх, то його відкликає на доопрацювання Президент.
«Раніше Нового року законопроект, швидше за все, не приймуть, – дає невтішний прогноз Тарас Случик, керівник регіонального відділення Інституту політичної освіти. – На жаль, його намагаються жорстко відхилити».
Корреспондент спробував розібратися в нюансах пропонованої реформи і в тому, кому і чому невигідно просування реформи.
Накрилася премія
Сьогодні мінімальний посадовий оклад у системі держуправління, як і скрізь, становить 1.378 грн. Для багатьох буде відкриттям, але саме таку непоказну суму щомісяця офіційно отримують 40% держслужбовців – правда, без урахування премій і надбавок. Тому багато експертів й обивателів пояснюють привабливість цієї сфери діяльності додатковими, неофіційними «бонусами» – зокрема можливістю отримувати хабарі.
У число держслужбовців не зможе потрапити обслуговуючий персонал, який працює в державних установах, а також співробітники патронатних служб
Новий закон обіцяє збільшити розмір мінімального окладу вдвічі за рахунок скорочення непотрібних посад, а сума грошей, яка виділялася з бюджету на оплату праці, залишиться колишньою. Зате її розділять між собою тільки найдостойніші. У число держслужбовців не зможе потрапити обслуговуючий персонал, який працює в державних установах, а також співробітники патронатних служб.
«Ні помічники нардепів, ні радники міністрів, ні прес-секретарі не будуть називатися держслужбовцями, тому що їх обирають вищі посадові особи під свій патронат, – пояснює Шкрум. – Наприклад, міністр сам вибирає собі радника, який має звільнити своє робоче місце після відходу міністра. Закон чітко розділяє сферу політичної, державної та патронатної служб».
Структура платні чиновника зміниться дзеркально. Зараз 30% її складає оклад, а решта 70% – премія і надбавки. Висока премія – це інструмент, за допомогою якого начальник маніпулює підлеглим, змушуючи виконувати різні доручення, часом не пов'язані з його безпосередньою роботою.
«У разі, коли премія становитиме 30% у структурі зарплати, чиновник буде більш захищений від тиску згори, – вважає Случик, – і він розумітиме, що його нелояльність до керівництва істотно не вплине на зменшення зарплати».
Цифри у зарплатних відомостях зростуть не відразу. Бюджет країни нині переживає важкі часи, й істотний підйом платні анонсований тільки до 2019 року
Але цифри у зарплатних відомостях зростуть не відразу. Бюджет країни нині переживає важкі часи, й істотний підйом платні анонсований тільки до 2019 року. Тоді розмір мінімального окладу для чиновника досягне суми двох мінімальних зарплат. Якщо за основу брати нинішню мінімалку, то вийде 2.756 грн. До цього моменту оплата праці зростатиме поступово. Згідно з проектними розрахунками законопроекту, спочатку середня платня має зрости з 3,9 тис. до 6 тис. грн за умови скорочення 20% чиновників.
Щоб прискорити процес усунення фінансового дефіциту, минулого тижня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до Європейської комісії з проханням допомогти зі збільшенням фонду зарплати держслужбовців. Він визнав, що без істотного підвищення платні чиновників і співробітників фіскальних служб побороти корупцію і залучити туди професіоналів буде неможливо.
Як вважає Шкрум, мова йде насамперед про доплати для вищих чиновників – головної групи корупційного ризику, щоб у тих не виникало потреби компенсувати низькі зарплати хабарами.
«Така схема працювала в Польщі, – пояснює депутат. – Там на держслужбу брали нових людей, наприклад з бізнесу. Але щоб у них не було спокуси повернутися назад або брати хабарі, їм підвищили зарплату до рівня колишнього місця роботи".
За даними Шкрум, сума траншу ще не обговорювалася ні в українському уряді, ні в ЄС.
«Спочатку потрібно впровадити реформу, а потім уже вести розмову про гроші», – резюмує вона.
Прощавай, Іване Іваничу
Одночасно з рівнем платні має зрости й професійний рівень держслужбовців. Сьогодні чиновники, які потрапили в свої кабінети не завдяки знанням і досвіду, а родинним і політичним зв'язкам, міцно тримаються за свої місця.
«Одного разу заступниця голови адміністрації попросила мене взяти в управління її секретарку, – згадує Олександр Тихоневич, колишній начальник управління у справах сім'ї, молоді та спорту Святошинської РДА в Києві. – Я знав цю дівчину, і прямо скажу, що вона не зовсім підходила для такої роботи. Я відмовився, але варто було мені захворіти і піти на лікарняний, так у цей час її перевели в моє управління. Була секретарем, а стала головним спеціалістом у сфері молоді та спорту!»
Для боротьби з кумівством і політичними протекціями реформа пропонує два основні інструменти – введення відкритого конкурсу на посади та заборона членства в партіях для чиновників вищого рангу.
Шкрум вважає, що держслужба повинна стати кар'єрною – тобто у кожного з'явиться можливість пройти шлях від нижчого до вищого рангу, паралельно отримуючи освіту у сфері держменеджменту. За її словами, абсолютно неприйнятно, що нині 75% керівників вищого корпусу мають дипломи в галузях, далеких від управління.
На конкурсі претенденти на посаду держслужбовця будуть проходити цілу смугу перешкод. На тестуванні вони покажуть знання законодавства, на співбесіді продемонструють свій рівень практичних навичок
Тому на конкурсі претенденти на посаду держслужбовця будуть проходити цілу смугу перешкод. На тестуванні вони покажуть знання законодавства, на співбесіді продемонструють свій рівень практичних навичок.
Конкурсна комісія повинна складатися з представників парламенту, президента, Антикорупційного бюро, асоціацій роботодавців і профспілок. Це, на думку авторів законопроекту, істотно знизить можливість попередніх домовленостей і необ'єктивної оцінки.
Перелік вакансій усіх департаментів і структур буде у вільному доступі на сайті Національного агентства з питань державної служби, і кандидатові не доведеться виснажувати себе пошуком роботи на окремих веб-представництвах. Там же відразу можна буде подати заявку на участь у конкурсі.
Катерина, магістр факультету міжнародної інформації КІМО, попросивши не називати її прізвище, планує пов'язати своє життя з держслужбою, але до реформи поки що ставиться скептично.
«Конкурс – це фікція, – категорично налаштована вона, спостерігаючи за тим, що відбувається в країні. – Ось, наприклад, [голова Одеської ОДА Михайло] Саакашвілі, наш найбільший борець з корупцією, нещодавно оголосив відкритий конкурс на главу Одеської митниці, у якому брали участь 60-70 осіб. А 16 жовтня [Петро] Порошенко представив главою митниці 26-річну Юлію Марушевську, яка є заступником Саакашвілі. Так про який конкурс може йти мова?!»
Реформа в комі
Законопроект, що реформує держслужбу, міг бути прийнятий ще до початку 2015 року, стверджує Шкрум. Однак дотепер голосування через ті чи інші причини відтягується. Головний інструмент боротьби з бюрократією загруз у ній сам, іронізують аналітики.
«Знаєте, як у нас буває: гарна якість закону компенсується його невиконанням, в даному випадку – неприйняттям», – нагадує відому приказку Костянтин Ващенко, голова Національного агентства України з питань держслужби.
Прогрес виконання завдань цієї реформи за 2015-й становить 33% і значно відстає від графіка. Тому що ніхто не зацікавлений у прийнятті законопроекту, крім самих українців та кількох депутатів
За даними Національної ради реформ, прогрес виконання завдань цієї реформи за 2015-й становить 33% і значно відстає від графіка. Тому що ніхто не зацікавлений у прийнятті законопроекту, крім самих українців та кількох депутатів, упевнена Шкрум.
«Відкриті конкурси ставлять під загрозу можливість розміщення своїх людей на потрібних місцях, і тому уряд пручається. Крім того, втрачаються корупційні потоки», – пояснює вона.
Багатьох держслужбовців лякає невідомість, особливо тієї долі, яка спіткає кожного з них після введення закону, вважає Ващенко. Страх перед можливим скороченням і втрата вигідних каналів зв'язку змушує їх міцно триматися за місця, відтерміновуючи неминучий вирок.
Глава Нацагенства з питань держслужби порівнює впровадження закону з процесом, коли нинішній рівень сервісу в бутиках поступово витіснив грубе обслуговування, що дісталось Україні у спадок від радянських універмагів. До якісного обслуговування змусив прийти ринок, а не суворі приписи і директиви.
«Точно так само буде перебудована система державної служби, – каже Ващенко. – Тобто ті, хто забуватиме, що їхня головна функція – забезпечувати інтереси суспільства і громадянина, не матимуть перспектив утриматися на роботі».
Голова держслужби передбачає, що в Україні для чиновників складеться ринок професійної праці, що сам регулюється, коли утворюється асоціація співробітників якоїсь сфери і через неї найкращі фахівці знаходять роботу.
Наприклад, в Європі існує ринок таксистів, що сам регулюється, але щоб мати на ньому успіх, недостатньо мати права й автомобіль, а потрібно заробити хорошу репутацію серед клієнтів. Якщо на водія скаржаться пасажири і він не стежить за чистотою машини, такий таксист не має шансів утриматися в асоціації та займатися перевезеннями.
На думку Ващенка, українське суспільство ще досить інертне і до таких нововведень ставиться насторожено. Багатьох чиновників лякає перспектива опинитися на вулиці у разі скорочення апарату, проте глава держслужби запевняє, що тих, хто працював чесно і сумлінно, воно не торкнеться.
Реформа держслужби буксує не сама по собі – вона заразом гальмує введення інших перетворень, наприклад судової реформи
І тим не менше через велику чистку доведеться пройти багатьом. Реформа держслужби буксує не сама по собі – вона заразом гальмує введення інших перетворень, наприклад судової реформи.
Крім того, прийняття законопроекту – це умова другого траншу від ЄС, який передбачений коаліційними угодами між Україною та Євросоюзом. Тільки перспектива отримати гроші з Європи може підштовхнути українську владу до прийняття законопроекту, вважає політолог й економіст Андрій Новак.
«Закон поки що не прийняли, бо владу ніколи не цікавить те, що може знизити її вплив, – міркує Новак. – Зараз у коаліційній більшості немає єдності, і це теж згубно впливає на впровадження реформи. Щоб це відбулося, потрібен зовнішній політичний вплив. Це кредити ЄС і переговори щодо безвізового режиму».
***
Цей матеріал опубліковано в №45 журналу Корреспондент від 13 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.