Доля учасників Євромайдану й команди Януковича

Майдан два роки опісля – долі основних фігурантів і кримінальні справи проти представників минулої влади.

Два роки минуло з того дня, як на Майдан вийшли перші мітингувальники. Мало хто з них і з політиків, які надалі очолили протест, уявляв, чим він завершиться для країни і для них самих, пише Євгенія Вецько у №46 журналу Корреспондент від 20 листопада 2015 року. Хтось із героїв Майдану зараз творить історію України, хтось уже встиг впасти з політичного олімпу.

Неоднорідно склалася доля і тих, хто намагався задушити протест. Одні змушені були спішно залишити країну, інші залишаються і продовжують впливати на політичні процеси. Але є однозначний факт – ніхто не відповів за смерть людей.

Корреспондент зібрав інформацію про основних фігурантів драматичних подій кінця 2013-го – початку 2014 року і про те, як просувається розслідування справ проти представників режиму Віктора Януковича.

Обличчя Майдану

Петро Порошенко

На президентських виборах у 2014 році здобув переконливу перемогу вже в першому турі, набравши 54,7% голосів. Його головною передвиборчою обіцянкою було закінчити АТО «за години» і продати Roshen. За минулі півтора року підтримка Порошенка впала вдвічі – до 26% (за даними опитування соцгрупи Рейтинг), і, тим не менш, на президентських виборах він би знову переміг.

Арсеній Яценюк

Посаду прем'єр-міністра зайняв 27 лютого 2014-го. У жовтні на дострокових парламентських виборах його партія показала найкращий результат, набравши 22,14% голосів. До середини 2015 року на тлі погіршення економічної ситуації в країні особистий рейтинг Яценюка впав до 0,5%, а його партії – до 1,7%. У місцевих виборах Народний фронт участі не брав. Хитається крісло і під прем'єром. На цей пост пророкують Михайла Саакашвілі і Наталію Яресько.

Віталій Кличко

За результатами місцевих виборів Кличкові вдалося зберегти посаду мера Києва, яку він зайняв у травні. Але для цього йому довелося пожертвувати партією Удар, влившись у Блок Петра Порошенка, і пристойно витратитися: за даними Комітету виборців України, на передвиборчу кампанію Кличко витратив 26,8 млн грн, ставши рекордсменом.

Олег Тягнибок

Лідер Свободи виявився єдиним із керівників Майдану, які не зуміли повноцінно скористатися його плодами. Тягнибок спробував свої сили у дострокових президентських виборах, але набрав 1,16% голосів. Провал чекав Свободу і на дострокових парламентських – вона не змогла подолати 5%-й бар'єр. На минулих місцевих виборах результат Свободи був трохи кращим. Але, як стверджують експерти, рейтинг їй «зробила» Генпрокуратура, яка приділила свободівцям занадто багато уваги.

Андрій Парубій

Після Євромайдану Парубій був призначений секретарем Ради національної безпеки й оборони. Був одним з ініціаторів створення Національної гвардії України, до складу якої ввійшли загони Самооборони Майдану і Правого сектора. Виступав за повний розрив відносин з Росією. У липні 2014-го написав заяву про відставку. На позачергові парламентські вибори колись вірний соратник Юлії Тимошенко пішов з Народним фронтом. У грудні зайняв крісло віце-спікера ВРУ.

Олександр Турчинов

За часів Майдану Турчинов не претендував на роль першої особи революції, але саме він після втечі Януковича і відставки спікера ВРУ Володимира Рибака фактично очолив країну. Владу Порошенку Турчинов передав уже через три місяці, але на цей період припали анексія Криму і початок конфлікту на сході України. А занадто м'яка реакція керівництва країни на ці події дала супротивникам Турчинова привід говорити про те, що він здав частину території України без бою. Сьогодні він очолює РНБО.

Дмитро Ярош

Мало кому відомий до подій на Майдані Правий сектор на початку 2014-го стрімко набирав популярність. Це не допомогло його лідеру Ярошу зайняти президентський пост (набрав лише 0,7% голосів), зате відкрило двері до Верховної Ради. Влітку 2014-го він сформував добровольчий батальйон, який брав активну участь у конфлікті на сході України. Сам Ярош був поранений у боях за донецький аеропорт. У листопаді 2015-го у ПС стався своєрідний переворот, і Ярош пішов з посади його голови.

Володимир Парасюк

Емоційний виступ сотника Євромайдану Парасюка відкрив йому шлях у велику політику. Після початку збройного конфлікту на сході вступив у батальйон МВС Дніпро-1. Був поранений у боях за Іловайськ. У дострокових парламентських виборах взяв участь як самовисуванець і переміг. У Верховній Раді не входить у жодну фракцію. Бере активну участь у парламентських бійках. За бійку з прокурором у Печерському суді Києва (під час розгляду питання про арешт Геннадія Корбана) проти Парасюка відкрито кілька кримінальних справ. Також розслідується справа за фактом викрадення за його участі працівника СБУ Львівської області.

Михайло Гаврилюк

Прибув на Майдан після побиття студентів 30 листопада 2013 року. Наприкінці січня 2014-го потрапив до рук силовиків. Відео знущань над «козаком Гаврилюком» облетіло всі українські ЗМІ і зробило його одним з героїв Майдану. Восени 2014-го переміг на виборах у 95-му окрузі (Київська обл.), де висувався від Народного фронту. У Верховній Раді відрізняється нестандартними ініціативами. Наприклад, пропонує легалізувати проституцію.

Дмитро Булатов

Лідер Автомайдану після втечі Януковича з країни очолив Міністерство молоді і спорту, але на цій посаді протримався лише кілька місяців. Після парламентських виборів, у яких Булатов відмовився брати участь, був звільнений. А в травні 2015-го був мобілізований і вирушив служити в зону АТО. Крапку у справі про його викрадення в січні 2014-го досі не поставлено.

Ігор Луценко

Під час подій на Майдані був заступником коменданта табору протестувальників. Як і Булатов, Луценко потрапив до списку героїв революції після викрадення. Але в полоні у невідомих він пробув лише один день. Напередодні дострокових парламентських виборів стало відомо, що Луценко служив у добровольчому батальйоні Азов. Саме як учасника бойових дій його позиціонувала Батьківщина, у списку якої він пройшов до Верховної Ради.

Тетяна Чорновол

Історія з побиттям Чорновол (сталося 25 грудня 2013 року) не отримала юридичного завершення. Замовником злочину потерпіла називає Януковича, організатором – його охоронця Кобзаря. Обидва вони, як і частина виконавців, перебувають у Росії. Сама ж Чорновол після Майдану встигла попрацювати уповноваженим Кабміну з антикорупційної політики і зі скандалом піти у відставку. Що не завадило їй піти у списку тих, кого сама Чорновол називала «гієнами», на позачергові парламентські вибори.

По той бік

Віктор Янукович

Після втечі з України третій президент осів у РФ. Москва, Ростов-на-Дону – адвокат, який захищає інтереси політика-втікача, стверджує, що в ГПУ є відомості про те, де проживає Янукович. В Україні проти нього відкрито п'ять кримінальних справ. Дати свідчення екс-президент готовий, але тільки у випадку, якщо слідчі приїдуть до нього. На батьківщину повертатися боїться. 25 липня 2015-го Печерський суд Києва дозволив заочно судити Януковича. Винесення заочного вироку дозволить конфіскувати його майно як в Україні, так і за кордоном.

Віталій Захарченко

Екс-міністр внутрішніх справ разом із сім'єю з лютого 2014-го живе в Москві. В Україні проти нього відкрито три кримінальні справи. Його вважають причетним до вбивств людей на Майдані, викрадення секретаря предстоятеля УПЦ (МП) Олександра Драбинка і підозрюють у незаконному привласненні 1,2 млн грн від конвертцентрів. Сам Захарченко категорично відкидає всі звинувачення, але в Україну зі зрозумілих причин не збирається. Він уже отримав російський паспорт і влаштувався працювати у комітет держдуми РФ з питань власності.

Андрій Клюєв

Клюєва називають одним зі ймовірних організаторів розгону студентів на Майдані, саме йому в лютому 2014-го було доручено проводити переговори з опозицією, саме він допомагав Януковичу залишити Україну. Наприкінці лютого ГПУ зажадала затримати колишнього голову Адміністрації Президента і РНБО, але Клюєв зник. У березні 2014 року Євросоюз і Канада оголосили, що Андрій Клюєв і його брат Сергій перебувають у списках високопосадових українських чиновників, проти яких запроваджуються фінансові санкції. Зараз Андрій Клюєв, як і багато його соратників, живе в Москві.

Сергій Льовочкін

Один з небагатьох представників режиму Януковича, які залишилися в Києві. Від екс-президента він спробував відмежуватися ще до початку активних подій на Майдані. Проте загроза кримінального переслідування висить над Льовочкіним, як і над іншими представниками Партії регіонів. Його вважають одним з організаторів розгону студентів. У жовтні 2014-го Льовочкін пішов на парламентські вибори у списках Опозиційного блоку і став народним депутатом VIII скликання.

Андрій Портнов

За часів Майдану поряд з Клюєвим входив до групи з врегулювання кризи. Наприкінці лютого залишив Україну і тепер постійно живе в Москві, де створив адвокатську фірму АП груп. У березні 2014-го був оголошений у розшук як людина, підозрювана у причетності до масового розстрілу людей на Майдані. Також ГПУ пов'язала його ім'я з розкраданням землі та об'єктів нерухомості в Межигір'ї і легалізацією коштів. Але Портнов відстояв свою невинність у суді – і київська, і європейська феміди визнали недостовірною інформацію, оприлюднену ГПУ. Наприкінці 2014-го він заявив про намір повернутися в Україну.

Микола Азаров

20 січня 2015 року колишнього прем'єр-міністра України, який після втечі з країни живе в Москві, заочно заарештував Печерський суд Києва. Його звинувачують за стандартними для чиновників режиму Януковича статтями – зловживання службовим становищем і привласнення державних коштів. Ще одна кримінальна справа в послужному списку Азарова стосується так званого Комітету порятунку України, який він створив у Москві разом з екс-регіоналами Володимиром Олійником та Ігорем Марковим. У СБУ вважають, що політики публічно закликають до захоплення влади в Україні.

Олена Лукаш

Під час Майдану вона звинувачувала опозицію в ескалації насильства, а демонстрантів називала екстремістами. З політичної орбіти Лукаш зникла відразу після втечі Януковича. Потім була вимога ГПУ заарештувати екс-міністра, фінансові санкції й оголошення в розшук. 5 листопада 2015 року СБУ відзвітувала про «блискучу спецоперацію» із затримання колишньої чиновниці. Щоправда, сама вона стверджує, що з Києва не їхала, вела звичайний спосіб життя і співпрацювала зі слідством. Лукаш звинувачують у розкраданні державних коштів та службовому підробленні. За рішенням суду була звільнена під заставу 5 млн грн.

Олег Калашников

У кінці 2013-го – на початку 2014-го був одним з організаторів так званого Антимайдану в Маріїнському парку Києва. Після зміни влади активну політичну діяльність фактично припинив. 15 квітня 2015 року Калашников був убитий з вогнепальної зброї біля власної квартири в Києві. Родичі загиблого політика розповідали про загрози, які надходили на його адресу через політичні погляди Калашникова. Наприклад, через заклик широко відзначати 70-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Михайло Добкін

Один з найбільш категоричних противників Євромайдану, який закликав знищувати маніфестантів, організатор «з'їзду південно-східних регіонів». Як не дивно, Добкін залишився в Україні. На його будинок і партійний офіс неодноразово здійснювалися напади, сам він встиг посидіти в СІЗО (скільки кримінальних справ відкрито на нього, Добкіну сказати важко). І, тим не менш, продовжує займатися політичною діяльністю і навіть балотувався від Партії регіонів на дострокових президентських виборах, але набрав лише 3% голосів. Сьогодні Добкін – народний депутат, член фракції Опозиційного блоку і віце-прем'єр так званого опозиційного уряду.

Слідами президента

17 листопада силовики оприлюднили повний звіт щодо майже дворічного розслідування подій, що відбувалися на Майдані в кінці 2013 року

У ГПУ стверджують, що розпорядження про розгін активістів Євромайдану в ніч на 30 листопада 2013 року давав безпосередньо президент Віктор Янукович.

«Як встановлено слідством, рішення про розгін Майдану приймалося безпосередньо колишнім президентом країни. Доручення на реалізацію цього плану було дано колишньому міністру внутрішніх справ України Віталію Захарченку та секретарю Ради національної безпеки й оборони Андрію Клюєву», – заявив начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління ГПУ Сергій Горбатюк.

Також у прокуратурі назвали підозрюваних у подіях на Банковій 1 грудня 2013 року. Серед них – Янукович, екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, його заступник Сергій Ратушняк, керівник міліції Києва Петро Федчук.

Слідством встановлено, що 1 грудня співробітниками Беркута і Внутрішніх військ жорстоким чином були побиті 41 учасник мирної акції протесту і 25 журналістів. Двоє людей отримали тяжкі тілесні ушкодження, 12 – середньої тяжкості, 36 – легкі тілесні ушкодження.

Межигір'я і Ко

Прокуратура повернула у держвласність 17,5 га землі екс-президента в Сухолуччі вартістю понад 7 млн ​​грн. Повернули державі й ділянку землі резиденції Януковича Синьогора в Івано-Франківській області. А ось будинок на Оболонській набережній, який також приписують політику-втікачу, виставлений на продаж за $ 1,3 млн.

Що стосується Межигір'я, то його майбутнє залишається туманним. Його ніяк не вдається повністю націоналізувати, бо об'єкт має борги перед державою. Межигір'ям фактично ніхто не керує, а ті, хто поставлений за ним стежити, не мають ніякого юридичного статусу.

Перейти у власність держави Межигір'я могло ще в лютому-березні 2014 року. Тоді Верховна Рада прийняла закон про націоналізацію резиденції, а Кабінету Міністрів слід було розглянути це питання протягом десяти днів, після чого мала бути проведена інвентаризація наявного на території майна. Тоді цього не сталося, не сталося і пізніше. На сьогоднішній день об'єкти, розташовані на цій землі, як і раніше, перебувають у власності ТОВ Танталіт, що належить бізнесменові, братові колишнього глави Адміністрації Президента Януковича Сергію Клюєву.

Чужий гаманець

Що стосується грошей Януковича і його сім'ї, то слідчі МВС заарештували 2,6 млрд грн на депозитних рахунках фізичних та юридичних осіб ПАТ Всеукраїнський банк розвитку (ВБР), що належить Олександру Януковичу. З цієї суми, за словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, 12 млн грн належать особисто синові президента-втікача.

Влітку 2014 року Генпрокуратура наклала арешт на особисте майно Олександра Януковича на суму майже 97 млн ​​грн і на цінні папери вартістю 1,2 млрд грн. Януковичу-молодшому інкримінують ухиляння від сплати податків. У травні поточного року виявилося, що з цінних паперів знято арешт. У ГПУ роз'яснили, що, оскільки мета арешту (конфіскація майна обвинуваченого за вироком суду і повернення його в дохід держави) не була досягнута, за клопотанням прокуратури арешт на акції був накладений повторно.

У квітні 2015 року в ГПУ заявили, що Віктор Янукович не мав рахунків за кордоном, виведення коштів він здійснював через так звану Сім'ю. 28 липня генпрокурор Шокін назвав суму заблокованих за кордоном активів екс-чиновників- втікачів – близько $ 100 млн.

У жовтні міністр юстиції Павло Петренко заявив, що Кабінет Міністрів заблокував на рахунках в українських банках $ 1,4 млрд, що належать компаніям, близьким до оточення колишнього президента.

Але для того щоб повернути ці кошти в бюджет, потрібно провести ще цілу низку процесуальних дій, визнають у Мін'юсті і МВС.

За справу

Проти Януковича порушено п'ять кримінальних справ. Його підозрюють у незаконному заволодінні коштами державного бюджету, причетності до злочинів під час Майдану. Також Янукович підозрюється у створенні злочинної організації, заволодінні лісовими угіддями в Сухолуччі і резиденції Межигір'я. П'ята справа стосується корупційних схем в Укртелекомі.

28 липня 2015 року Печерський суд дозволив заочно судити Януковича, що дало б можливість конфіскувати активи екс-президента, але він оскаржив це рішення в Європейському суді. До тієї ж інстанції звернувся й Олександр Янукович – він вимагає від України компенсацію за ВБР у розмірі ринкової вартості банку.

ВБР був визнаний неплатоспроможним у зв'язку з введенням санкцій проти його власника. Згодом його купила компанія Екосіпан, контрольована власником мережі Ельдорадо Віктором Поліщуком.

Розслідування в цифрах

Проведено:

ГПУ перевіряє законність дій і рішень більш ніж 200 працівників органів внутрішніх справ, 80 прокурорів і 100 суддів. На лаві підсудних опинилися 25 осіб

Справи чотирьох керівників Беркута, яких звинувачують у силовому розгоні Майдану 30 листопада 2013 року, направлено до суду

***

Цей матеріал опубліковано в №46 журналу Корреспондент від 20 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.