Дохід в обхід. Як українські виробники реагуватимуть на російське ембарго

У разі введення Росією ембарго українські виробники або відмовляться від цього ринку, або експортуватимуть у РФ через Білорусь.

Наприкінці листопада в українсько-російській торговельній війні почався період різкого загострення, пише Андрій Свирид у №47 журналу Корреспондент від 27 листопада 2015 року. Забороняти ввезення українських товарів на свою територію наша північна сусідка почала ще у 2013 році. Тоді «під гарячу руку» в різний час потрапляли майже всі продовольчі товарні групи – кондитерка, молочні та м'ясні продукти, овочі та фрукти тощо.

У більшості випадків російська сторона мотивувала заборону неналежною якістю і небезпечністю української продукції. Але в Україні вважали, що це не більше ніж економічний шантаж влади РФ, спрямований на те, щоб натиснути на офіційний Київ і не допустити євроінтеграції нашої країни.

І ось 18 листопада міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв заявив про рішення уряду ввести продуктове ембарго щодо України з 1 січня 2016 року.

«Оскільки Україна приєдналася до санкцій проти Російської Федерації – економічних, фінансових, – ми прийняли рішення про введення захисних заходів у вигляді продовольчого ембарго», – не став приховувати Улюкаєв.

Прем'єрська сварка

Коротку заяву Улюкаєва на наступний день значно розширив російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв.

«Ми відтермінували введення цих санкцій тільки тому, що наші уряди (РФ і України) перебувають на переговорах за участю Європейського союзу з адаптації підключення України до зони вільної торгівлі ЄС. Ми домовилися з європейцями, що ми рік будемо працювати. Зараз ця робота завершується. Результат роботи – зеро, нуль, нічого поки що немає», – констатував він.

Навіть більше, за словами Медведєва, ймовірність досягнення прийнятних для всіх сторін домовленостей з цього питання є вкрай низькою. Проте російська сторона згодна «сумлінно чекати» аж до 1 січня 2016 року. А там уже поминайте, як звали.

Втім, наш прем'єр-міністр теж за словом у кишеню не поліз.

«Російські погрози про введення ембарго проти українських товарів з 1 січня отримають аналогічну, дзеркальну відповідь української влади», – заявив Арсеній Яценюк на позачерговому засіданні уряду 23 листопада. «На кожне російське рішення про встановлення ембарго проти України буде аналогічне українське рішення про встановлення ембарго проти Росії», – пригрозив він.

Про те, що сторони поки що не бажають домовлятися, свідчить і те, що обидва прем'єри зайнялися підрахунком збитків. За оцінками Яценюка, через російське торгове ембарго українські експортери втратять у 2016-му близько $ 600 млн

Про те, що сторони поки що особливо не бажають домовлятися, свідчить і те, що обидва прем'єри зайнялися підрахунком збитків від майбутніх торговельних обмежень. За оцінками Яценюка, через російське торгове ембарго українські експортери втратять у 2016-му близько $ 600 млн.

«Нагадаю, що ми скоротили залежність України від російського ринку втричі. Якщо три роки тому така залежність була в середньому 35%, то сьогодні наша залежність – 12,5%», – заспокоїв прем'єр.

А ось за оцінками Медведєва, «збитки української економіки досить значні».

«Деякі українські колеги їх підраховують «на коліні», називають якісь цифри. Я думаю, що їх досить складно підрахувати. Навіть незважаючи на зменшення товарообігу між РФ й Україною, це все одно сотні і сотні мільйонів доларів. Як мені видається, ці продукти харчування – їх як мінімум не чекають в одному місці – в Євросоюзі», – уїдливо зауважив Медведєв.

Білоруський сценарій

Арифметику підрахунків українського прем'єра пояснили у вітчизняному Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Там прогнозують, що саме по собі ембарго на експорт українських товарів з російського списку санкцій (туди ввійшли всі види м'ясомолочної і плодоовочевої продукції) потягне за собою збитки в розмірі $ 140-205 млн.

РФ ліквідовує ще й режим пільгової торгівлі з Україною відповідно до угод СНД і вводить на інші українські товари звичайні мита

При цьому РФ ліквідовує ще й режим пільгової торгівлі з Україною відповідно до угод СНД і вводить на інші українські товари звичайні мита. Це введення митних тарифів на нашу продукцію, у свою чергу, коштуватиме експортерам ще $ 167-239 млн.

«Зараз ми закінчуємо міжвідомчий аналіз можливих подальших обмежень нашого експорту товарів до РФ та інших можливих обмежень. Результати такої роботи ляжуть в основу подальших дій та рішень Кабінету Міністрів України. Попередньо моя пропозиція КМУ полягає ось у чому. У разі якщо один торговий партнер виходить з преференційного режиму торгівлі і додатково вводить ембарго з порушенням усіх принципів міжнародного торгового права, інший партнер, відповідно, не може надалі продовжувати сумлінно працювати в цьому режимі», – заявила торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку Наталія Микольська.

Іншими словами, пропозиція відомства зводиться до введення відповідних дзеркальних заходів у вигляді можливого ембарго і встановлення митних зборів.

Також Микольська нагадала, що наприкінці жовтня Україна подала скаргу до Світової організації торгівлі проти Росії з приводу торговельних обмежень щодо українських вагонів і стрілочних переводів. Вона наголосила, що це стало першою з претензій, які зараз готує українська сторона до СОТ.

Зважаючи на історію російських заборон, більшість українських виробників уже самі відмовилися від ризикованого і непрогнозованого ринку РФ

Потрібно сказати, що, незважаючи на майбутні втрати в сотні мільйонів доларів, опитані Корреспондентом експерти українського сільгоспринку дивляться в майбутнє зі стриманим оптимізмом. Зважаючи на історію російських заборон, більшість українських виробників уже самі відмовилися від ризикованого і непрогнозованого ринку РФ.

«З імплементацією всіх необхідних у рамках асоціації з ЄС документів щодо якості випущеної українськими підприємствами продукції, нашим виробникам буде набагато легше виходити на інші, не тільки європейські ринки. Ринок Росії для більшості став перегорнутою сторінкою, повертатися до якої експортери вже не хочуть», – вважає керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник.

Крім того, на думку експерта аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Олександри Ковальчук, вже наявний досвід роботи російського ембарго на європейські продукти харчування дозволяє припустити, що й українське продовольство потраплятиме на ринок РФ у вигляді реекспорту через ту саму Білорусь.

«Ми не виключаємо такого сценарію для українських агровиробників. Чи доречно нагадувати про «виробництво» морепродуктів і хамону в Білорусі у 2014 році? Також успішним варіантом ввезення продовольчих товарів до РФ був нібито їхній транзит через саму Російську Федерацію в країни Середньої Азії, які так і не доїжджали до свого фінального пункту призначення, а отже, продавалися на російській території», – каже Ковальчук.

За словами експерта, швидше за все, для українських виробників буде економічно вигідно експортувати через Білорусь фрукти, ягоди і, можливо, ранні овочі. А напрацювання таких схем – лише питання часу.

***

Цей матеріал опублікований в № 47 журналу Корреспондент від 27 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.