До чого приведе російсько-турецький конфлікт

Гекхан Бачик, професор політики Анатолійського інституту в Туреччині, поділився думками щодо конфлікту між РФ і Туреччиною.

Матеріал розміщено у №48 журналу Корреспондент від 4 грудня 2015 року.

1. Країни дійшли до повноцінного дипломатичного конфлікту дуже різко. Чи означає це, що він зрів давно?

- Так, Анкара була незадоволена початком активних дій Росії в Сирії вже давно. З двох причин. По-перше, це позбавляло Туреччину ексклюзивності на війну з ІДІЛ. Справа в тому, що майже рік турецькі війська були рушійною силою міжнародної коаліції проти терористів. А тепер Москва намагається витіснити Анкару з цієї позиції. По-друге, багато хто в Туреччині вважає, що РФ допомагає утриматися при владі режиму Башара Асада. А в Анкарі вже багато років домагаються його падіння. Тому відносини між країнами непомітно почали псуватися.

2. Тоді чому ще кілька тижнів тому Володимир Путін казав, що Анкара і Москва – стабільні партнери?

- Туреччина і Росія є торговими партнерами, але належать до протилежних таборів у питаннях політичної долі України та Сирії. Двосторонні відносини між країнами – дуже чутлива і крихка річ. Цей інцидент негативно позначиться на туризмі, енергетиці і торгівлі, а також на зусиллях, які обидві країни вживають щодо Сирії. Хоча ще пару місяців тому здавалося, що Москва і Анкара – надійні партнери.

Я навіть не кажу про ідею будувати газопровід Турецький потік, яка поки що так і не реалізована. Нещодавно прем'єр Реджеп Ердоган приїжджав до Москви на відкриття нової мечеті. Тепер країни не можуть показати, що відносини залишилися незмінними. Вони готові ввести торговельну блокаду і припинити інвестиційні проекти. Хоча раніше здавалося, що це неможливо.

3. Чи може Туреччина закрити Босфор і Дарданелли для російських суден?

- Цього точно не трапиться. Згідно з конвенцією в Монтре 1936 року, Анкара не може перешкоджати судноплавству по каналах. Тільки у разі початку відкритої агресії проти Туреччини це гіпотетично можливо. Але я впевнений, що цього не буде. Навіть більше, зараз Москва діє в односторонньому порядку: ввела санкції проти турецьких товарів, звинуватила Анкару в підтримці ІДІЛ та купівлі нафти у неї, заморозила спільні проекти. Туреччина поки явно не хоче проявляти агресію.

4. Чим може закінчитися цей інцидент і дипломатична війна?

- Думаю, інцидент зі збитим бомбардувальником для правителів Туреччини та Росії не матиме особливих наслідків. Вони розуміють, що ніхто не стане починати конфлікт через це. Але існує інша небезпека. Протистояння в Сирії вже давно стало аналогом серіалу, який ніколи не закінчиться. Цей конфлікт розвивається по спіралі.

5. Чи зможуть уряди контролювати ситуацію у відносинах між країнами?

- Ще рік тому ніхто не міг собі уявити, що Туреччина здатна збити російський літак. Тепер це реальність. Поступове зав’язування Анкари в сирійській війні починає змінювати наше суспільство і робить його більш уразливим до зовнішніх загроз. І це погано для нашої країни.

З другого боку, Путін не може ігнорувати телевізійну істерію в Росії після цього інциденту. А вона тільки наростатиме. І тоді обом лідерам потрібно буде стримувати свої народи. Хоча набагато простіше піти у них на поводу – і тоді ситуація розвиватиметься непередбачувано.

***

Цей матеріал опублікований в № 48 журналу Корреспондент від 4 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.