Огляд західної преси: що чекає Донбас в 2016

Сценарії для Сходу України, заборона "Іронії долі" і як заробити в Росії в кризу, в дайджесті іноземних ЗМІ.

Як будуть розвиватися події на Донбасі - Focus
У 2016 році конфлікту на Сході України, який привів не тільки до відділення від України Криму і територій так званих Луганської та Донецької "народних республік", але й до фундаментальної кризи у відносинах між Росією, з одного боку, та Євросоюзом, НАТО і низкою інших держав - з іншого, піде вже третій рік.

Станом на кінець 2015 року схоже на те, що режим припинення вогню в майбутньому все ж таки можливий, вважає експерт Інституту євро-атлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд..

Скрытая интервенция России в Украине продлится еще несколько лет, и нельзя исключать, что она в сегодняшней или какой-либо иной форме может перекинуться на другие регионы Украины

З цієї причини заморожування "нинішньої конфронтації на Донбасі за прикладом заморожених конфліктів у непідконтрольних Молдавії Придністров'я, а також у непідконтрольних Грузії Абхазії та Південної Осетії можна вважати успіхом", вважає Умланд.

"Що ж стосується повернення Криму до складу України, то, якщо воно можливе, хіба що в дуже віддаленій перспективі", - прогнозує експерт.

Захід поки що відмовляється від введення серйозних обмежень на імпорт з Росії, зокрема на ввезення сировини і особливо енергоносіїв.

Брюссель не йде на такі санкції: Євросоюз зміг би перенести ембарго на імпорт нафти з Росії, але для російської економіки наслідки виявилися б руйнівними.

"Враховуючи високу значимість української авантюри для легітимності політичного керівництва Росії варто очікувати, що теперішні західні санкції не допоможуть домогтися зміни її політичного курсу", - констатує Умланд.

Через недостатнє бажання європейських країн посилити режим санкцій слід виходити з того, що Москва продовжить сьогоднішню політику в Криму і на Донбасі.

Хто в Росії заробляє в кризу - Frankfurter Allgemeine
Економічна криза в Росії приносить компаніям чимало проблем, але труднощі - аж ніяк не у кожної фірми.

Так, слабкий рубль - а його слабкість обумовлена ​​низькою ціною на головний експортний товар Росії нафту, яка подешевшала з 110 до 40 доларів за барель, - допомагає дещо компенсувати доларові втрати при продажу нафти.

Оскільки більша частина витрат оплачується в рублях, бізнес-показники і справи на московській біржі у російських нафтовидобувних компаній йдуть краще, ніж передбачалося: наприклад, акції "Роснефти" з початку зросли на чверть, а другої за величиною компанії "Лукойл" - на 4 %".

Незважаючи на чутливе скорочення обороту в перші дев'ять місяців 2015 року, обом компаніям все ж таки вдалося отримати прибуток - у "Роснефти" він склав 4,3 млрддоларів, у "Лукойлу" - 2,3 млрд.

І, хоча нафта подешевшала, компанії не пішли на скорочення видобутку: Росія видобуває 10,8 млн тонн нафти на день, що є рекордом з часів розпаду Радянського Союзу.

Виробники продуктів харчування виграють від протекціонізму: Кремль заборонив ввезення європейських, а після військового інциденту і турецьких фруктів і овочів.

І хоча подорожчання б'є по кишені населення, компанії, які раніше були неконкурентоспроможними, тепер потирають руки, наприклад, акції російського холдингу "Росагро" подорожчали з початку року на 160%.

Також виграв від кризи і найбільший російський авіаперевізник "Аерофлот".

Падіння рубля, зрозуміло, призвело до серйозного подорожчання доларових витрат російських авіакомпаній, будь то ціна на гас або лізинг іноземних літаків.

Через ці фактори цієї осені збанкрутувала друга за величина російська авіакомпанія "Трансаеро".

Але від цього виграв "Аерофлот": з початку жовтня його акції зросли майже на дві третини, він частково покрив втрати від української кризи. Крім цього, "Аерофлот" забрав собі всі найприбутковіші напрямом "Трансаеро" і, скориставшись своєю більш сильною позицією на ринку, підняв ціни.

Хто виграє суперечку про "борг Януковича" - Deutsche Welle
Україна не здійснила платіж за облігаціями на суму в 3 млрд доларів, які Росія придбала в 2013 році на кошти Фонду національного добробуту.

Київ увів мораторій на виплату Росії цих грошей, і Кремль планує стягнути з України саму суму боргу і штрафи за прострочені виплати через суд.

Шанси домогтися рішення суду на свою користь у Росії «дуже великі», вважає керівник практики вирішення спорів в інвестиційно-фінансовій компанії «Горизонт Капітал» в Москві Василь Іцков.

Він нагадав, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) визнав борг Києва перед Москвою суверенним, а не комерційним, тому правила реструктуризації українських боргів, на які погодилися комерційні кредитори (списання 20 відсотків заборгованості і продовження терміну погашення на чотири роки), для Москви не діють.

Гроші, надані Росією Києву, - незвичайний за міжнародними стандартами кредит, оскільки його форма не відповідає змісту, зазначає запрошений старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки імені Петерсона у Вашингтоні Анна Джелперн.

У кінці 2013 року російський президент Володимир Путін пообіцяв тодішньому президенту України Віктору Януковичу кредит у розмірі 15 млрд доларів, які Київ повинен був отримати через розміщення єврооблігацій. Спірні 3 млрд доларів стали першим траншем цієї позики.

На думку Джелперн, надані Києву 3 млрд доларів вважаються нелегітимним, або, як його часто називають, «одіозним» боргом, тобто, залученими деспотичним режимом і невикористаним для потреб населення.

В связи с этим лондонский суд может признать облигационный выпуск недействительным, предполагает она

Враховуючи напружені відносини Росії із Заходом, на рішення міжнародного суду дійсно може вплинути політичний фактор, вважає Іцков з «Горизонт Капіталу».

На думку професора права в Університеті Дьюка в США Міту Гулаті, чиї слова наводить агентство Bloomberg, рішення суду може виявитися не на користь Росії, якщо суддя встановить, що у Москви були плани щодо анексії Криму ще до того, як були оформлені документи за облігаційною позикою Києву.

Проте Майкл Вайбель, професор міжнародного права в Кембриджському університеті, вважає, що Росія може представити в суді «досить переконливу аргументацію». Дуже малоймовірно, що фактор Криму якось вплине на рішення суду, вважає експерт.

Що буде з "Іронією долі" в Україні - The Guardian
Можлива заборона на показ популярного радянського фільму в Україні викликала тривогу серед тих, хто любить дивитися його щороку в свята.

"Іронія долі" опинилася під загрозою заборони, тому що одна з актрис, голос якої звучить за кадром, була включена в список діячів культури, що становлять загрозу національній безпеці країни через її підтримку російської анексії Криму.

Тим часом режисер цієї картини Ельдар Рязанов, який недавно помер, відкрито критикував недавні дії російського уряду.

Міністерство культури України склало великий список акторів, які, як видається, загрожують національній безпеці країни через їхні політичної позиції, включаючи Жерара Депардьє.

Їм заборонили в'їзд в Україну, і нові фільми з їхньою участю не отримають там прокатні ліцензії. Однак закон допускає двояке тлумачення того, чи можна показувати старі фільми, що вже мають ліцензії.

Напередодні новорічних свят було зазначено, що "Іронія долі", швидше за все, стане жертвою заборони, хоча відповідного офіційного оголошення поки не зроблено.

"Заборона підриває основи здорового глузду", - йдеться в заяві "Опозиційного блоку", що збирається оскаржити цю міру в суді.

Партія пообіцяла "зробити все, щоб плани новоявлених діячів від культури не здійснилися".

"Якщо їх не зупинити, то, не рівна година, і вітчизняні культуртрегери доберуться до заборони Діда Мороза, звинувачуючи його у співпраці з країною агресором - адже його участь на новорічній ялинці в Кремлі незаперечна", - цитує видання заяву партії.