Планета песимістів. Які загрози чекають на світ у 2016-му
Які лиха і кризи може принести світовій політиці 2016 рік.
На початку 2015 року аналітики Інституту Брукінгса прогнозували початок війни в Малі, завершення конфлікту в Сирії і новий формат мирних переговорів з приводу України, пише Павло Сивокінь у №51 журналу Корреспондент від 25 грудня 2015 року. Але нічого цього не сталося. Тоді багатьом бачилося, що світ поступово переживає формування нового порядку і найпесимістичніші сценарії вже неможливі.
Але раптово ІДІЛ стала глобальною проблемою, а вступ Росії у сирійський конфлікт спровокував масовий наплив мігрантів до Євросоюзу, який загрожує привести до краху ЄС.
При цьому навіть світова економіка, яка трохи відновитися після кризи 2008 року, може знову опинитися під ударом. Цього разу – з боку Китаю, який зіткнувся з великими викликами і поки що не поспішає вирішувати їх.
Тому в останні роки прогнози майже ніколи не збуваються, а виборці у стабільних країнах починають вірити популістам, які обіцяють їм владу над світом і колишню велич. Значна частина аналітичних компаній не стали робити глобальних прогнозів на 2016-й, оскільки вони можуть застаріти ще до публікації.
І все-таки Корреспондент зібрав кілька найнебезпечніших сценаріїв, які загрожують світу в наступному році.
Великобританія залишає ЄС
У травні консервативна партія Великобританії під керівництвом Девіда Кемерона перемогла на парламентських виборах, бо пообіцяла провести референдум щодо подальшого перебування країни в ЄС. І це голосування має пройти не пізніше грудня 2016 року.
Зараз експерти оцінюють шанси на те, що британці висловляться проти Євросоюзу, у 40%. Але з часом ситуація може змінитися. Якщо Англія таки наважиться залишити ЄС, це загрожує запустити ланцюгову реакцію розпаду для всього союзу. Адже деякі держави на півдні і сході континенту вже тривалий час говорять, що незадоволені політикою Брюсселя.
Криза біженців тільки посилила проблему. У тій же Британії не бажають приймати у себе мігрантів із Сирії і виконувати вимоги ЄС. Вихід Британії з ЄС стане ударом і по економіці союзу, оскільки з великих європейських держав тільки Британія і Німеччина змогли подолати рецесію.
Поки що британці впевнені, що краще залишатися в ЄС, хоча і розраховують отримати певні пільги від свого особливого статусу – мова йде про закриття кордонів для мігрантів або про незалежність британського фінансового сектора. Але уніфікація ЄС вимагатиме прибрати ці перепони на шляху загального злиття, тому жителі держави можуть зважитися на незалежність.
А головне – в цьому випадку Лондон вже ніколи не пустять назад у Європу. Адже це рішення може створити прецедент: ще жодна країна не залишала ЄС. Це підірве стабільність Євросоюзу і зробить його непотрібним.
Дональд Трамп – президент США
Мільярдер Дональд Трамп ще у 2012 році заявляв, що не проти поборотися за посаду президента США. Але тоді республіканська партія зробила ставку на Мітта Ромні, який з тріском програв чинному президентові Бараку Обамі. Багато республіканців повірили, що Обама виграв завдяки своїй харизмі та бляклому іміджу Ромні.
Тому тепер шоумена Трампа підтримує не така вже й маленька частина республіканської партії. Якщо до початку кампанії багато хто вважав його забавним телемагнатом, здатним привнести у виборчу гонку більше життя, то тепер усе стає не так просто.
Трамп заявив, що готовий заборонити в'їзд у країну мусульманам і домовитися з Росією. Його передвиборча кампанія побудована на гаслі Зробимо Америку сильною знову. І це дивно нагадує політику Володимира Путіна, завдяки якій Росія ось уже котрий рік «встає з колін».
Експерти вважають, що американці втомилися від стандартних політиків і можуть звернутися до Трампа, який пообіцяє їм більше популістських гасел, не замислюючись над тим, як саме буде їх виконувати. Для багатьох слабкі позиції Білого дому у світі стали приводом для сорому, і Трамп обіцяє реалізувати їхні мрії.
У нього на шляху тільки дві перепони. Перша – це провідний кандидат демократів Хілларі Клінтон, яка вже багато років іде до найвищої посади. Але на момент виборів їй буде 69 років, і молоді виборці поки що не надихнулися її кампанією.
Друга заковика – спонсори республіканців, які не рвуться називати Трампа своїм кандидатом і можуть вибрати когось менш вибагливого. Але, незважаючи на все це, популярність шоумена у США зростає.
Клімат теплішає на 2 ºС
У 1816 році внаслідок катастрофічного виверження вулкана в Індонезії середня світова температура впала на 2 ºС. Це здається невеликим показником, але саме тоді Європа і Північна Америка пережили рік без літа, коли сніг випадав уже в серпні, а бурі мучили обидва материки.
У 2016-му все може повторитися, але вже з іншим знаком: світова температура різко зросте на 2 ºС. Для багатьох країн це може означати рік без зими, адже глобальне потепління не приводить до більш спекотного літа, але змінює погоду взимку.
Це також означає, що система штормів і ураганів у Європі й Америці буде стрімко змінюватися. Сезон торнадо у США може початися значно раніше, а бурі стануть набагато більш руйнівними.
Експерти прогнозують неминуче зростання температури до 2100 року, якщо викиди парникових газів не почнуть знижуватися вже зараз. Це призведе до повного танення льодів на Північному полюсі, затоплення острівних держав у Тихому океані і значного розширення пустелі Сахара. Також підвищення температури призведе до тотальної нестачі прісної води, яку зараз вже відчувають деякі регіони Африки.
Незважаючи на підписаний у Парижі кліматичний договір, країни не горять бажанням скорочувати свої викиди вуглекислого газу в атмосферу, оскільки міжнародна система контролю все ще не сформована. А отже, глобальне потепління, яке здавалося таким далеким, загрожує настати у будь-який момент.
ІДІЛ завойовує Близький Схід
Для того щоб Ісламська держава Іраку й Леванту (ІДІЛ) стала господарем більшої частини Близького Сходу, достатньо, щоб міжнародна коаліція нічого не робила. Удари російської авіації поки тільки вносять у ситуацію в Сирії хаос – а він саме і потрібен ісламістам. Вони намагаються зміцнитися на територіях, захоплених влітку у сил президента Башара Асада, і створити там систему управління.
Але сама суть ІДІЛ має на увазі постійну експансію. І тому експерти чекають, що навесні вони почнуть наступ на південь, щоб захопити частину Іраку і вийти на кордони з Іраном. Потім потрібно буде рухатися в бік Сирії та Йорданії, яка останнім часом посилено нарощує чисельність своїх військ на кордонах.
Крім того, військові, придушивши ісламістів у Єгипті, визнають, що там зростає популярність радикального ісламу. А отже, все може закінчитися черговими протестами, а то й повстанням. Поступово ісламізм і доктрина терористів стають все більш популярними і в регіонах Екваторіальної Африки, де впливові угруповання присягають на вірність ІДІЛ і відправляють до Сирії своїх бійців.
Тому, щоб не допустити подальшого просування ісламістів, міжнародна коаліція повинна почати діяти і створити спільний фронт проти них. Якщо цього не трапиться, ситуація виявиться непередбачуваною, а остання глобальна війна, передвіщена пророком Мухаммедом, стане набагато ближче.
Економіка Китаю падає
Криза на фондових ринках Піднебесної в серпні, коли індекси за кілька днів впали на 300%, налякала інвесторів не на жарт. Багато з них казали, що починається друга хвиля економічної кризи і потрібно до неї приготуватися.
Щоправда, ситуація швидко вирішилася. Стало зрозуміло, що фондовий ринок там залежний від держави. І поки економіка розвивається нормальними темпами, ніякі обвалення йому не загрожують.
Але економіка КНР вичерпує можливості наявної системи. Орієнтація на експорт уже не рятує країну від невисокого внутрішнього попиту і потреби проводити масштабні реформи.
Цілі провінції країни можуть оголосити дефолт, оскільки виявляться нездатними повернути проблемні кредити без допомоги центру. На глобальному рівні перехід від експорту до внутрішнього споживання неминуче приведе до падіння темпів економічного зростання, а можливо, і до кризи.
Масштабна економічна криза в Китаї загрожує спровокувати і політичні заворушення. Особливо після того як глава країни Сі Цзіньпін зосередив у руках забагато влади, чим дуже незадоволені партійні функціонери. А нова криза і заворушення в КНР негайно вдарять по світовій промисловості.
***
Цей матеріал опублікований в № 51 журналу Корреспондент від 25 грудня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.