Огляд ІноСМИ: Зміни в політиці РФ на Донбасі
Корреспондент.net,
8 січня 2016, 10:48
💬
0
👁
2010
Головні проблеми 2016 року, тактика Кремля на Донбасі та майбутнє ООН - у дайджесті іноземної преси.
Головні потрясіння і виклики 2016 року - The Financial Times
Недавня історія свідчить, що головними подіями року стають великі несподіванки і раптові зрушення.
Найбільш імовірне місце для несподіванок у 2016-му - Китай. Один з ключів до успіху Китаю за останні 25 років в тому, що уряд робить економіку цікавою, а політику - нудною. Але в новому році можлива зміна.
Зараз зростає ймовірність того, що китайському уряду чинитимуть опір народ або деякі групи, які побоюються поточної антикорупційної кампанії. Розумно припустити, що президент Китаю Сі всидить у своєму кріслі. Але якщо його становище похитнеться, експерти негайно роз'яснять, чому це було очевидно.
У США обрання Хілларі Клінтон на президентський пост означатиме спадкоємність. У шанси Трампа не вірить майже ніхто з експертів, але, можливо, зліт Трампа - це симптом якихось фундаментальних змін, що відбуваються у США.
Фото EPA
У Європі великою несподіванкою стало б голосування британців за вихід з ЄС всупереч здоровому глузду.
На цей момент нелегко рекламувати ЄС. Він переживає економічні труднощі і політичний розкол, не може домовитися про стратегію щодо біженців і мігрантів, які прямують до Європи.
Якщо у 2016 році наплив біженців не ослабне або навіть посилиться, то це стане загрозою для становища канцлера Меркель і ще сильніше роз'єднає Німеччину з її європейськими партнерами.
Чи можливі у 2016 році позитивні несподіванки? Цілком імовірні серйозні військові поразки ІДІЛ хоча б в Іраку і Сирії, у Лівії і взагалі в Північній Африці його експансія може продовжитися.
Але є й погана новина: якщо ІДІЛ потіснять у його осередді, у нього буде більше стимулів для відповідних ударів у формі терактів у Європі. На жаль, терористична загроза - єдина сфера, де в цьому році слід робити ставку на безперервність.
Як змінилася політика Путіна щодо Донбасу - Newsweek
26 грудня російський президент Володимир Путін призначив одного зі своїх близьких, довірених помічників, Бориса Гризлова, представником РФ у тристоронній Контактній групі з врегулювання ситуації в Україні, яка уклала дві мінські угоди щодо Донбаського регіону України у вересні 2014-го і лютому 2015 року.
Політичний "важковаговик" Гризлов прийшов на зміну послу "легкої ваги", Азамату Кульмухаметову, який обіймав цю посаду з квітня. Його призначення розглядалося як спроба применшити роль Росії і змусити Україну вести переговори з лідерами ДНР і ЛНР.
Тепер Кремль узяв це питання під свій прямий контроль
Політичні лідери ДНР і ЛНР залишалися колишніми із серпня 2014 року, коли Олександр Захарченко змінив Олександра Бородая на посту прем'єр-міністра ДНР, а Ігор Плотницкий став главою ЛНР.
Їхні призначення ознаменували кінець спроби Росії здійснити проект "Новоросія", інкорпорацію восьми українських регіонів до складу Росії. Вважається, що можливості обох лідерів обмежені, вони не мають політичної популярності, але слухняні перед Москвою.
У жовтні Кремль змінив управління окупованим Донбасом, хоча це не отримало публічного розголосу.
Управління перейшло від російської президентської адміністрації до російського уряду.
Особистого помічника Путіна Владислава Суркова змінив заступник голови уряду Дмитро Козак. Сурков керував новоросійським проектом, а Козак відповідає за регіональний розвиток.
Таким чином, російський федеральний уряд швидко перейшов від беззаконного руйнування до фінансування відновлення окупованого Донбасу та надання йому гуманітарної допомоги.
Передача справ Козаку та Гризлову, без сумніву, є важливою віхою. Призначення Козака означає, що Росія завершила активну військову фазу і перейшла до довготривалого управління замороженими конфліктами.
Призначення Гризлова більш цікаво. Він представляв Путіна на переговорах за круглим столом, які привели до врегулювання ситуації після "помаранчевої революції" з повторними виборами в грудні 2004 року.
Якщо Путін доручив Гризлову піти на значні поступки Україні тоді, він може бути готовий зробити це знову. Російська війна на Донбасі не була ні маленькою, ні переможною, тому краще, що може зробити Кремль, - це забути про неї.
У кожному разі, на відміну від свого попередника, Гризлов може вести переговори як уповноважений Кремля.
Генсеком ООН може стати жінка - Corriere della Sera
З берегів Балтійського моря прийшло повідомлення щодо 193 країн світу, які є членами ООН: Далія Грібаускайте, перша жінка-президент Литви, оголосила вчора, що не буде виставляти свою кандидатуру на посаду генерального секретаря ООН.
Втім, пані Далія не єдина учасниця гонки за крісло глави ООН. У списку учасниць - 30-40 жінок
Відмова Грібаускайте відкриває шлях іншим членам групи лідерів, починаючи з Федеріки Могеріні, верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, або Крістін Лагард, директора МВФ.
Могеріні зміцнила свої позиції в останні місяці, але "побічною" перешкодою на її шляху може виявитися Філіппо Гранді, нещодавно призначений верховним комісаром агентства ООН у справах біженців. Два італійських імені в списку кандидатів на головну посаду в ООН можуть здатися іншим країнам надмірним.
Після закінчення 31 грудня цього року терміну перебування Пан Гі Муна на посаді його наступник або наступниця обиратимуться, як це зазвичай відбувається, таємним голосуванням п'ятьма постійними членами РБ ООН.
20 країн, яких у всесвітній організації представляють жінки, упевнені: ООН уже майже 70 років, це ціле життя. Настав час зробити так, щоб у майбутньому в керівництві ООН були достойні жінки з міцними нервами.
Як Обама збирається знижувати смертність від перестрілок - The New York Times
У вівторок президент Обама, по обличчю якого котилися сльози, засудив насильство із застосуванням вогнепальної зброї, що охопило США, і пообіцяв припинити кровопролиття за згодою Конгресу або без неї.
"Прямо тут, у цій кімнаті, зібрано багато історій. Багато душевного болю, - сказав Обама в присутності родичів жертв перестрілок. - Тут багато життєстійкості, сили, але й багато страждання".
Незважаючи на всі продемонстровані ним емоції, Обама, тим не менш, стоїть перед юридичними, політичними і технічними складнощами, які, швидше за все, притуплять ефект викладеного ним плану.
Ряд актів виконавчої влади, які він планує прийняти, являють собою тільки пропонований "заклик" для федеральних агентств, а не обов'язкові правила.
Вони сформульовані, здебільшого, як пояснення та введення в дію наявних законів, а не розширення їх. І багато з цих заходів передбачають значне збільшення фінансування, яке майже точно відкине Конгрес, де переважають республіканці.
Серед інших заходів метою цього плану є більш чітке визначення того, хто повинен отримувати ліцензію як торговець зброєю і, таким чином, бути зобов'язаним проводити перевірку біографічних даних покупців, щоб виключити тих, кому заборонено володіти зброєю.
Якими б поміркованими не виявилися, можливо, нові заходи, реакція на них була нестриманою.
Кандидати в президенти від республіканців і лідери Конгресу зустріли їх гучними протестами і лютими заявами про "захоплення зброї", яке порушить права, гарантовані другою поправкою до конституції США.
Враховуючи неготовність Конгресу вжити заходів, багато організацій з контролю над оборотом зброї зверталися до місцевої влади, причому вже у 18 штатах перевірка біографічних даних є обов'язковою в тому чи іншому вигляді.