Прямо по курсу. Які чинники впливають на падіння гривні

Відсутність грошових надходжень від міжнародних організацій і проблеми у світовій економіці привели до чергового знецінення гривні

Новий рік в Україні не минув без чергових фінансових сюрпризів, пише Олена Романюк у №3 журналу Корреспондент від 29 січня 2016 року. З початку січня офіційний курс гривні до долара в країні просів на 10% – до 25 грн/$. На готівковому ринку валюти у вівторок, 26 січня, за $1 просили вже близько 26,75 грн. При цьому, як стверджують мешканці Києва, американська валюта знову зникла з обмінних пунктів. Хоча не з усіх.

«В обмінниках валюта є, щоправда, не в офіційних, де потрібно платити 2% комісії, а в сірих, яких повно по Києву. У них можна вільно купити і $ 5 тис., і $ 10 тис.», – стверджує Роман Петров, директор департаменту торгових операцій компанії Сократ.

Відсутність валюти в банках й офіційних обмінних пунктах експерт пояснює тим, що під час зростання курсу долара вся валюта йде на чорний ринок. Коли ж ріст припиняється, валюту знову можна знайти в банках і обмінних пунктах.

Втім, Іван Нікітченко, керівник прес-служби Простобанк Консалтингу, зазначає, що попит на долари серед населення зараз не такий і великий. Валюту скуповують переважно банки та імпортери.

«Населення – всі, хто міг, долар уже накупили», – каже він.

Солідарний з колегою і Петров: «Зараз немає такої паніки, ажіотажу, як це було рік тому. Тому що ті, хто накупив доларів по 35-40 грн, а потім долар упав до 21 грн, дуже сильно обпеклися».

Кризові чинники

Експерти виділяють відразу кілька причин, які привели до знецінення національної валюти України.

Загальмувалися темпи світового економічного зростання в цілому. Як наслідок, суттєво зменшився попит на товарні групи, на яких спеціалізується Україна, – зерно, хімію, метал

По-перше, загальмувалися темпи світового економічного зростання в цілому. Як наслідок, суттєво зменшився попит на товарні групи, на яких спеціалізується Україна, – зерно, хімію, метал.

«На жаль, Україна спеціалізується у своєму експорті на товарах з низьким рівнем доданої вартості. Йдеться про метали, хімію, зерно. Це група товарів, найбільш схильна до цінових коливань. Очевидно, що на три-п'ять років окреслився тренд, й очевидно, що ми постраждаємо і вже страждаємо від того, що нам менше надходить доходів від експорту», – зазначає економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Ще одна причина – банки.

«Іноземні банки, що працюють в Україні, бачачи високі девальваційні очікування гривні, вважають за краще всі свої вільні кошти конвертувати в тверду валюту, створюючи таким чином додатковий попит на неї», – каже Устенко.

Третя причина, через яку девальвує гривня, – невизначеність у питанні співпраці з МВФ. 20 січня в Україну мала прибути технічна місія фонду, щоб прийняти рішення, продовжує МВФ співпрацю з нашою країною чи ні.

Але замість цього минулого тижня на Міжнародному економічному форумі в швейцарському Давосі Президент України Петро Порошенко вважав за краще домовлятися про допомогу з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард безпосередньо. У підсумку, за словами Порошенка, незважаючи на дуже короткі терміни, сторони дійшли висновку.

«Нам не потрібен більше приїзд місії. Ми повинні на сьогоднішній день завершити формування цього документа [меморандуму], узгодити вже остаточні формулювання», – зазначив Президент.

При цьому Порошенко запевнив, що відповідно до домовленостей з МВФ, $ 1,7 млрд, обіцяних фондом, надійдуть в золотовалютні резерви України вже скоро.

Щоправда, Лагард привселюдно слова Порошенка не підтвердила.

«У нас була дуже хороша бесіда, і сподіваюся, що вона допоможе продовженню переговорів щодо меморандуму, над яким працюють наші команди. Якщо переговори пройдуть успішно, на що я сподіваюся, у нас буде ще одна зустріч, щоб завершити цей процес», – наголосила директор МВФ.

«Я не виключаю, що ми можемо отримати черговий транш МВФ уже в лютому – це гроші, які ми повинні були отримати у вересні і грудні минулого року. Але існує ймовірність об'єднання і трьох траншей, тобто в тому числі і березневого», – вважає Олександр Жолудь, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень.

Крім нових боргових зобов'язань валютний ринок України доволі струшують і старі борги. Наприклад, це 100-мільярдний борг приватного сектора за зовнішніми кредитами 2006-2008 років

Але крім нових боргових зобов'язань валютний ринок України доволі струшують і старі борги. Наприклад, це 100-мільярдний борг приватного сектора за зовнішніми кредитами 2006-2008 років, виплата якого залежить від того, наскільки стабільною буде макроекономічна ситуація в державі.

Залишається невирішеним і питання виплати боргу перед РФ, який може одномоментно вимити з економіки країни $ 3 млрд, а то й $ 3,5 млрд, якщо врахувати ще $ 507 млн ​​зобов'язань КБ Південне й Укравтодору перед російськими банками.

13 січня глава Мінфіну РФ Антон Силуанов повідомив, що Росія подасть позов у ​​зв'язку з невиплатою Україною боргу за євробондами в Лондонський суд у кінці січня. На що 23 січня міністр фінансів України Наталія Яресько на форумі в Давосі заявила, що наша країна ще може досягти з РФ досудової домовленості щодо цього боргу. Щоправда, якщо вірити словам заступника міністра фінансів Росії Сергія Сторчака, першого кроку в цьому напрямку Україна поки що не зробила.

Умови стабільності

За словами Устенка, ситуація на валютному ринку України зміниться на краще, якщо вирішиться одна або відразу кілька вищезазначених проблем: відновиться співпраця з МВФ, вирішиться питання російського боргу, уряд почне проводити структурні реформи. Крім того, позитивним моментом було б хоч якесь вирішення ситуації на Донбасі. Адже як не крути, а давати гроші країні, у якій йде війна, не поспішає ніхто.

«Має статися або одне, або все разом. Тоді відбудеться коригування курсу до рівня грудня минулого року. Інакше ми з вами приречені жити два-три місяці в умовах підвищеної курсової волатильності. Це не означає, що гривня буде постійно девальвувати, – просто курс буде дуже мінливим», – прогнозує Устенко.

До слова, прогнози експерта підтвердилися вже на початку тижня, коли після зростання курсу до 28 грн/$ у понеділок він опустився до 26,5 грн/$.

«Ситуативному зміцненню гривні могли посприяти як технічний відкат після зростання до 28 грн/$ і покупка долара спекулянтами на відкат з метою подальшого продажу вище 28 грн/$, так і зміцнення курсу рубля на 8% (кореляція гривні і рубля ще дуже сильна). Крім того, міжбанк притримував курс нижче 25 грн/$», – коментує Корреспонденту ситуацію на ринку Петров.

Водночас експерти не виключають, що курс може піти і за позначку 30 грн/$.

Я вважаю дуже ймовірним спекулятивне зростання в березні до 32 грн/$, після чого може відбутися різке падіння курсу і стабілізація його в зоні 26-27 грн/$

«Я вважаю дуже ймовірним спекулятивне зростання в березні до 32 грн/$, після чого може відбутися різке падіння курсу і стабілізація його в зоні 26-27 грн/$. Я маю на увазі готівковий ринок. На міжбанку курс прогнозувати немає сенсу, там ручне регулювання», – каже Петров.

Нікітченко вважає, що на міжбанку курс, швидше за все, залишиться 25 – максимум 27 грн/$. На готівковому ринку – десь на 1,5-2,0 грн вище. У періоди ж різких стрибків на міжбанку різниця може зростати до 2,5 грн.

Міжнародний фонд Блейзера дає дещо більший «розбіг» – 25-30 грн/$.

А Жолудь не виключає повернення курсу до грудневих показників: «Навесні закінчиться опалювальний сезон і зменшиться попит на валюту з боку НАК Нафтогаз. Крім того, відновиться будівництво, а отже, і дещо зросте попит на українські чорні метали, що забезпечить зростання економічних показників».

***

Цей матеріал опублікований в № 3 журналу Корреспондент від 29 січня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.