Валютні кредити. Як спишуть борги по-новому

 

Влада вирішила повернутися до вкрай популярної проблеми - реструктуризації валютних кредитів.

 

Гривня досі падає, позички не виплачуються, та й для банків діє мораторій на реалізацію майна, що підлягає конфіскації через борги.

 

Зрушити питання з мертвої точки може новий проект Кабінету міністрів.

 

Корреспондент.net розбирався в пропозиціях уряду і світовому досвіді вирішення проблем позичальників.

 

Популізму більше не буде?

 

Минулого літа валютні позичальники активно штурмували Верховну Раду з вимогою прийняти закон про реструктуризацію.

 

Декого з нардепів під будівлею парламенту протестувальники навіть ловили і змушували повертатися в Раду - голосувати за закон.

 

У підсумку на таких настроях громадян вирішила зіграти частина політиків популістського спрямування, активно у своїх виступах закликаючи до валютної реструктуризації.

 

 

У липні 2015 року парламент в третьому читанні несподівано ухвалив закон, за яким пропонувалося перевести всі валютні кредити в гривню за курсом 5,05 грн/$1.

 

Як це часто буває, депутати проголосували, а тільки потім зрозуміли, що зробили.

 

Дикий популізм міг привести державу до неймовірної боргової ями, банкрутства банків та інших нерайдужних наслідків.

 

Економісти і фінансисти розпочали бити на сполох, президент наклав на закон вето, як на економічно недоцільний, а вже в січні 2016 року Верховна Рада його скасувала.

 

 

Пропозиція Кабміну

 

Новий законопроект Міністерство фінансів розробило спільно з Національним банком і Незалежною асоціацією банків України.

 

Він стосується реструктуризації валютних кредитів для тих позичальників, які взяли кошти для придбання єдиного житла.

 

Під дію законопроекту підпадають близько 37 тис. українців, чия загальна сума боргу становить понад 20 млрд грн. Більшість брали кредити ще до 2008 року, коли долар коштував втричі дешевше, ніж зараз.

 

У Мінфіні запевняють, що законопроект "не несе загроз для банківської системи: його погоджено з 19 найбільшими банками України, які є власниками 75% активів банківської системи".

 

 

У відомстві сподіваються на те, що реструктуризація проблемних валютних кредитів допоможе розблокувати недоступність кредитування в економіці і розпочнеться процес активної видачі нових кредитів.

 

"Ми вважаємо, що потрібно реструктуризувати валютні кредити тільки тим громадянам, які брали їх на придбання власного житла і які, як наслідок, через нездатність оплатити кредит можуть залишитися без єдиного свого житла. Тільки це буде справедливим по відношенню до решти громадянам нашої країни, більшість з яких не брали кредитів, а жили власним коштом", - зазначила міністр фінансів Наталя Яресько.

 

Умови реструктуризації

 

Реструктуризації підлягають кредити, які позичальники отримували для придбання єдиного житла за умови відсутності іншої житлової нерухомості у власності.

 

Залишок заборгованості не повинен перевищувати 2,5 млн грн станом на 1 січня 2015 року.

 

Станом на 1 квітня 2014 року в кредитах має бути відсутня неповернена прострочена заборгованість за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті чи погашена до моменту реструктуризації.

 

Законопроектом передбачається заміна валюти зобов'язань за курсом НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:

 

- позичальникам, які мають єдине житло, - не менше 25%;

 

- позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири - 60 кв. м, будинки - 120 кв. м), - не менше 50%;

 

- інвалідам I групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним і сім'ям з дитиною-інвалідом I групи, які мають єдине житло, - не менше 50%;

 

- інвалідам I групи, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним; сім'ям з дитиною-інвалідом I групи, які мають єдине соціальне житло, - не менше 70%;

 

- учасникам АТО, які під час АТО отримали інвалідність I групи, які мають єдине житло, - не менше 80%, які мають єдине соціальне житло - 100%;

 

- спадкоємцям учасників АТО, які загинули в АТО, - 100%.

 

Законопроект передбачає прощення позичальникам штрафних санкцій, які виникли через неналежне виконання ними своїх зобов'язань з 1 квітня 2014 року.

 

Окрім того, передбачається припинення дії мораторію на стягнення майна і його реалізацію через шість місяців після набуття законом законної сили. Це повинно забезпечити достатнім часом позичальників для подачі заяв про реструктуризацію своїх зобов'язань у банки.

 

Не всі задоволені

 

Активісти, які страйкували під Радою, називають законопроект несправедливим, вважаючи, що він стосується малої кількості людей, а головне завдання банкірів, які лобіюють його прийняття, - скасувати мораторій і почати відбирати за борги квартири.

 

Наступного тижня планується поновлення акцій протесту.

 

Світовий досвід

 

У 2008 році в США збанкрутів найбільший банк країни - "Леман бразерс" - і кілька менших банків, які масово видавали іпотечні кредити тим, хто не міг їх виплатити через занизькі доходи.

 

Щоб не допустити виселення сотень тисяч людей з їхнього житла влада країни була змушена не тільки гарантувати поступове повернення грошей вкладникам, а й прийняти держпрограму щодо реструктуризації, часткового списання і погашення іпотечних кредитів, яка виконується досі.

 

Через девальвацію національної валюти постраждали не тільки українські позичальники, але й російські.

 

У Росії люди штурмують не парламент, а відділення банків, часом пропонуючи радикальні рішення проблеми: наприклад, повернути Україні Крим.

 

 

Також валютні позичальники в Москві проводять досить оригінальні акції: наприклад, марш в робах.

 

 

 

Правда, банки поки назустріч власникам кредитів йти не поспішають.