Галузь великих перспектив. Інтерв’ю з главою Мінагропроду

Міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко дав інтерв’ю журналу Корреспондент.

Олексій Павленко, напевно, один з найменш критикованих членів уряду Арсенія Яценюка: в умовах обвалу української економіки аграрна галузь демонструє хоч якісь успіхи, пише Віктор Нагорський у №5 видання від 12 лютого 2016 року. А сам міністр майстерно лавірує між інтересами великих агрохолдингів і дрібних виробників.

При цьому Павленко – один з найбільш згадуваних у ЗМІ держчиновників. І що найцікавіше (у всякому разі, що випадає із загального тренду), не в контексті корупційних скандалів, а саме навпаки: «Україна експортувала рекордну кількість зерна», «Україна розпочала постачання молочних продуктів до ЄС», «Україна наростила експорт кукурудзи в Китай»...

Тим більш несподіваною стала новина від фракції Самопоміч, за квотою якої Павленко ввійшов до уряду, про його відкликання з посади голови Мінагропроду. Сам міністр зізнався, що був «вражений» рішенням фракції, а пізніше заявив, що таки подав у відставку. Однак минулого тижня Павленко передумав і вирішив відкликати свою заяву, за що миттєво був вигнаний зі своєї політсили.

В інтерв'ю Корреспонденту міністр розповів, чому вирішив продовжити роботу в Кабміні, яким він бачить подальший розвиток агросектору та які аграрні рекорди планує встановити у 2016 році.

- Наскільки мені відомо, у вас з міністром економічного розвитку і торгівлі Айварасом Абромавичусом були не тільки суто робочі стосунки, а й дружні. Як ви поставилися до його рішення піти з посади міністра?

- У Мінекономіки дуже сильна і професійна команда. Спільно нам вдалося багато чого зробити. Ми успішно почали процес дерегуляції і спільно відстояли його у Верховній Раді. Також ми разом працювали над відкриттям зовнішніх ринків для української агропродукції. Я сподіваюся, що Айварас змінить своє рішення, і ми продовжимо нашу роботу.

- Незважаючи на рішення фракції Самопоміч, ви маєте намір залишатися на посаді?

- Я готовий залишитися тільки в тому випадку, якщо будуть виконані принципові умови, раніше озвучені нами на засіданні Кабінету Міністрів. Це питання політичного і корупційного тиску, яких не повинно бути в принципі. Але найголовніше, щоб у мене була можливість реалізовувати заплановані проекти. І якщо я зрозумію, що у нас є допомога і підтримка від усіх гілок влади, то готовий залишитися і довести все до розуму. Для цього, я вважаю, потрібно від шести до восьми місяців.

- Про які проекти йдеться?

- Наприклад, процес дерегуляції. У минулому році ми розкрили різних корупційних схем на 12 млрд грн і за рахунок дерегуляції знищили потоків більш ніж на 10 млрд грн. Також ми фокусуємося на диверсифікації поставок української продукції. З 1 січня набула чинності угода про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Нам необхідно затвердити великий пакет документів щодо продбезпеки – з фітосанітарних і ветеринарних стандартів. У цьому році ми плануємо «добити» зону вільної торгівлі з Туреччиною та Ізраїлем. Загалом, є цілі блоки питань, які ми вважаємо за потрібне довести до кінця. Та сама приватизація.

- А чому процес приватизації гальмується?

- Мінекономіки кілька разів подавало на голосування до Верховної Ради законопроект про приватизацію. Але поки що голосів для його прийняття так і не знайшлося.

- Якщо законопроект буде прийнятий, у який термін реально приватизувати великі аграрні підприємства, і чи є вже зацікавлені в приватизації інвестори?

- Думаю, до кінця року реально. Ми готові хоч сьогодні передати наші підприємства до Фонду держмайна. У МінАПК понад 400 компаній, але більшість з них (близько 80%) перебувають або в стадії банкрутства, або ліквідації. Водночас до серйозних аграрних активів великий інтерес виявляють закордонні інвестори.

Наприклад, до тих самих заводів Укспирту. Чомусь всі кажуть тільки про алкогольний напрямок, але алкоголь – це лише шість-сім заводів, а до складу ДП Укрспирт входить 41 завод. Окремі підприємства серед них можуть виробляти біоетанол, який, як я вважаю, здатен стати базисом для нашої енергетичної безпеки. У Бразилії третина машин заправляється біоетанолом. Інвестувати в цей напрямок зацікавлені французи, німці, американці.

До ДПЗКУ [Державної продовольчо-зернової корпорації України] інтерес виявляють китайці, араби, в тому числі ряд великих мультикорпорацій, які займаються трейдингом. Адже головні активи ДПЗКУ – це два порти, Одеса та Миколаїв. Зараз їхня перевалка – близько 2 млн т на рік, але у разі модернізації її можна збільшити до 5 млн т. Думаю, за Укрспирт і ДПЗКУ можна виручити до 12,5 млрд грн.

- Наскільки істотним ударом для української аграрної галузі стало російське ембарго на ввезення продовольства й обмеження щодо транзиту?

- На момент введення офіційного ембарго на початку 2016 року рівень експорту української аграрної продукції до РФ був на рівні 2% від загального обсягу. Це близько $ 300 млн – лише 10% від нашого експорту в Євросоюз. Можна з упевненістю сказати, що з початком торгових воєн з Росією у 2013 році Україна зуміла перенаправити експортні потоки аграрної продукції. Зараз ми експортуємо продукцію у 190 країн світу. Основними ринками збуту є: азіатський (близько $ 6,7 млрд експорту), європейський ($ 4,1 млрд) й африканський ($ 1,9 млрд). Ринок же всього СНД становить близько $ 1,5 млрд.

Що стосується транзиту, то ці обмеження і необхідність створення нового шляху через Чорне море, Грузію, Азербайджан, Каспій і далі на Туркменістан до Китаю, звичайно ж, серйозно здорожують логістику і створюють додаткові незручності. Адже загальна кількість експорту, який йшов на треті країни через РФ, – близько $ 420 млн. Цифра велика, але на коліна вона нас не поставить.

- Наскільки важливим є отримання дозволу на експорт в ЄС української «молочки»?

- Це рішення дуже знакове. Європейський ринок – це $ 4,1 млрд експорту, а також зовсім інші стандарти якості. Наприклад, у молочній промисловості це аналіз усього ланцюжка виробництва. Багато скептиків говорили, що в Україні ніколи не буде молока європейської якості. Але зараз ми успішно пройшли сертифікацію, і десять компаній уже отримали єврономер. Це означає, що крім того, що вони можуть постачати свою продукцію в Європу, у них відкриваються величезні перспективи на азіатських й африканських ринках.

- Не так давно було кілька гучних скандалів з виявленням шкідливих речовин в українському меді і яйцях, які постачали в Чехію й Ізраїль відповідно. Держветфітослужба десь недопрацьовує?

- За зверненням Служби ветеринарної медицини та здоров'я тварин Міністерства сільського господарства і розвитку держави Ізраїль Держветфітослужба перевірила проби з пташників філії Птахофабрики Авіс, звідки яйця постачалися в цю країну, на предмет наявності в них бактерії сальмонели. Однак нічого не виявила.

А що стосується меду, то було встановлено, що наші методики дослідження цього продукту відповідали вимогам ЄС, але не відповідали вимогам Чехії, які на національному рівні були ще жорсткішими. У підсумку ми відкоригували процедуру проведення досліджень, в тому числі і меду, щоб на 100% відповідати вимогам країни-імпортера.

Загалом слід зазначити, що ми пройшли сертифікацію української продукції в багатьох країнах саме завдяки роботі Держветфітослужби. При цьому ми повинні розуміти, що Україна постійно перебуває в стані торгових воєн. Адже наша країна є дуже потужним гравцем на світовому ринку. Україна – третій експортер світу щодо зернових, восьмий – щодо курятини і перший – щодо меду. І ми граємо на серйозних конкурентних ринках.

- Однак багато хто вважає, що реформування Держветфітослужби та низки інших органів контролю істотно позначається на якості продукції, яку споживають самі українці.

- Реформування Держветфітослужби та інших органів контролю проходить планово. Служба не розвалена, все працює чітко, як годинник. А оновлена ​​служба, яка об'єднає в собі всі структури контролю, офіційно буде запущена вже з 1 березня.

- Яких показників щодо врожаю й експорту зерна ми можемо досягти у 2016 році?

- Я вважаю, що в новому році у нас буде знову рекордний експорт зерна. У 2015-му ми поставили рекорд, експортувавши 35 млн т, в цьому експортуємо не менш ніж 36 млн т. Що стосується врожаю, то я боюся давати будь-які прогнози. Адже дуже багато залежатиме від погодних умов. Я розраховую, що ми вийдемо як мінімум на ті обсяги, які були в минулому році – понад 60 млн т.

- Через девальвацію сильно зросли витрати аграріїв на посівну. Цього року гривня продовжила падати. Чи буде черговий стрибок цін на весняно-польові роботи?

- У цьому році гривня все-таки більш стабільна. Тому ми не бачимо передумов для такого ж подорожчання. У всякому разі, воно не повинно перевищувати рівня очікуваної цього року інфляції.

Що дійсно не грає на руку вітчизняним аграріям, так це світові ціни на агропродукцію. Зараз ціни на продовольство одні з найнижчих за останні 15 років. Падіння цін на пальне спричинило за собою зниження цін на кукурудзу. Багато хто запитував: як ціна на нафту впливає на вартість кукурудзи? Дуже просто: у США виробляється 361 млн т кукурудзи, з яких тільки 47 млн ​​т експортується, 135 млн т йде на виробництво кормів, а решта йде на виробництво біоетанолу. Через здешевлення нафти попит на біоетанол падає, що тягне за собою вниз і ціни на кукурудзу.

- На яку допомогу від держави можуть розраховувати українські аграрії в умовах відсутності дотацій з бюджету?

- Нам би хотілося отримувати до 4 млрд грн бюджетної підтримки для галузі. Але, на жаль, грошей у бюджеті немає. А коли немає грошей, ми фокусуємося на інших пріоритетних завданнях. Як я вже казав, головний фокус зараз – на дерегуляції.

Другий напрямок – це робота з нашими міжнародними донорами. Вже сьогодні ми бачимо результати активної співпраці з Європейським інвестиційним банком – нам вдалося підписати угоду про залучення 10 млрд грн кредиту для аграріїв.

Наступний крок – залучення інвестицій для відновлення систем зрошення в п'яти південних областях України, що дозволить підвищити врожайність у цих регіонах на 8-10 млн т і створити понад 100 тис. нових робочих місць. У рамках реалізації цього проекту ми маємо намір протягом 2016-2017 років залучити $ 1,5-2 млрд.

***

Цей матеріал опублікований в №4 журналу Корреспондент від 5 лютого 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.