Чому Москва відходить із Сирії. Інтерв’ю з аналітиком Wilson Center

Майкл Кофман, старший аналітик Wilson Center, відповів на запитання Корреспондента щодо виведення РФ військ із Сирії.

Матеріал розміщено у №10 видання від 18 березня 2016 року.

1. Чому Росія прийняла рішення вивести свої війська ізСирії? Чи вважають у РФ, щомісія там виконана?

- Росія багато в чому досягла своєї мети в Сирії. Вонастабілізувала становище режиму Башара Асада тазмусила опозицію сісти застіл переговорів. По суті, після авіаударів опозиційні сили програвали на полі бою. 

Це політичне перетворення місії в Сирії, у той час як російська військова інфраструктура, як і раніше, залишатиметься на місці

До того ж багатьом здається, що це відхід, але більшою мірою це рішення про скорочення військової присутності. Це політичне перетворення місії в Сирії, у той час як російська військова інфраструктура, як і раніше, залишатиметься на місці.

Москва фактично оголосила про свою перемогу, але без будь-якого наміру реально залишити конфлікт. Путін має на меті зберегти політичні важелі впливу на Асада і водночас не доводити до того, щоб інші країни регіону зважилися втрутитися в громадянську війну безпосередньо.

2. Наскільки міцним буде мирний договір, досягнутий після військової операції Росії в Сирії?

- В реальності сьогодні там немає міцного миру. Позиції сторін і можливості перемир'я тільки мають бути з'ясовані на переговорах. Повстанці не можуть зараз перемогти, хоча раніше, до втручання Росії, вони були набагато ближче до повного повалення режиму Асада. Тому вони і змушені були сісти за стіл переговорів. Це непоганий початок для переговорного процесу, але я не знаю, чи буде перемир'я тривалим.

3. Наскільки Росія зуміла переконати Захід у потребі єдиної коаліції проти ІДІЛ? Чи допомогла сирійська операція Москві стати ближче до зняття санкцій?

- Після виведення військ із Сирії стало зрозуміло, що ця операція не мала сильного зв'язку з Кримом. Як не сумно, багато європейських країн вже забули про анексію Криму, тому Москва навіть не ставила такої мети. Вона більше думала про більш приземлені перспективи. Ось чому велика частина військово-політичних цілей у Сирії була досягнута відносно швидко.

Але сам конфлікт далекий від завершення. Суть переговорів, які йдуть у Швейцарії, полягає у фіксації цих досягнень. Але в будь-який момент те, що було досягнуте, може бути і скасоване.

4. Чи вплинула нестабільна ситуація в економіці Росії на завершення сирійської операції?

- Не думаю, що це було значним фактором. Як я вже казав, насправді це не виведення військ, а тільки заміна вивісок на військових базах. У Росії ще довго не зможуть назвати справжню вартість цієї війни. Але Путін показав, що може дивувати світове співтовариство і не загрузнути у сирійському конфлікті. У цьому питанні Росія ніколи не зважала на витрати, і тому розглядати економічний фактор тут безглуздо.

5. Після виходу із Сирії чи можемо ми чекати нового витка конфлікту на сході України? Куди ще скерує свою увагу Росія?

- На мою думку, із самого початку не було прямого зв'язку між Сирією й Україною. Оскільки Росія може легко управляти двома конфліктами. Думаю, що тепер Москва захоче пильніше поглянути на мирний процес у Мінську. Адже останнім часом там не було особливого прогресу, і це не може подобатися Кремлю.

Для підтримки своєї популярності російському лідерові потрібно обов'язково рухатися вперед і досягати своїх цілей. Тому на місці України я б починав хвилюватися. Якщо сьогодні конфлікт у Сирії сприймається як керований, то цілком природно, що Росія прагнутиме закінчити з перемогою конфлікт на Донбасі, який ще залишається невирішеним.

***

Цей матеріал опублікований в №10 журналу Корреспондент від 18 березня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.