Логіка судів: на волю убивць, 7 років - за портрет

Однією з головних реформ нової влади в Україні вважається судова.

Поки реформа тільки в процесі, українські суди продовжують ухвалювати дивні рішення.

 

Вони одночасно випускають під заставу вбивць і, наприклад, утримують за гратами чоловіка, обвинуваченого у зіпсутті портрета Петра Порошенка.

 

Корреспондент.net зібрав інформацію про кілька дивних рішень українських суддів.

 

Судді-гуманісти

 

Минулого тижня суд відпустив під домашній арешт колишнього главу партії УкрОП, соратника Ігоря Коломойського - Геннадія Корбана.

 

П'ятнадцятого березня в долі Корбана сталися дивні речі.

 

Спочатку Апеляційний суд Києва залишив без змін рішення Дніпровського районного суду столиці про обрання Корбану запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою до 15 квітня.

 

Але вже через дві години (!) Дніпровський районний суд Києва звільнив Корбана під домашній арешт. Причому засідання проходило в закритому режимі, без доступу журналістів.

 

У ЗМІ запевняють, що звільнення Корбана - результат домовленостей з Адміністрацією президента.

 

Також минулого тижня Шевченківський районний суд Києва відмовив прокуратурі у подовженні строку тримання під вартою для пасинка олігарха Дмитра Фірташа - Сергія Калиновського, який вісім років тому в ДТП збив насмерть двох людей і тривалий час переховувався від правосуддя.

 

Суддя Андрій Трубніков обрав для Калинівського інший запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт терміном до 18 травня.

 

Ще раніше відпустили під заставу сина донецького бізнесмена Станіслава Толстошеєва, який насмерть збив жінку на зупинці громадського транспорту в Києві.

 

 

За мажора внесли заставу в розмірі 137,8 тис. грн.

 

Нова справа

 

Учора підозрюваного у державній зраді екс-керівника Нацполіції Вінницької області Антона Шевцова звільнили з-під варти, суд не вклався в 72 години, надані для обрання запобіжного заходу.

 

Суддя Вінницького міського суду Юрій Ковбаса до 21:00 неділі, 20 березня, повинен був оголосити запобіжний захід для Шевцова, але не встиг.

 

 

"У зв'язку із закінченням терміну розгляду клопотання слідчого СБУ про застосування запобіжного заходу залишити його без розгляду", - ухвалив Ковбаса.

 

Кого тримають у СІЗО

 

Напередодні першого етапу мобілізації в середині січня 2015 року на YouTube івано-франківський журналіст Руслан Коцаба оприлюднив відеозвернення "Я проти мобілізації", в якому заявив про своє небажання йти в армію і закликав усіх "адекватних людей" вчинити так само, бо в країні не оголошений військовий стан.

 

 

До цього моменту він вже пережив інсульт, страждаючи на гіпертрофію серцевого м'яза.

 

Позиція Руслана Коцаби привернула особливу увагу з боку російських ЗМІ, у першу чергу - телевізійних. Для участі у записі передачі "Спеціальний кореспондент" на телеканалі Росія він спеціально приїжджав у Москву.

 

Наприкінці січня управлінням СБУ в Івано-Франківській області було відкрите кримінальне провадження проти Коцаби.

 

Восьмого лютого Івано-франківський міський суд обрав йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на термін у 60 днів. У постанові суду зазначено, що Руслан Коцаба за винагороду працював за замовленням телеканалу НТВ і організовував збір провокаційних матеріалів про мобілізацію на Україні в присутності представника російського телеканалу і "намагався в присутності представника телеканалу держави-агресора отримати у місцевих жителів інтерв'ю провокаційного характеру".

 

Коцабі інкримінується порушення ч. 1 ст. 111 (державна зрада) і ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань) КК України.

 

Потім протягом року суд тільки подовжував утримання Коцаби під вартою. Розгляд справи судом по суті так і не розпочався.

 

Дев'ятого лютого міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала владу України негайно звільнити журналіста, а 11 лютого назвала Руслана Коцабу бранцем сумління.

 

Правозахисники вважають, що переслідування Коцаби є політично вмотивованим.

 

Сім років за портрет

 

Для вінницького активіста Юрія Павленка, якого судять за розірваний портрет президента Петра Порошенка, обвинувачення просить дати сім років ув'язнення. 

 

Павленко був затриманий у Вінниці 8 грудня через те, що він розірвав портрет президента України під час масових протестів. У результаті зіткнень під будівлею ОДА постраждали 13 людей, 8 з яких - міліціонери.

 

 

За словами адвоката, активісту інкримінували підозру у масових заворушеннях і наругу над державною символікою, але згодом підозру про наругу над державними символами вирішили не вручати.

 

З 8 грудня 2014 року Юрій Павленко перебуває під арештом, тобто вже більше року.

 

У січні минулого року захисник Павленка подав заяву до Європейського суду з прав людини про його незаконне затримання.