Не бути сірою масою. Інтерв’ю з єдиною жінкою-капітаном ВМС 1 рангу

Корреспондент зустрівся з першою жінкою в історії Військово-Морських сил України, яка отримала звання капітана 1-го рангу.

Нове звання Марині Каналюк недавно присвоїли за наказом командувача військово-морським флотом, віце-адмірала Сергія Гайдука, пише Олена Гордєєва у №14 видання від 15 квітня 2016 року. А ми вирішили дізнатися, чи підкоряються жіночим наказам українські військові моряки.

- Марино, як сприйняли ваше призначення колеги-чоловіки? Україна все-таки патріархальна країна.

- Люди сприймають не погони, а твій характер, витримку, професіоналізм.

- Жінці важко на флоті?

- Жінки й армія не створені одне для одного. Але я звикла до армійських порядків ще в інституті ім. Нахімова в Севастополі. Пройшла всю необхідну школу. Бувало, що й плакала. Але звикла. У ВМС проходять службу майже 1 тис. жінок. З них 100 мають офіцерські звання.

- А як ваш 13-річний син відреагував на те, що мама стала капітаном?

- Взагалі він захоплюється бальними танцями, зараз я збираю його на чемпіонат Європи. І моє нове звання на нього ніяк не вплинуло, адже вдома я звичайна жінка. Іноді втомлююся, вередую, допомоги прошу, за все і за всіх переживаю.

- До анексії Криму ви відповідали за взаємодію з військовими структурами збройних сил РФ. Які виникали проблеми?

Росія порушувала угоди щодо ЧФ починаючи з 1998 року, коли вони були підписані. Інфраструктура флоту була поділена нерівномірно, і нам доводилося постійно сперечатися з РФ

- Росія порушувала угоди щодо ЧФ починаючи з 1998 року, коли вони були підписані. Інфраструктура флоту була поділена нерівномірно, і нам доводилося постійно сперечатися з РФ. Адже ВМС – це не тільки кораблі, це ще і полігони, бази, повітряний простір, морські райони, житловий сектор. Наприклад, у Севастополі у російського флоту було 127 причалів, а у нас шість. Якщо нам потрібно було розмістити корабель, ми запитували у росіян, чи можна це зробити.

- Під час анексії Криму багато українських військовослужбовців перейшли на бік Росії. На вас чинили тиск?

- Тиск відчували всі. Але мені конкретно не пропонували перейти на бік РФ, може, знали мої принципи. Хоча як носій інформації я була їм цікава. В цілому у нас близько 7 тис. військовослужбовців перейшли на той бік. Однак я в цьому бачу позитивний момент, тепер у нас в армії не сіра маса, а люди, з яких можна робити цвяхи.

- Про своє рішення залишитися в Україні не пошкодували?

- Ні. Правда, нам важко, житло в Одесі доводиться знімати. А контрактники (в Криму вони жили в гуртожитках) взагалі всю зарплату віддають за квартиру. Але знаєте, це почуття, що ти зробив саме те, що повинен був – не змінив присяги, не зрадив Батьківщину – воно безцінне в порівнянні з усіма негараздами.

- Яку посаду ви займаєте на флоті?

- Я секретар Ради офіцерів командування ВМС ЗС України і помічник головнокомандуючого – так що доводиться займатися всім флотом. Зараз в мої обов'язки входить і боротьба з корупцією. Для мене це нове завдання.

- Який відсоток флоту вдалося вивести з Криму?

- Дуже багато техніки залишилося в Криму. Адже флот – це не тільки кораблі. Це і льотчики, і берегові війська, і піхота. Якщо оцінювати в процентному співвідношенні, нам вдалося вивести з Криму 50% нашого флоту. Щодо корабельного складу – десь 20%, морської піхоти – 50%.

- Які шанси відновити втрачене?

- Уряд вже задекларував, що має намір відновлювати і розвивати флот. Прагне допомогти і Захід. Наших курсантів навчатимуть за кордоном. Тому процес відновлення йде.

***

Цей матеріал опубліковано в №14 журналу Корреспондент від 15 квітня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.