Світова преса про Євробачення: росіяни шаленіють

Політична розвага - Zeit Online

На сцені пісенного конкурсу Євробачення Україна виграла поєдинок проти Росії - організатор, Європейський мовний союз (EBU), і надалі продовжує наполягати на тому, що конкурс абсолютно аполітичний.

 

Ні. Те, що в цьому році відбувалося в столиці Швеції Стокгольмі, було настільки політизованим, що рідко коли таке випадає.

 

Українка Джамала хоча й заперечує те, що вона своєю піснею хотіла торкатися питань актуальної ситуації, особливо анексії Криму, насправді її запевняння ніколи на правду не були схожі.

 

 

Тим більше, що вона написала пісню в той час, коли криза в Криму ще тільки розгоралася. Зрештою, Євробачення передовсім масштабне розважальне шоу. Але ми-то знаємо: і особистісне часом буває сполітизованим.

 

Дуель Росії і України - Spiegel Online

 

Взагалі-то політична гострота єдиної насправді їдкої пісні на конкурсі заздалегідь була обговорена по дипломатичних каналах.

 

Питання про те, пройде наступне Євробачення в Києві чи в Москві, було вирішене на користь пісні про примусову депортацію кримських татар, Другу світову війну, Сталіна, Європу і Крим. Якщо у випадку Кончити Вурст йшлося про гендерну політику, то цього разу - про світову політику.

 

 

Зрештою, все звелося до дуелі, яка формувалася протягом усього тижня проведення Євробачення в Стокгольмі: дуелі Росії з Україною. Так, рішення на користь Джамали є політично вмотивованим. Але в той же час це і рішення на користь пісні.

 

Як в Росії реагували на перемогу Джамали - The Times

 

Перемога української співачки з болючою баладою про стару травму кримських татар, яка знову була роз'ятрена із захопленням Криму, розгнівила російську владу.

 

Російські політики сердито відреагували на перемогу в Євробаченні кримської татарки з України з піснею про депортацію її народу під час Другої світової війни за наказом Кремля.

 

У Москві багато інтерпретували перемогу українки як осуд того, що росіяни вважають справедливим поверненням чорноморського півострова.

 

"Я вважаю, звісно, що підсумки цього конкурсу політично ангажовані, і частково це наслідок тієї пропагандистської інформаційної війни, яка ведеться проти Росії", - сказала заступник голови комітету з культури Держдуми РФ Олена Драпеко.

 

Прокремлівський сайт LifeNews, коментуючи підсумки Євробачення, заявив про бажання Заходу "потопити Росію".

 

Гібридна війна на Євробаченні - Die Welt

 

Прихильники терміна "гібридна війна", які переконані, що в сучасному світі абсолютно все - ЗМІ, соціальні мережі, громадянське суспільство - стає зброєю або навіть театром бойових дій, могли побачити, що їхня теорія працює: Росія і Україна помірялися зброєю на музичному фронті.

 

У підсумку перемогла кримськотатарська виконавиця Джамала з емоційною і особистісною піснею про страждання її сім'ї під час депортації з Криму за часів диктатора Йосипа Сталіна.

 

Ця стара травма закривавила знову через недавню анексію Криму Росією.

 

Тим більше, що кримські татари бойкотували спірний референдум і були проти приєднання до РФ. Зараз орган самоврядування кримських татар Меджліс взагалі приписаний Москвою до екстремістських організацій і заборонений. Багато кримських татар були заарештовані чи взагалі вигнані з Криму. Посил Росії кримським татарам був чимось на зразок "або призвичаюйтесь, або їдьте звідси".

 

Російське ТБ поспішило інтерпретувати поразку свого учасника як політичне рішення.

 

 

Загалом в Росії по відношенню до конкурсів дуже поширена логіка мачо: коли ми перемагаємо, то тому, що ми - народ-переможець, а коли програємо - в цьому завжди винні інші, в тому числі несправедливі судді.

 

Парадокс Євробачення - Московський Комсомолець

 

Євробачення-2016 закінчилося в Стокгольмі грандіозним парадоксом - абсолютно непередбачувано і при цьому абсолютно справедливо. Виниклий від цієї колізії когнітивний дисонанс як у прихильників, так і у критиків перемоги України, співачки Джамали з піснею "1944", спричинив появу трепетного шоку.

 

І тільки після першої хвилі загального емоційного сплеску це почуття очікувано розділилося: у когось  воно переросло у радісні емоції, у кого - у здивування, а то й у депресивну злість.

 

Однак всі три головні фіналісти цьогорічного "Євросонгу" - Джамала, Дамі Їм і Сергій Лазарєв - більш ніж заслуговують не тільки на здобутий результат, а й кожен - на перемогу. Але на Олімпі тільки одне місце.

 

Австралійка видалася публіці, мабуть, дещо манірною.

 

Лазарєва журі "не полюбило", можливо, через повчальний "євроформат" - не пісня з номером, а таки тобі жива ілюстрація до підручника з конкурсу.

 

 

А "неформатна" Джамала, окрім того, що філігранна співачка, зробила безпрограшну ставку на те, що так любить сентиментальна публіка - особистісну історію і пронизливу душевність, що завжди і вирізняло переможців останніх років: того ж Білана з Марією Шерифович, або Кончиту Вурст зі шведом Монсом - попри всю їхню стилістичну різноформатність.

 

Напруга у відносинах між Україною і Росією посилилася - La Repubblica

 

Їм бракувало лише заспівів, щоб ще більше посилити напругу, додавши причин для взаємних образ, не тільки у власних відносинах, а ще й, як наслідок, між Москвою і "ворожими країнами" Західної Європи.

 

Черговий привід для сварки називається "одна тисяча дев'ятсот сорок чотири": щемлива балада українки Джамали. За підсумками голосування, що проводилося відповідно до складного регламенту, перемогла саме ця пісня, яку в Москві називали "політичною антиросійською провокацією".

 

У Росії пішла найжорсткіша реакція на найвищому політичному рівні, серед інтелігенції та "патріотів", які вимагають відкликання премії.

 

Перемога Сергія Лазарєва могла б надати Москві можливість продемонструвати свою ментальну відкритість, коли б вона приймала наступний конкурс.

 

Навіть Марія Захарова, авторитетний голос російського МЗС, висловилася з приводу політичної змови журі: в наступному році повинна перемогти пісня проти Асада, оскільки ми його підтримуємо, пожартувала вона.

 

Була політична змова чи не було її, але, безумовно, політика скористалася успіхом "1944". Міністр внутрішніх справ України заявив, що на конкурс 2017 року допущені тільки російські співаки, які визнають анексію Криму злочином. Юлія Тимошенко виголосила нездійсненну пропозицію: "Наступний фестиваль в Україні? Добре, проведемо його в Криму".

 

Євробачення - це проект НАТО - ABC

 

Тим часом "питання про фестиваль Північної Атлантики" фігурує в розсекречених документах НАТО, пише в блозі ABC журналіст Естебан Вільярехо.

 

Ідея виходила від комітету культури і публічної інформації і - так-так, все так і було - дала життя пісенному конкурсу Євробачення.

 

Євробачення, Кубок УЄФА та інші культурні і спортивні заходи об'єднали Європу після Другої світової війни і стали потужними інструментами комунікації.

 

Євробачення пояснило, як люди сприймають Росію - The Guardian

 

Цього року пісенний конкурс Євробачення драматично оголив весь масштаб і глибину розбіжностей щодо питання взаємин між Росією і Україною, які зберігаються в Європі.

 

Напередодні конкурсу були заперечення проти пісні України: мовляв, пісня з політичним підтекстом і неприховано "антиросійська".

 

Критики не були такими вже й далекими від істини - депортація Сталіним татар була одним з найбільш жахливих злодіянь комуністичного режиму, і цей факт перегукується з анексією Росією українського Криму у 2014 році.

 

 

Проте, врешті-решт, пісню України дозволили. А після закінчення конкурсу виявила себе разюча невідповідність між результатами голосування членів журі і публіки.

 

Члени журі виявили ті самі політичні інстинкти, що й раніше: Україні віддавали помітну перевагу перед Росією, а дехто, видається, обрав Австралію, щоб піти оригінальним "третім шляхом".

 

Публіка виявилася сміливішою. Замість того, щоб проголосувати за принципом "той чи той" (за Росію або за Україну), люди часто підтримували обидві ці країни.

 

Конкурс виявив величезний розрив у ставленні до Росії з боку еліти і громадськості.

 

Коли на Заході засудження Росії, пов'язане з подіями в Україні, сягнуло свого піку, багато хто в соцмережах наполягали на тому, що у цих суперечках є дещо тонші нюанси. Коли офіційні контакти були розірвані, ці люди боролися за продовження діалогу. То були не "кремлівські тролі", а неспеціалісти, у яких просто інша точка зору.

 

Можливо, професіоналам слід було б орієнтуватися на думку народу і змиритися з тим, що дипломатичне протистояння через події в Україні час припинити.