Майдан йде по світу. Що відбувається в Казахстані

 

Масові антиурядові протести докотилися і до Казахстану.

 

Щоправда, приструнили в країні їх швидко і жорстко, шляхом масових арештів.

 

Тим часом експерти активно обговорюють ймовірність нового Майдану, або "середньоазіатської весни".

 

Корреспондент.net розбирався в тому, що відбувається в Казахстані.

 

Через що акції протесту

 

Перша хвиля протесту прокотилася по Казахстану 24 квітня.

 

Учасники мітингів протестували проти планів влади внести поправки до земельного законодавства, які передбачають приватизацію значних ділянок сільськогосподарських угідь і передачу їх іноземцям.

 

З 1 липня в Казахстані повинні були розпочатися аукціони з оренди землі. Згідно з правилами таких аукціонів, земля буде передаватися в оренду іноземцям на 25 років, а раніше вони могли користуватися ділянками не більше 10 років.

 

Президент Нурсултан Назарбаєв тоді назвав ці акції протестів справою рук провокаторів і наклав мораторій на поправки до Земельного кодексу, які повинні були набути чинності 1 липня.

 

Він також створив громадську комісію із земельних реформ, яку очолив перший заступник прем'єр-міністра Казахстану Бакитжан ​​Сагінтаєв.

 

Акція 21 травня була продовженням попередніх виступів.

 

 

Останнім часом в Казахстані триває економічна криза, пов'язана з падінням цін на енергоносії. Місцева валюта - тенге - обвалилася.

 

Усе це накладається на невдоволення поведінкою іноземних роботодавців - багато великих підприємств належать китайцям або ж транснаціональному капіталу.

 

Реакція держави

 

Поліція Казахстану 21 травня затримала близько 40 організаторів мітингів, а також журналістів, в тому числі російських.

 

Акції протесту повинні були пройти в Астані, Алма-Аті, Актобе, Атирау, Семеї, Уральську і Павлодарі.

 

Напередодні силовики повідомили про знайдений в Алма-Аті схрон зі зброєю, арматурою, "коктейлями Молотова". Також були проведені обшуки в кількох квартирах, де були знайдені "кілька одиниць вогнепальної зброї, у тому числі пістолети Макарова і ТТ, обрізи гладкоствольних рушниць, кілька десятків боєприпасів до них і чотири гранати", а також 5 млн тенге.

 

 

За інформацією місцевих ЗМІ, за два дні до проведення мітингів по республіці прокотилася хвиля "превентивних" арештів активістів, які особливо відзначилися в соцмережа і закликали людей вийти на несанкціоновані акції.

 

МВС вело моніторинг інтернету. "Була виявлена ​​група активістів, яка намагалася переманити громадян на свою сторону. Судячи з публікацій, їх мало цікавлять питання землі. У них порушувалися зовсім інші теми. Ми припускаємо, що в разі проведення мітингів могли бути провокації, зокрема щодо співробітників поліції, або ж конфліктні ситуації", - сказав голова комітету адміністративної поліції МВС Казахстану Ігор Лепеха.

 

Влада звинувачує ворогів

 

Місцеві ЗМІ заявили, що за мітингами стоят зовнішні сили. Більш того, казахстанський Перший канал "Євразія" заявив, що учасники за вихід на вулицю отримують від 50 до 150 доларів і підтвердив свою заяву кадрами, з яких видно, як людям роздають гроші.

 

Є навіть думки, що мітинги організували США, оскільки хотіли помститися Назарбаєву за участь в марші 9 травня в Москві.

 

 

Є думка і про те, що за організацією акцій протесту можуть стояти скривджені владою в різні роки місцеві олігархи. Наприклад, Мухтар Аблязов (колишній голова ради директорів і власник БТА-банку), оточення колишнього старшого зятя президента Казахстану Рахата Алієва, який за дивних обставин загинув у Відні у 2015 році.

 

Влада залякує населення повторенням "української кризи".

 

Розкрутка опозиції

 

Експерт з Центральної Азії і Середнього Сходу Олександр Князєв вважає, що спроба провести акцію протесту не більше, ніж спроба організаторів створити прецедент для своєї розкрутки.

 

"Розкачати ситуацію такими акціями в Казахстані неможливо. Владі вдалося ще в попередні роки, на тлі подій в Киргизії і України, створити певний "культ стабільності", коли населення розуміє, що навіть погана стабільність краща за дестабілізацію", - вважає експерт.

 

Директор "Групи оцінки ризиків" Досим Сатпаєв переконаний, що події 21 травня є одним зі сплесків народного протесту. "У країні зростає загальне невдоволення станом справ як в економічній сфері, так і в соціальній. Саме цей клубок невдоволень і породжує протестні настрої, які панують в Казахстані, і при чому панують вони віддавна", - вважає він.

 

Історія протестів

 

У 2006 році в Алма-Аті, у мікрорайоні Шанорак, пройшли масові зіткнення, також пов'язані із землею.

 

У 2011 році пройшли зіткнення нафтовиків з поліцією в Жанаозені. Тоді влада теж розвивала версію про те, що за подіями стоять зовнішні сили.