Усім, хто в біді. Інтерв’ю з Джамалою

Про що заспівала Джамала на Євробаченні.

Джамала – з її неповторним голосом і майстерністю – переможниця! У наступному році європейський пісенний конкурс – уже вдруге – відбудеться в нашій країні. На жаль, до справи знову намагаються приплести політику, але зірка наполягає – її пісня про інше, пишуть Олена Марченко та Марина Савченко у №19 журналу Корреспондент від 20 травня 2016 року.

«Я дуже хотіла цієї перемоги, – здається, що Джамала, яка повернулася до Києва, все ще не вірить в те, що сталося. – Можливо, це звучить зухвало з мого боку, але це так. Коли я їхала в Стокгольм, я була впевнена і всім казала, що я їду за перемогою. Всі посміхалися, деякі не вірили, але в підсумку у нас все вийшло. Хочу сказати спасибі всім, хто в мене вірив.

- Пам'ятаєш, що відчувала, коли стало відомо, що ти – переможець?

- Я не можу описати ці емоції словами. Спочатку я зрозуміла, що Австралія перемагає – і я вже не рахувала балів журі. Просто думала про те, що дуже хочу перемогти, бачила себе з цією нагородою – і в голові не було інших думок.

- У чому секрет пісні 1944? Що знали європейці про депортацію кримських татар?

- До Євробачення я дала понад сотню інтерв'ю і прес-конференцій. І кожен журналіст, виходячи після інтерв'ю, говорив мені спасибі. Далеко не всі знали, що означають цифри 1944. Але вони дякували мені за музику, за мою участь. Думаю, Європа мене почула і зрозуміла – адже це пісня не тільки про кримських татар, ця пісня про всіх, хто опинився в біді.

- Не боялася піднімати таку гостру політичну і соціальну тему?

- Моя пісня була потрібною. І меседж, який я посилала, був своєчасним. На відкритті Євробачення учасник гурту АВВА сказав, що з кожним роком Євробачення перетворюється на легковажний конкурс, конкурс фріків. Але з іншого боку, це єдиний конкурс зі значною аудиторією, який має можливість підняти дійсно важливі питання. Конкурс щороку називають політичним, оскільки якщо ти виходиш з прапором своєї країни – це вже політика. Але це і можливість об'єднати країни музикою.

- А ти про політичну кар'єру не замислювалася?

- Мені завжди сумно, коли пісні починають асоціюватися з політикою. Для мене пісня – це музичний твір, а там, де є політика, – немає почуттів. У музиці тільки почуття можуть розповісти дуже багато – не костюм, не аранжування, не слова. Тому мені не по дорозі з політиками.

- Тобі приємне присуджене звання народної артистки України?

- Мені приємно, звичайно ж, але й смішно. Я люблю Майкла Джексона і Вітні Х'юстон без усіляких там звань й іншого. Мені здається, що музиканти й артисти повинні по-справжньому бути народними. Ця нагорода дуже приємна, але для мене особисто нічого не змінилося. Я залишилася такою ж, як і до звання.

- Не секрет, що російські ЗМІ зараз виплеснули на тебе тонни негативу. Як ставишся до цього?

- Я намагаюся нічого такого про себе не читати. Краєм вуха чула, що мені присвячують там цілі передачі ... У людей є така риса – вони важко приймають поразку. Думаю, що це прояв слабкості і не більше.

- А як ти прокоментуєш, що росіяни дали тобі 10 балів?

- Коли мене питали, скільки я розраховую отримати від Росії – я казала: 11 балів. Я трохи помилилася ... Просто я знаю, що люди, які відчували біль в минулому, – вони можуть не розуміти, про що я співаю, але вони точно знають, що це про них.

- Твій номер теж був незвичайним ... Розкажи, як його створювали.

- В учасника Євробачення два вибори під час постановки номера – або робити номер самому і довести організаторам, що все буде круто, це ж їхній ефір, їхній час. Або віддати це на розсуд організаторів Євробачення.

Ми пішли першим шляхом, вирішили все робити самі. У нас була глибока драматична історія, а на конкурсі все-таки 43 учасники, і якщо організатори готуватимуть номер для кожного, нам не зможуть приділити достатньо уваги. Хотілося передати весь драматизм.

В організаторів є технічні вимоги. Перед підготовкою номера нам їх надіслали, також надіслали креслення сцени і залу, щоб ми орієнтувалися під час постановки номера. Виявилося, що сцена ідеально підходить для нашого номера. Для того щоб втілити нашу ідею в життя, потрібен був світловий тунель, точка з екраном на підлозі і дерево за ним. Сцена немов від самого початку була створена для нашого номера. Так що все вийшло.

Номер вийшов лаконічним й атмосферним. Головне його призначення було в тому, щоб підкреслити те, що несе пісня – тут головне не перегнути ... Символи просто передавали біль, який присутній у моїй пісні.

- Про що ти зараз мрієш, вже стоячи на вершині?

- Я мрію про те, щоб пісні 1944 ніколи не було – щоб не було тієї страшної депортації, тієї трагедії, і ця пісня так і залишилася ненаписаною б, а люди б не страждали.

Цифра

3,123 тис. грн коштувала участь України в конкурсі Євробачення в Стокгольмі

__________________________________

Справа часу

Сергій Жадан, український поет і прозаїк:

- Українцям давно слід повчитися у татар їхній любові до своєї землі і народу. І не важливо, перемогла Джамала чи ні. 

У татар немає ніяких проблем із самоідентифікацією. Це те, що у них завжди було і, сподіваюся, залишиться. Ми, українці, більш розрізнені в своєму усвідомленні того, на якій землі живемо

Адже очевидно: у татар немає ніяких проблем із самоідентифікацією. Це те, що у них завжди було і, сподіваюся, залишиться. Ми, українці, більш розрізнені в своєму усвідомленні того, на якій землі живемо.

Чому війна на Донбасі не змінила цю ситуацію кардинально? Думаю, це справа часу. Я не сумніваюся, що коли-небудь ми прийдемо до такого ж усвідомлення своєї значущості. Але було б добре прийти до цього швидше, а не витрачати час, ресурси, а головне – життя наших співвітчизників даремно. Водночас, я переконаний –  хоча в українців з татарами різна історія, але ми – один народ і одна громада. А разом з нами й інші національності – євреї, росіяни і решта.

__________________________________

Нова висота

Мустафа Джемілєв, духовний лідер кримськотатарського народу:

"Той факт, що Джамалу підтримало не тільки професійне журі, а й глядачі, свідчить про найважливіше: отже, люди надають перевагу не тільки шлягерам, а й вдумливій музиці зі змістом.

Думаю, що в пісні 1944 Європа почула відразу про дві трагедії кримськотатарського народу. Про ту, що трапилася з нами за Сталіна, і про ту, що відбувається зараз

Думаю, що в пісні 1 944 Європа почула відразу про дві трагедії кримськотатарського народу. Про ту, що трапилася з нами за Сталіна, і про ту, що відбувається зараз.

Тому те, що пісенний конкурс виграла Джамала, – неймовірна подія. Таких приводів для радості у нас в історії було небагато. Тепер мені дзвонять звідусіль, навіть з Китаю, шлють вітання. І ми всі розуміємо: ця пісня підніме проблему кримських татар на нову висоту. Особливо якщо врахувати, у якому небезпечному і складному становищі ми опинилися після окупації Криму. Так, пісня Джамали не про політику. Але її внесок в питання звільнення Криму – вже безперечний".

***

Цей матеріал опубліковано в №19 журналу Корреспондент від 20 травня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.