Правосуддя по-новому. Судова реформа Порошенка
Корреспондент.net,
31 травня 2016, 18:33
💬
1
👁
3232
Експерти побоюються, що судова реформа призведе до посилення впливу Президента на судову систему.
У Верховній Раді зареєстровано проект судової реформи, проголосувати за який депутати можуть уже в цей четвер.
Разом з глобальною зміною Конституції в частині правосуддя, передбачається прийняття і нового закону про судоустрій і статус суддів.
Навколо голосування за закони ведуться активні політичні торги.
Корреспондент.net розбирався в новій реформі.
Потрібно 300 голосів
Вчора Петро Порошенко зібрав у себе на Банковій глав усіх фракцій парламенту і переконував їх проголосувати за зміну Конституції в частині правосуддя.
Парламент попередньо схвалив судову реформу ще в лютому, Конституційний суд теж дав добро, залишилася справа за фінальним голосуванням. Для прийняття рішення необхідно 300 голосів депутатів.
Президент запевняє, що судова реформа - одна з ключових у країні і дозволить повернути довіру до судової системи, позбутися політизації судів.
"Спроба зруйнувати прийняття цих змін надовго законсервує наявну систему судоустрою, - наголосив Порошенко, - адже згідно з чинною Конституцією парламент зможе розглядати зміни до Основного закону не раніше, ніж через рік".
Головні положення
Під час судової реформи кожен суддя пройде переатестацію і буде зобов'язаний показати свої доходи, за які придбав майно він і його сім'я.
Підготовлені зміни передбачають передачу функції створення та ліквідації судів від Президента до парламенту після впровадження нового адміністративно-територіального устрою відповідно до децентралізацією влади, але не пізніше 31 грудня 2017 року.
У контексті судової реформи передбачається введення трирівневої судової системи.
Пропонується створення нового органу судової гілки влади - Вищої ради правосуддя (ВРП). Цей орган здійснюватиме відбір суддів для всіх судів України на конкурсній основі. Пропозиції про створення і ліквідацію судів будуть вноситися в парламент Президентом за поданням ВРП.
Щоб виключити політичний чи інший тиск на ВРП, до його складу входитиме 21 член, десять з яких вибирає з'їзд суддів, по два члени будуть призначатися Президентом, Верховною Радою, з'їздом адвокатів, Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, а також з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ з числа вчених-правознавців.
ВРП контролюватиме призначення, просування по службі та звільнення не тільки суддів, а й прокурорів, що сприятиме поверненню довіри не тільки до судової системи, а й до прокуратури.
Важливим аспектом судової реформи буде обов'язкова переатестація всіх суддів України як під час горизонтального, так і вертикального руху.
Для поліпшення якості судової системи проектом пропонується залучити на посади суддів до судів вищого рівня адвокатів і вчених.
Додатковий закон
У президентському законопроекті про судоустрій і статус суддів, який вноситься як додаток до конституційних змін, пропонується збільшити посадовий оклад суддів Верховного суду з 13 до 75 мінімальних заробітних плат з 1 січня 2017 року.
Пропонується встановити, що з 1 січня 2017 року оклад судді місцевого суду складе 15 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду - 25 мінімальних зарплат.
З 2018 року пропонується встановити оклад судді місцевого суду у 20 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду - 30 мінімальних зарплат.
З 2019 року оклад судді місцевого суду складе 25 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду - 40 мінімальних зарплат.
З 2020 року оклад судді місцевого суду пропонується встановити на рівні 30 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду - 50 мінімальних зарплат.
Згідно з чинним законодавством, оклад судді місцевого суду становить 10 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду - 11, судді вищого спеціалізованого суду - 12, Верховного Суду - 13.
Крім того, Порошенко пропонує встановити, що до базового розміру окладу судді застосовуються такі коефіцієнти: 1,1 - якщо він працює в суді населеного пункту з населенням не менш ніж 100 тисяч осіб, 1,2 - якщо в населеному пункті проживає не менш ніж 500 тисяч осіб, 1,25 - якщо в населеному пункті проживає не менш ніж 1 мільйон осіб.
Також Президент пропонує встановити доплату за вислугу років у разі роботи понад 3 роки.
Крім цього, доплати пропонується встановити за наукові ступені і роботу із секретною інформацією.
Ризики і мінуси
Зміна Конституції в частині правосуддя без встановлення достатніх запобіжників на рівні закону, хоча і тимчасово, але легітимізує вплив Президента на суди, вважає головний експерт із судової реформт РПР Михайло Жернаков.
"Такі положення, як, наприклад, повернути призначення голів судів до Вищої ради юстиції (по-новому охрещений до Вищої ради правосуддя), на яку Президент має незаперечний вплив, залишити за главою держави право підписувати і видавати посвідчення суддям і головам судів особисто або через "довірену особу", - все це робиться в найкращих традиціях попередньої влади - через аналогічні механізми впливали на суди архітектори судового режиму Януковича Ківалов і Портнов", - вважає експерт.
Президент фактично з перших днів на посаді прийняв на себе всю відповідальність за введення судової реформи в Україні, зосередивши всі центри розробки судової реформи у своїй адміністрації, констатує Жернаков.
Що скаже Рада
Голова фракції Блок Петра Порошенка Ігор Гринів заявив, що майже всі фракції висловилися за підтримку судової реформи.
"Сьогодні на погоджувальній раді було обговорення судової реформи. Фактично майже всі фракції висловилися за підтримку судової реформи. Крім Опозиційного блоку. Підтримку висловили і представники Самопомочі, на початку і Ляшко сказав, що він готовий його розглядати", - зауважив він.
За словами Гриніва, нова редакція закону про судоустрій - "один з найбільш професійно опрацьованих законів".