Доганяючи Європу. Інтерв’ю з новим главою МОЗ

Віктор Шафранський, в.о. глави МОЗ і майбутній його очільник, дав інтерв’ю журналу Корреспондент.

Віктору Шафранському, на цей момент виконувачу обов'язки міністра охорони здоров'я, найближчим часом довірять керувати медициною без приставки «в.о.», пише Аліса Свєтлакова у №20 журналу Корреспондент від 27 травня 2016 року.

Перспектива, безумовно, ризикована – жоден міністр, включно з прем'єром, не пробував встояти під таким шквалом критики, заслуженої чи ні, як [Олександр] Квіташвілі, міністр охорони здоров'я. Причини різні, але головна в тому, що медицина – сфера, яка стосується кожного. І переживає вона зараз не найкращі часи. Чи під силу новому керівнику поліпшити ситуацію й імідж української медицини?

- Рівень доступності медицини в селах, та й у багатьох містах, сумнівний, м'яко кажучи. Яким ви бачите вихід?

- Доступність медичної допомоги для всіх, не залежно від того, де живе пацієнт, – конституційне право кожного українця. Саме тому ми впроваджуємо програму «Національна мережа амбулаторій сімейної медицини».

На цей момент таких амбулаторій у країні 5.100-5.200, найближчим часом їх планується доустаткувати сучасним обладнанням і кадрами. Також у планах створення ще 2.000 відсутніх амбулаторій. Ідея таких центрів полягає в тому, щоб пацієнт, відчувши найменше нездужання, відразу дзвонив сімейному лікарю. А той, знаючи анамнез і всю родину цієї людини, міг би відразу зробити необхідні висновки, взяти першочергові аналізи, проконсультувати.

Важливо, щоб такий вид медицини став доступним, адже в Європі, наприклад, 80% звернень до лікаря обробляють сімейні лікарі. Така система вже працює в Польщі, Литві, зараз активно впроваджується у Молдові.

До речі, в Полтавській, Дніпропетровській областях та на Волині вже працюють перші кабінети амбулаторної медицини. Хороші результати показує Вінниця – Володимир Гройсман, будучи мером цього міста, запровадив практику сімейних амбулаторій у своєму обласному центрі. Тому зараз він надає повну підтримку в розвитку цієї ініціативи в національних масштабах.

- Ліки в аптеках стали недоступні через свою дорожнечу. Чи є в планах МОЗ якась програма з контролю за ціноутворенням?

- Окремим пунктом програми нового уряду є дерегуляція ринку медпрепаратів. Зараз у процесі затвердження та погодження перебуває кілька законопроектів, націлених на зниження вартості препаратів мінімум на 20-25%.

Крім того, у процесі прийняття перебуває закон про спрощення процедури реєстрації ліків, який дозволить суттєво знизити витрати на їхнє виведення в продаж і кінцеву вартість у роздрібних мережах. Також спрощена реєстрація дозволить розширити перелік представлених на ринку України зарубіжних фармкомпаній, що створить здорову конкуренцію і також вплине на зниження цін.

Ми завершуємо ще одну роботу, пов'язану з оптимізацією ціноутворення: складаємо національний перелік з близько 800 лікарських препаратів, кінцева вартість яких буде розраховуватися референтно, виходячи із середнього арифметичного цін, взятих у п'яти сусідніх державах. Це дозволить зафіксувати вартість основних медпрепаратів і не допускати їхнього подорожчання.

- Які заходи вживає МОЗ для закупівлі відсутніх вакцин і сироваток?

- На цей момент МОЗ акумулювало максимум ресурсу для створення Національного резерву вакцин і сироваток з метою запобігання їхнього дефіциту. З початку травня ми поетапно завозимо десять найбільш життєво важливих вакцин (КПК, БЦЖ та ін.).

Наприклад, вакцини від КПК (кір, паротит, краснуха) ми вже розвезли по областям 4-6 травня. Згідно з графіком деякі вакцини (коклюш, дифтерія, правець, поліомієліт) отримаємо до кінця травня, а вакцини від БЦЖ – у червні. Паралельно щоквартально будуть завозитися препарати, які складуть той самий національний резерв сироваток, створення якого я вважаю пріоритетним.

Є ще один складний момент: МОЗ зараз перебуває в пошуках вакцин для рідкісних захворювань, таких як укуси змій, ботулізм, сказ, укус павука каракурта і т. д. Тут важливо розуміти, що ми одночасно прагнемо закрити як нагальну потребу у вакцинах, так і створити резерв. Так, уже до кінця поточного року ми почнемо організовувати нові закупівлі на 2017 рік. Але на цей момент найголовніше те, що міжнародні організації надали нам чіткий графік постачань. І я його контролюю щодня.

- Чи планується якась реорганізація в наданні послуг екстреної медицини населенню?

- Так, на цей момент реорганізація екстреної медицини – також один з пріоритетних напрямків. 

Якщо у країнах Європи смертність «догоспітальних» пацієнтів на кожні 100.000 населення становить 30-40 осіб, то в Україні ця цифра 110-120 осіб

Так, якщо у країнах Європи смертність «догоспітальних» пацієнтів на кожні 100.000 населення становить 30-40 осіб, то в Україні ця цифра 110-120 осіб.

Виходом із ситуації є створення та обладнання оперативно-координаційних диспетчерських пунктів екстреної медицини, а також доустаткування наявних карет швидкої допомоги. Мета – скоротити до мінімуму час між зверненням пацієнта і його доставкою до лікарні, і вже в процесі транспортування надати первинну медичну допомогу. І процес іде.

Так, у Харківській, Дніпропетровській та Київській областях ця програма вже впроваджена і показує хороші результати, а в решті регіонів країни, де є пункти, вони чекають дообладнання необхідною сучасною технікою. Що стосується фінансування, то це питання буде вирішене найближчим часом.

- В Україні дуже високий показник смертності від інфарктів. Чи існує програма, націлена на вирішення проблеми?

- Програма «Боротьба з хворобами серця й інфарктами» є, і вона тісно пов'язана з питанням розвитку екстреної медицини. Ми маємо намір устаткувати всі без винятку автомобілі швидкої допомоги електрокардіографами і системами миттєвої передачі результатів кардіограм хірургові, що оперує.

Якщо кардіограма покаже інфаркт, пацієнтові миттєво введуть тромболітик [препарат для розчинення тромба у закупореній артерії, що провокує захворювання]. Ці заходи дозволять рятувати пацієнтів ще до госпіталізації, і це дуже важливо. 

За статистикою, щорічно у 40.000 українців трапляються інфаркти, а смертність становить близько 15%. При цьому в Європі летальність не перевищує 5%

За статистикою, щорічно у 40.000 українців трапляються інфаркти, а смертність становить близько 15%. При цьому в Європі летальність не перевищує 5%. Наше завдання в найближчий рік знизити показник до європейського.

***

Цей матеріал опубліковано в №20 журналу Корреспондент від 27 травня 2016 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.