В Арбузова розповіли, що принесе євроінтеграція Україні

Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС поклала початок новому етапу в українській економіці. Поки не зовсім ясно: це довгий і тернистий шлях еволюційного економічного розвитку або ж рух в сторону зміцнення позицій країни як аграрно-сировинного придатка Європи. Про це йде мова в матеріалі, підготовленому аналітиками центру ДЕСКР, очолюваного екс-главою НБУ Сергієм Арбузовим.

У центрі нагадують, що з 1 січня 2016 року в силу вступили положення про зону всеосяжної вільної торгівлі між Україною та ЄС. Однак це поки не змогло компенсувати втрати від різкого скорочення торгівлі з країнами СНД, зокрема з Росією: падіння українських експортних поставок спостерігається по всіх регіонах, зазначають експерти.

 

Конкурентоспроможність українських товарів на європейських ринках теж помітно не зросла. Цінова перевага вітчизняних виробників в Європі має місце, тільки поки українські товари поставляються в рамках встановлених ЄС квот.

 

Експерти підкреслюють, що українські виробники ще не знайшли своїх ніш на інших ринках. Складнощі полягають у тому, що деякі українські продукти можуть продаватися тільки на території країн СНД. Для того щоб вийти на зарубіжні ринки, українські виробники повинні пройти сертифікацію. Однак перехід на більш високі стандарти - процес витратний і тривалий.

 

"Сьогодні головне, щоб Україна не стала заручницею світової кризи на сировинних ринках і остаточно не перетворилася на аграрно-сировинний придаток Заходу. Перед Україною стоїть завдання поряд із сировинними секторами розвивати переробні. Необхідно продавати за кордон не зерно, метал та брухт, а готову продукцію - борошно, продукцію машинобудування, легкої промисловості. Це не тільки принесе більший прибуток, але дозволить забезпечити робочими місцями сотні тисяч українців", - таким вихід з нинішньої ситуації бачать експерти.

 

Як повідомляв Корреспондент.net, за перший квартал 2016 року експорт української агропродукції в ЄС зріс на 15,3%.