Без стипендій та шкіл. Скандальні ідеї Кабміну

 

У Кабінеті міністрів з'явилися ініціативи для гуманітарної сфери, які викликали широкий резонанс у суспільстві.

 

Уряд пропонує глобальну економію і перерозподіл ресурсів.

 

Але не всім такі реформи припадуть до душі.

 

Без стипендій

 

Міністерство фінансів пропонує урізати витрати на стипендії з нового бюджетного року.

 

"Мінфін повідомив Міністерству освіти і науки, що на наступний бюджетний рік витрати на стипендію передбачені тільки для учнів і студентів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", а також аспірантам і докторантам", - йдеться в повідомленні Міносвіти.

 

 

У міністерстві також повідомили, що ініціативу Мінфіну не підтримують і зазначили, що Міносвіти не розробляло і не ініціювало проектів нормативно-правових актів, спрямованих на зниження рівня забезпечення стипендіями учнів і студентів.

 

Якщо рекомендації Мінфіну будуть враховані в бюджеті на наступний рік, вже з 1 січня 2017 року більшість бакалаврів і магістрів не отримуватимуть стипендії.

 

Скорочення вчителів

 

У зв'язку з реформуванням середньої школи в Україні планується скоротити близько 3,8 тис. ставок вчителів, повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

 

"У нас є попередні дані у зв'язку з процесом створення опорних шкіл і оптимізацією шкільної мережі. За інформацією органів місцевого самоврядування, станом на 1 липня будуть скорочені близько 3,8 тис. ставок вчителів", - повідомила Гриневич.

 

 

Вона уточнила, що велика частина ставок буде розподілена в інші заклади або збережена з меншими навантаженнями.

 

"З них понад 2,4 тис. ставок будуть перерозподілені в інші заклади або збережені з меншим навчальним навантаженням, 700 - ставки, на яких працюють пенсіонери, ще 700 - вчителі непенсійного віку. Органи місцевого самоврядування зараз уточнюють, скільки із цих ставок на теперішній час заповнені", - зазначила міністр.

 

При цьому Гриневич розуміє, що звільнення стане болісним процесом для вчителів. Однак пообіцяла, що людям допоможуть у центрах зайнятості.

 

Закриття сільських шкіл

 

Ще в минулому році парламент прийняв закон, згідно з яким школа з вересня не отримає грошей з бюджету, якщо в ній навчаються менше 25 учнів (окрім початкових шкіл).

 

Зараз таких шкіл в Україні - 5%.

 

В основному це стосується шкіл у селах, де, за статистикою, чисельність учнів у пострадянський час зменшилася на чверть, а інфрастурктурна мережа досі залишається колишньою.

 

"Тільки коли є і дорога, і автобус, і краща школа, куди можна звозити дітей, можна закривати сільську малокомплектну школу", - повідомила Гриневич.

 

За словами Гриневич, згідно з підписаним Україною меморандумом з МВФ, під закриття підпадають близько 800 сільських шкіл.

 

"Під час прийняття бюджету я наполягла, щоб оптимізація не стосувалася початкових шкіл. Таким чином, шкіл, які треба оптимізувати, стало значно менше. Але я сподіваюся, що ми будемо координувати наші плани з Міністерством регіонального розвитку", - уточнила Гриневич.

 

Реформа швидкої допомоги

 

Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун ініціювала обговорення реформи екстреної медицини.

 

Вона підтримує ідею про заміну в екіпажах швидкої допомоги лікарів на фельдшерів без вищої освіти, тобто парамедиків.

 

Також планується скоротити екіпаж швидкої допомоги до двох осіб (фельдшер і санітарний інструктор, за сумісництвом водій) із чотирьох (фельдшер, лікар, водій і санітар).

 

Семен Глузман, президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини, вважає, що краще, коли бригади швидкої або невідкладної допомоги будуть їздити на виклики без лікарів. Але така трансформація повинна бути грамотно реалізована.

 

Глузман наводить як приклад США, де до хворого приїжджають не лікарі, а парамедики.

 

 

Парамедики не пропонують людині невідкладної допомоги на місці, а якщо і надають її, то щонаймінімальнішу і в екстрених ситуаціях. Ці фахівці навчені тому, щоб довезти людину, навіть якщо та знаходиться в дуже важкому стані, до найближчого медзакладу.

 

Уже там медики вирішують, яку саме допомогу необхідно надавати і які заходи будуть найефективнішими.

 

Глузман пояснює, що лікар у кареті швидкої допомоги все одно переважно транспортує, а під час руху надати повноцінну і адекватну в конкретній ситуації допомогу, навіть за великого бажання, не вдасться. Головне завдання працівника швидкої - не дозволити пацієнтові померти в дорозі.

 

Окрім того, лікар додає, що помилкові виклики громадяни України роблять досить часто. А час лікарів занадто цінний, щоб витрачати його на невиправдані виклики, адже десь людина, яка дійсно потребує медичної допомоги, може не дочекатися карети швидкої. Таке використання людських ресурсів Глузман називає нераціональним. Медик вважає, що для позитивних змін необхідно реорганізувати роботу фельдшерів, щоб хворий не чекав своєї черги в приймальні довше, ніж їхав у лікарню на машині невідкладної допомоги.