Курили спотикання. Чому Путін не закінчить війни
Корреспондент.net,
16 грудня 2016, 18:00
💬
0
👁
2307
Росія і Японія так і не наблизилися до підписання мирного договору після Другої світової.
Історичний візит президента Росії Володимира Путіна в Японію проходив 15-16 грудня в Нагато, рідному місті японського прем'єра Синдзо Абе.
Росія і Японія досі не підписали мирного договору після Другої світової війни, тому Абе "з усією наполегливістю" вдався до дипломатії "онсен" - гарячих джерел, якими славиться його місто.
Обидві сторони зацікавлені в підписанні мирного договору, але жодна з них не хоче поступатися в територіальному сперечанні навколо чотирьох островів на півночі від Японії, захоплених СРСР після закінчення Другої світової. При цьому Путін каже, що ніякого територіального сперечання немає.
Перед зустріччю Абе пообіцяв, що ще за життя нинішнього покоління в Японію він поверне Ітуруп, Кунашир, Шикотан і острівці Хабомаї.
Російський президент днями говорив, що зустріч з японським прем'єром принесе результати. Вони і справді є, але не ті, про які мріяла Японія.
Корреспондент.net розбирався, що заважає Японії і Росії поставити крапку у Другій світовій війні в Азії.
Суть Курильської тяганини
Відносини між Японією і Росією перманентно перебувають у непростому стані вже 150 років через Курильський архіпелаг.
У 1855 році Росія визнала південні острови частиною Японії, а через 20 років передала Курили японцям в обмін на повний контроль над Сахаліном. Але вже на початку ХХ ст. Японія окупувала частину російського Далекого Сходу, у тому числі Сахалін.
Під кінець Другої світової СРСР погодився вступити у війну з Японією в обмін на архіпелаг. Японія капітулювала без умов, але ніколи так і не визнала права Росії на чотири крайніх південних островів.
Тисячі японців були насильно виселені з островів, і сьогодні на них проживають близько 17 тис. росіян.
У 1956 році генсек Микита Хрущов запропонував Японії повернути два із чотирьох островів, але Токіо не погодився, можливо, через тиск США.
Токійська декларація, підписана в 1993 році під час візиту президента Росії Бориса Єльцина до Японії, також не налагодила справу.
Чого хочуть сторони
Японія вважає, що передумовою для підписання мирного договору має стати врегулювання проблеми приналежності чотирьох островів.
При цьому в Радянсько-японської декларації говориться, що після підписання мирного договору Японії мали бути передані тільки Хабомаї та Шикотан.
На думку Путіна, щоб врегулювати територіальну проблему, необхідно розширити довіру і співпрацю між народами двох країн і дійти згоди щодо умови, яка полягає в підписанні мирного договору.
Північні території, на які претендує Японія, дуже важливі для Росії, оскільки вони забезпечують вихід ВМС Росії з Охотського моря в Тихий океан.
Окрім того, територія США знаходиться в радіусі дії озброєних балістичними ракетами атомних підводних човнів, які базуються в Охотському морі.
І якщо американці отримають у своє розпорядження ці території, то може виникнути ситуація, за якої російські субмарини будуть змушені залишити Охотське море, що призведе до порушення стратегічного балансу між Росією і США.
Росія вже розгорнула на островах Кунашир і Ітуруп ракетні комплекси "Бастіон" і "Бал".
Перед своєю поїздкою до Японії Путін виділив основні пункти для врегулювання сперечання:
- повністю нормалізувати відносини з Японією;
- санкції заважають переговорам щодо питання мирного договору;
- економічна діяльність островів має вестися на основі російського суверенітету;
- виправлення відносин зі США і адміністрацією Трампа.
До того ж після анексії Криму Путін, піднявши патріотизм у Росії, навряд чи захоче віддавати російські території.
Як показують опитування, більше 70% росіян не готові піти на поступки перед японцями навіть заради підписання мирного договору, що ознаменувало б закінчення Другої світової війни в Азії.
Японія хотіла б отримати більше сухопутних територій, включаючи Ітуруп і Кунашир. Окрім того, Абе хоче повернути батьківщину японцям, яких примусово виселили після Другої світової з Курильських островів.
Абе доводиться боротися з націоналістами, для яких рішення - це або всі чотири острови, або нічого, але з огляду на те, що він сам виріс із цієї фракції, він може і знехтувати її вимогами.
Власне, Японія з нетерпінням чекає на врегулювання ситуації: лише 25% японців вимагають повернення всіх чотирьох островів відразу.
Фактор США
За день до зустрічі Путіна з Абе в японських ЗМІ з'явилася публікація, що США можуть розмістити на Курильських островах свої бази, якщо архіпелаг відійде Японії.
Видання Асахі написало про московські переговори в листопаді голів радбезів Японії і Росії. За даними ЗМІ, японська сторона, відповідаючи на запитання Москви про ймовірність розміщення американської військової бази на Курильських островах, заявила, що така можливість є.
"Під час встановлення японського суверенітету над островами вони автоматично підпадають під договір про гарантії безпеки між США і Японією", - розповіло джерело в японському уряді.
Така заява навряд чи посприяла налагодженню відносин між Росією і Японією.
Але Токіо боїться втратити співпрацю з Вашингтоном у військовій сфері, оскільки американські військові захищають їх від китайських намірів на острови Сенкаку - Японія і КНР оскаржують їх приналежність.
Варто також зазначити, що Японія - єдина азіатська країна, яка дотримується санкційної політики щодо Росії і обіцяє ніколи не порушити солідарність "Великої сімки" у питанні щодо України.
Однак Токіо не піддався на тиск Вашингтона і не відклав перший офіційний візит глави Кремля після анексії Криму в країну, яка входить у "Велику сімку". Ймовірно, перемога Дональда Трампа на президентських виборах надихнула Абе.
У 2018 році Росія планує створити нову дивізію берегової оборони, яка може бути розміщена на Чукотці і яка повинна за допомогою ракет контролювати Берингову протоку між Росією і США шириною лише 80 м.
Таке завдання повинні виконувати і Курильські острови: не пустити американський флот до російських берегів. Після створення сильної російської ракетної оборони в разі кризи перекидання американських військ до Європи чи на Далекий Схід може бути серйозно ускладнене.
Про що домовилися
Після закінчення переговорів Росія і Японія прийняли декларацію про розвиток "спільної господарської діяльності" на південних Курилах і про поліпшення доступу на острови для їхніх колишніх жителів.
"Цей особливий режим буде спрямований на те, щоб створити умови для майбутнього вирішення проблеми, і стане дуже важливим кроком для вирішення в майбутньому проблеми мирного договору. І наші думки з Володимир-саном у цьому питанні повністю збіглися", - заявив Абе після кількох зустрічей з Путіним.
При цьому діяльність на Курилах (рибальство, туризм, навколишнє середовище) буде грунтуватися на російському законодавстві.
Як розповів Путін, за підсумками переговорів і двостороннього бізнес-форуму був підписаний "солідний" пакет міжвідомчих і комерційних угод. Також уряди країн отримали завдання опрацювати нові домовленості в інвестиційній, податкової та трудовій сферах.
Для вирішення цього питання (підписання мирного договору) потрібна копітка робота для зміцнення взаємної довіри і всебічного розвитку всього комплексу російсько-японських відносин.
Як реагує світ
Путін перед поїздкою в Японію зустрів японську делегацію з подарованою Абе собакою // Getty
В Абе нічого не вийде - Китайське державне агентство Синьхуа випустило замітку після зустрічі Путіна і Абе, у якій говориться, що японському прем'єру не вдалося "залучити Росію на свою сторону в питанні блокади Китаю".
Зазначається, що відносини між Росією і Китаєм знаходяться на найвищому історичному рівні розвитку і країни "розглядають одна одну як пріоритет у дипломатії".
Путін зруйнував територіальні надії Японії - The Wall Street Journal пише, що Путін не пішов ні на які поступки в територіальній суперечці з Японією, "підтвердивши тим самим безкомпромісний стиль ведення переговорів".
"Путін вдало обійшов Абе. Він більш досвідчений і куди вправніший майстер дипломатичного маневрування", - пише видання.
Наближається час зняття напруженості навколо Курил - The Financial Times пише, що договір Путіна і Абе може стати серйозним кроком до врегулювання територіальних розбіжностей, які існують уже більше 70 років.
"Спільна економічна діяльність ознаменує важливий відступ Японії від своїх позицій, яка довго відмовлялася від будь-яких дій щодо визнання російського суверенітету над островами, стверджуючи, що це її територія і що вона була в неї несправедливо відібрана", - зазначає видання.
Володимир Неспішник змушує Японію чекати - The Times пише, що як для людини з добре відомою слабкістю до дорогих годинників дотримання графіка президентом Путіним могло б стати пріоритетом.
Продовжуючи традицію проходу із запізненнями, яка постала ще з перших років його правління, Путін з'явився на переговори з прем'єр-міністром Японії Синдзо Абе на три години пізніше, зазначає видання.
"Абе став лише ще одним чекальником у довгому списку політиків, осіб королівської крові і релігійних лідерів, яких змушував чекати на власну персону російський президент", - йдеться в статті журналу.
Путін також запізнювався до Папи Римського Франциска, британської королеви Єлизавети II, Джона Керрі, Ангели Меркель, Віктора Януковича та інших високопоставлених персон.
Як зазначає видання, це такий своєрідний метод психологічного тиску Путіна на співрозмовника.